-
Листи з Ачі-Кале
17.12.24 15:51 -
ДИСКРИМІНАЦІЯ МОЖЕ БУТИ ПОЗИТИВНОЮ?
16.12.24 14:19 -
ЛУКІЗМ – НЕ ОК: ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОН
16.12.24 13:44 -
Новогодний тост-1
13.12.24 12:49 -
Обожнюю, ваша С
12.12.24 15:01 -
Оттенки обуви
10.12.24 22:21 -
ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!
09.12.24 14:27 -
ГАННА ГІДОРА. СПОГЛЯДАННЯ
09.12.24 14:18 -
ПАМ'ЯТАЄМО!
06.12.24 13:42
Світ пам’ятає.../до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту /
СУМСЬКА ОУНБ ВІДДІЛ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
Відділ періодичних видань Сумської ОУНБ пропонує корисну інформацію до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту – найкривавішого злочину НАЦИЗМА проти миру в історії людства.
27 січня в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Сумська ОУНБ приєднується до загальної печалі і разом з Україною та світовою спільнотою вшановує пам’ять мільйонів євреїв, а також незліченної кількості представників нацменшин, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність.
Нагадування сучасному і прийдешнім поколінням…
Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле
і про яких більше скаже мовчання - велике мовчання.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1-го листопада 2005 року, відзначається у всьому світі щорічно 27 січня.
Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.[2]
Україна вперше відзначила цю трагічну дату на державному рівні в 2012 році, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5-го липня 2011 р. № 3560-VI «Про 70-річча трагедії Бабиного Яру».
Голокост – (англ. Holocaust – винищення, всеспалення) найбільший злочин проти людяності.[1] За роки війни фашисти позбавили життя мільйони людей за національною приналежністю. Тотальному геноциду в часи Другої світової війни підлягав весь єврейський народ, внаслідок якого в Європі за статистикою загинуло до 6 мільйонів осіб, з них 1,5 млн були діти. Нацисти планово і систематично організовували масові вбивства. Єврейські громади було знищено фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії.
А Україна зазнала найбільших втрат: на її територіях було страчено від 1,5 млн до 1,9 млн євреїв. Це становить приблизно чверть від усіх загиблих євреїв на континенті і близько половини євреїв – мешканців СРСР, які загинули під час Шоа.
У цілому Україна втратила приблизно 70% довоєнного єврейського населення.[3]
Наведені цифри вкрай важливі для глибокого розуміння масштабу геноцида, який досяг в Європі неймовірного розмаху в часи існування Німеччини Веймарського періоду.
На Нюрнберзькому процесі 1945-1946 р. було визначено особливу жахливість ганебного злочину проти єврейського народу та інших національностей і ухвалено звинувачувальний вирок.
Фашизм починається з неповаги до людини, а закінчується знищенням людини, знищенням народів. (І. Дзюба)
Наслідки Голокосту (Шоа) відчуваються і сьогодні, а його уроки, треба сподіватися, поступово все глибше усвідомлюються людством. Єврейське населення сучасної України становить, за різними оцінками, не більше десятої частини від довоєнного і навряд чи коли-небудь досягне кількості, яка була на 1941 рік.[3]
Голокост має історичне значення не тільки для євреїв. Теза «Ніколи більше» («Never again») набуває універсального розуміння – для кожної спільноти, представників будь-якої нації, раси, релігії тощо. Кожне вбивство є найстрашнішим злочином, якому немає й не може бути виправдання. Але вбивство людини лише через те, що вона від народження належить до певної нації чи раси, а особливо – схвалення такого «селективного» вбивства, запровадження геноцидальної системи знищення – це злочин, який підриває засадничі принципи існування людства, його основні гуманістичні цінності.[3]
Не дозволяймо ж нікому, ніколи і ніде тотального знищення народу за національною, расовою або релігійною приналежністю!
Світ буде пам’ятати, щоб не повернулося…
Фашистській, нацистській ідеології має бути протиставлено гуманізм; геноциду – захист людського життя й прав людини; ксенофобії – толерантність, повага до людини та її культурних цінностей.[3]
До уваги користувачів пропонується науково-дослідницька робота, в цифрах і фактах, кандидата історичних наук, директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» й музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Щупака Ігоря Яковича, де «розглядається характер Голокосту як універсального та безпрецедентного явища, його місце в українській історіографії від часів Другої світової війни до сьогодення».
Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.
Сумська ОУНБ радить вчителям історії ознайомитись з низкою статей виставки-хроніки «Пам’ятати, щоб не повернулося…» .
1. Іванова Н. Вічний вогонь менори : позакласний захід з історії України. 11-й клас / Н. Іванова // Історія України. – 2017. – № 7 (квіт.). – C. 19-23.
2. Історія Голокосту: програма факультативного курсу за вибором для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Історія України. – 2014. – № 16 (серп.). – C. 24-29. – Библиогр. в конце ст.
3. Волянюк Л. Масштаби та наслідки Голокосту на території Лановеччини. Пошуковий історичний вебквест: трагічна доля єврейського народу / Л. Волянюк // Історія України. – 2019. – №22 (листоп.). – C. 12-24.
4. Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик, Е. Лозовер // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 8. – C. 45-52.
5. Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 9. – C. 34-37.
6. До 75-річчя трагедії Бабиного Яру та Похідних груп ОУН // Українська культура. – 2016. – N5. – C. 24-25: фото.
7. Друга світова війна: всесвітня історія. 11-й клас // Історія України. – 2017. – № 17 (верес.). – C. 1-5 (вклад.)
8. Каєнко О. Література і пам’ять про Голокост за поезією Пауля Целана "Фуга смерті" : матеріали до уроку/ О. Каєнко // Всесвітня література в сучасній школі : науково-методичний журнал. – Київ: Видавництво "Педагогічна преса ". – 2018. – N 6. – C. 41-47.
9. Муляр-Муляренко А. Три жінки в чорному : із хроніки українського буття / А. Муляр-Муляренко // Дзвін. – 2010. – №11. – C. 94-105.
10. Поліщук Я. Пристрасть і мудрість Зузанни Гінчанки/ Я. Поліщук // Слово і час. – 2017. – N 3. – C. 38-47.
11. Черкаська Л. Друга світова війна та Голокост у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії/ Л. Черкаська // Історія України. – 2014. – № 17 (верес.). – C. 10-14.
12. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N4. – C. 152-173.
13. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N5. – С.176-201.
Використані джерела та електронні ресурси
[1]. Голокост [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[2]. Аушвіц-Біркенау [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[3]. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.
[4]. Вшановуємо пам’ять жертв Голокосту [Електронний ресурс] : зображення // Донецький національний університет імені Василя Cтуса : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://news.donnu.edu.ua/2019/01/27/vshanovuyemo-pamyat-zhertv-golokostu/ (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
Катерина Близнякова,
бібліотекар Сумської ОУНБ
27 січня в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Сумська ОУНБ приєднується до загальної печалі і разом з Україною та світовою спільнотою вшановує пам’ять мільйонів євреїв, а також незліченної кількості представників нацменшин, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність.
Схили голову!
У пам’ять про невинно убієнних…Нагадування сучасному і прийдешнім поколінням…
Заради майбутнього…
Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле
і про яких більше скаже мовчання - велике мовчання.
І. Дзюба
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1-го листопада 2005 року, відзначається у всьому світі щорічно 27 січня.
Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.[2]
Україна вперше відзначила цю трагічну дату на державному рівні в 2012 році, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5-го липня 2011 р. № 3560-VI «Про 70-річча трагедії Бабиного Яру».
Голокост – (англ. Holocaust – винищення, всеспалення) найбільший злочин проти людяності.[1] За роки війни фашисти позбавили життя мільйони людей за національною приналежністю. Тотальному геноциду в часи Другої світової війни підлягав весь єврейський народ, внаслідок якого в Європі за статистикою загинуло до 6 мільйонів осіб, з них 1,5 млн були діти. Нацисти планово і систематично організовували масові вбивства. Єврейські громади було знищено фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії.
А Україна зазнала найбільших втрат: на її територіях було страчено від 1,5 млн до 1,9 млн євреїв. Це становить приблизно чверть від усіх загиблих євреїв на континенті і близько половини євреїв – мешканців СРСР, які загинули під час Шоа.
У цілому Україна втратила приблизно 70% довоєнного єврейського населення.[3]
Наведені цифри вкрай важливі для глибокого розуміння масштабу геноцида, який досяг в Європі неймовірного розмаху в часи існування Німеччини Веймарського періоду.
На Нюрнберзькому процесі 1945-1946 р. було визначено особливу жахливість ганебного злочину проти єврейського народу та інших національностей і ухвалено звинувачувальний вирок.
Фашизм починається з неповаги до людини, а закінчується знищенням людини, знищенням народів. (І. Дзюба)
Наслідки Голокосту (Шоа) відчуваються і сьогодні, а його уроки, треба сподіватися, поступово все глибше усвідомлюються людством. Єврейське населення сучасної України становить, за різними оцінками, не більше десятої частини від довоєнного і навряд чи коли-небудь досягне кількості, яка була на 1941 рік.[3]
Голокост має історичне значення не тільки для євреїв. Теза «Ніколи більше» («Never again») набуває універсального розуміння – для кожної спільноти, представників будь-якої нації, раси, релігії тощо. Кожне вбивство є найстрашнішим злочином, якому немає й не може бути виправдання. Але вбивство людини лише через те, що вона від народження належить до певної нації чи раси, а особливо – схвалення такого «селективного» вбивства, запровадження геноцидальної системи знищення – це злочин, який підриває засадничі принципи існування людства, його основні гуманістичні цінності.[3]
Не дозволяймо ж нікому, ніколи і ніде тотального знищення народу за національною, расовою або релігійною приналежністю!
Світ буде пам’ятати, щоб не повернулося…
Фашистській, нацистській ідеології має бути протиставлено гуманізм; геноциду – захист людського життя й прав людини; ксенофобії – толерантність, повага до людини та її культурних цінностей.[3]
До уваги користувачів пропонується науково-дослідницька робота, в цифрах і фактах, кандидата історичних наук, директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» й музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Щупака Ігоря Яковича, де «розглядається характер Голокосту як універсального та безпрецедентного явища, його місце в українській історіографії від часів Другої світової війни до сьогодення».
Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.
Сумська ОУНБ радить вчителям історії ознайомитись з низкою статей виставки-хроніки «Пам’ятати, щоб не повернулося…» .
1. Іванова Н. Вічний вогонь менори : позакласний захід з історії України. 11-й клас / Н. Іванова // Історія України. – 2017. – № 7 (квіт.). – C. 19-23.
2. Історія Голокосту: програма факультативного курсу за вибором для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Історія України. – 2014. – № 16 (серп.). – C. 24-29. – Библиогр. в конце ст.
3. Волянюк Л. Масштаби та наслідки Голокосту на території Лановеччини. Пошуковий історичний вебквест: трагічна доля єврейського народу / Л. Волянюк // Історія України. – 2019. – №22 (листоп.). – C. 12-24.
4. Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик, Е. Лозовер // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 8. – C. 45-52.
5. Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 9. – C. 34-37.
6. До 75-річчя трагедії Бабиного Яру та Похідних груп ОУН // Українська культура. – 2016. – N5. – C. 24-25: фото.
7. Друга світова війна: всесвітня історія. 11-й клас // Історія України. – 2017. – № 17 (верес.). – C. 1-5 (вклад.)
8. Каєнко О. Література і пам’ять про Голокост за поезією Пауля Целана "Фуга смерті" : матеріали до уроку/ О. Каєнко // Всесвітня література в сучасній школі : науково-методичний журнал. – Київ: Видавництво "Педагогічна преса ". – 2018. – N 6. – C. 41-47.
9. Муляр-Муляренко А. Три жінки в чорному : із хроніки українського буття / А. Муляр-Муляренко // Дзвін. – 2010. – №11. – C. 94-105.
10. Поліщук Я. Пристрасть і мудрість Зузанни Гінчанки/ Я. Поліщук // Слово і час. – 2017. – N 3. – C. 38-47.
11. Черкаська Л. Друга світова війна та Голокост у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії/ Л. Черкаська // Історія України. – 2014. – № 17 (верес.). – C. 10-14.
12. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N4. – C. 152-173.
13. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N5. – С.176-201.
Використані джерела та електронні ресурси
[1]. Голокост [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[2]. Аушвіц-Біркенау [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[3]. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.
[4]. Вшановуємо пам’ять жертв Голокосту [Електронний ресурс] : зображення // Донецький національний університет імені Василя Cтуса : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://news.donnu.edu.ua/2019/01/27/vshanovuyemo-pamyat-zhertv-golokostu/ (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
Катерина Близнякова,
бібліотекар Сумської ОУНБ
|
Комментариев
0
|
||
|
Просмотров
8077
|
||
Материалы по теме
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.