Проблема морального розвитку особистості нині постала гостро як ніколи. Розмитість і девальвація вироблених віками моральних цінностей, утрата ціннісних орієнтирів, не сформованість у значної частини дітей та учнівської молоді духовної культури, милосердя, доброти сприяли створенню своєрідного духовного вакууму, який відкрив простір для розширення діапазону небезпечної поведінки дітей і молоді, загострення негативних явищ.

     Нині цілком очевидна нагальна потреба формування в суспільстві нової адекватної системи цінностей, особливо щодо виховання молодого покоління.

     Отже, заклади освіти теж повинні переглянути не лише зміст освітнього й виховного процесу, але і його принципи, напрями, форми, методи. Про реалізацію науково-методичної проблеми ви дізнаєтесь зі статті
Савенко Н. Духовний і моральний розвиток особистості: сучасні виклики: реалізація науково-методичної проблеми/ Н. Савенко //Завуч. – 2019. – №9 (верес.). – C. 68-76

     Пригадати концепції морального виховання українських видатних педагогів та поміркувати над можливістю їх реалізації в практиці сьогодення допоможе стаття
Лохвицька Л. Моральне виховання: погляди класиків і практика сьогодення/ Л. Лохвицька //Дошкільне виховання . – 2018. – N 12. – C. 21-23.

     Так, Г.Сковорода моральне виховання вбачав у формуванні у дітей таких чеснот як доброчесність, справедливість, доброзичливість, вдячність, стриманість, поміркованість, терплячість, мужність, працьовитість, милосердя. Джерелом усіх знань, зокрема моральних, мислитель вважав практику. Видатний філософ запропонував низку методів і прийомів виховання: читання притч і байок, показ і пояснення, власний приклад, переконання, навчання аналізу власних учинків, проведення бесід, надання порад.

     У ХІХ ст. неоціненний внесок у справу морального виховання дітей зробив видатний педагог Костянтин Ушинський, який вважав, що формування моральних рис і почуттів особистості є пріоритетним в освітньому процесі. Концепція морального виховання К.Ушинського ґрунтувалася на народній педагогіці. Головним на його думку, було виховання чуйності, щирості, доброзичливості, скромності, чесності, працьовитості, гуманності, почуття національної та власної гідності. Педагог віддавав перевагу використанню таких методів та прийомів виховання: обмін думками з моральних тем, переконання, особистий приклад дорослих, заохочення і покарання, спільна діяльність, організація дозвілля.

      На початку ХХ ст. концепцію морального виховання дітей розробила Софія Русова, фундатор українського суспільного дошкільного виховання. На її думку, моральне виховання – процес цілеспрямованого формування у дітей моральної свідомості та відповідної поведінки, що ставить за мету виховання волі та основ моральної поведінки – «бути добрим, чесним і не лише прилюдно, поверхово…». Щодо методичного інструментарію, Софія Русова радила застосовувати все, на чому базується «моральний вплив того оточення, серед якого живе дитина». Це: читання творів українського фольклору з повчальним змістом, обговорення моральних ситуацій, виконання завдань, які розвивають у дітей увагу і співчуття, інше. С. Русова наголошувала: розуміння добра і зла, правди і неправди кожна дитина має виробити власними зусиллями, бо тільки таке розуміння дасть їй змогу бути чесною із собою, незалежною від оцінок і суджень людей.

     Звернення до спадщини видатних українських педагогів минулого засвідчує: проблема морального виховання не втрачає своєї актуальності, а їхні рекомендації можна ефективно застосовувати в практиці освіти, а результатом має стати формування моральної компетентності особистості.

     Зорієнтуватись у навколишньому світі учневі допоможе сформоване критичне мислення. Головними засадами діяльності педагогів мають бути людяність, гуманізм, доброчинність. Великий педагог Василь Сухомлинський говорив: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості».  А Оскар Вайльд писав: «Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими». До уваги освітян виховний захід, який допоможе виховати всебічно розвинену особистість
Диковченко Н. Усе починається з дитинства: виховний захід для дітей молодшого шкільного віку/ Н. Диковченко //Дефектолог. – 2019. – № 2 (лют.). – C. 35-42

     Виховання духовно-моральної особистості – це педагогічно організований і цілеспрямований процес, процес освоєння й прийняття нею цінностей, ставлень, моральних установок, моральних норм суспільства.

     Матеріали щодо реалізації проблемної теми «Життєтворчі засади духовного і морального розвитку особистості у контексті сучасних викликів» для роботи з учнями, розробки для підготовки до засідання педагогічної ради, методичного об’єднання класних керівників запропоновані у статті
Ковганич Г. Як виховати особистість? : навігатор для роботи з учнями/ Г. Ковганич, К. Марченко //Завуч. – 2019. –№11. – C. 42-55

     Ці періодичні видання ви зможете отримати у відділі періодичних видань Сумської ОУНБ.