(Песимістам та реалістам читати ЗАБОРОНЕНО :) )

Свідомі митці врятують Україну! Ось така думка засіла в моїй голові після відвідування пречудової події Тролейбусник або як відвідування маленького, майже «сімейного», музичного концерту наштовхнуло мене на думки про шляхи порятунку України. :)

В п’ятницю ввечері студентський деканат факультету економіки та менеджменту СумДУ провів музичний концерт в тролейбусі, що рухався по заданому маршруту. Мені пощастило потрапити на це дійство. Тепла атмосфера, десь 40 чоловік, які з радістю підспівують своїм «зіркам», які вже досить популярні в студентському середовищі. Аудиторія душевна – активісти університету, друзі та прихильники музикантів.
Люди на вулицях дивляться на наш тролейбус роззявивши рота, а ми співаємо і п’ємо теплий чай з пиріжками! Так спокійно і радісно мені давно вже не було. (Дякую Толіку за ідею і ще більше за її реалізацію!)

І ось зміна виконавців, на імпровізовану сцену виходять наступні музиканти і починають свій виступ зі словами підтримки «свого ідейного друга і просто видатного співака, Сергія Міхалка, лідера групи Ляпіс Трубєцкой, на якого почались утиски зі сторо Президента Лукашенка». Хлопці заспівали пісню групи Ляпіс Трубєцкой – "Бурєвєснік". Я була приємно вражена! Здивувалась, бо часто спілкуюсь з молоддю і знаю як більшість молоді ставиться до різних суспільно-політичних конфліктів. А тут, в такій душевній дружній компанії хлопці говорять про суто політичну ситуацію між музикантами і політиками, і говорять про це, як вміють - музикою.

А далі думки понеслися нестримно, якщо лише виклик в прокуратуру білоруського співака вже справив враження на певне середовище його прихильників та «ідейних друзів», то що ж буде якщо у Сергія Міхалка почнуться справжні проблеми, арешт наприклад. Я звісно не бажаю митцю таких неприємностей, але реакція молодих співаків мені говорить про те, що митці можуть зробити величезний вклад в розбудову держави, розвиток громадянського суспільства і підтримку свободи слова. Популярні музичні гурти є безсумнівним авторитетом для молоді. Це не новина. А ось як вони цей авторитет використовують?

Я не критикую і ні в чому не звинувачую українських митців. Закликаю їх об’єднатися і діяти! Я зараз говорю не про ті концерти на підтримку політичних лідерів, які ми бачили напередодні президентських виборів 2010 року. Я закликаю до того, щоб митці говорили! Говорили про своє бачення розвитку держави, коментували ті події, що відбуваються в країні, говорили про проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Молодь Вас почує! Я в цьому впевнена. Чому хвилююся саме про молодь, бо навіть при активній (а активні і свідомі все ж таки є) діяльності різних молодіжних громадських організацій та студентського самоврядування явка молоді на вибори досить низька. А кому як не молоді хвилюватись за своє майбутнє?
Я не говорю про те, що всі співаки повинні змінити професію і піти у політику. Зрозуміло, що влада змінюється, і чітко прив’язуючись то певної політичної сили митець може втратити частину прихильників. Але висловити свою точку зору з приводу конкретних подій в суспільстві і їх наслідків для України було б дуже доречно. Я сумніваюся, що критика правлячої сили від Святослава Вакарчука якимось чином відобразилася б на його популярності. Згадайте лише ситуацію з банером ПР, під яким Святослав відмовився виступати. Інтернет гудів! А чого тільки вартий виступ Ніни Матвієнко на стадіоні в Сумах: «Дай Боже нам з вами дожити до такого віку, ходити по цій святій землі, при своєму розумі та не при цій владі!».

Музиканти, художники, письменники, артисти… А хто як не вони – люди, які бачили світ, і яким є з чим порівняти!
Розумію, що кожен повинен займатись своєю справою. Але коли при владі люди «не на своєму місці», то всім свідомим громадянам України треба на час відволіктись від повсякденних турбот і спільно робити конкретні кроки для витягнення країни з безодні, всі разом в такт «…песни строителей нового мира…»…

П.С. Ні фіга собі на траліку покаталась! Ось так громадський транспорт сприяє розвитку громадянського суспільства :)))