-
ДРУЗІ НАС НЕ ЗАБУВАЮТЬ!
12.11.24 17:38 -
ЖОВТНЕВИЙ ВЕРНІСАЖ
12.11.24 17:32 -
РЕГІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ
12.11.24 16:16 -
Єдина Асоціація, яка наполягає на збереженні 64% ПДФО
04.11.24 19:05 -
Новітня історія
01.11.24 14:00 -
FAYA «поховала» своє кохання біля РAГЦу
31.10.24 13:24 -
28 жовтня - Міжнародний день анімації.
30.10.24 13:23 -
ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!
30.10.24 13:15 -
МОВА ЄДНАЄ!
25.10.24 14:55
- 1 из 830
- ››
Під відкритим небом в Альтанці стояли два мільйони
Блоги, Роман Петренко
Вітаю всіх з гідним проведенням фінального матчу Кубку України з футболу, розповім цікаву історію.
Вітаю всіх з гідним проведенням фінального матчу Кубку України з футболу, розповім цікаву історію.
Незадовго до початку гри зустрічаю в центрі міста свого давнього київського знайомого, нині – не дуже публічного працівника Федрації футболу України. Він не ідентифікує мене, як місцевого мешканця чи вихідця із Сум, тож користуюсь нагодою і запитую: як йому проведення такого маштабного заходу у тутешній провінції?
Його довгий монолог із прикладами можна передати кількома тезами. По-перше, у нього склалося враження, що Сумщина явно хоче, аби її розцінювали не як провінцію, а як один із, хай і невеликих, але перспективних регіональних центрів.
По-друге, молодці, що зберегли і не дали розвалитися стадіону. За рівнем спортивної арени ми схожі «на якісь там Белфаст, чи Прагу».
По-третє, купа копліментів обласній владі за організацію матчу.
Ну, ясна річ, - погоджуюся, - це ж не купа металу, це найважливіший символ українського футболу.
Виявляється, що з урахуванням усіх дорогоцінних металів, ювелірної роботи тощо, сам по собі Кубок вартує ... ДВА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ.
Це, каже мені наш столичний гість, до запитання про провінційність: «Принаймні, навколо історії з Кубком, тутушній голова Федерацій футболу (він же губернатор :) ) показав себе абсолютно не провінційним, бо виставив Кубок для усіх бажаючих, як часто практикують європейці. І самі сумчани, зі свого боку, показали себе цілком сучасними, аж ніяк не провінційними людьми, бо за увесь час біля Кубку не було жодного інциденту, п`яних витребеньок, скандалів. А це в наш час багато про що говорить».
Таку оцінку почути було приємо. Як-не-як, два мільйони вільно по руках ходили...
Незадовго до початку гри зустрічаю в центрі міста свого давнього київського знайомого, нині – не дуже публічного працівника Федрації футболу України. Він не ідентифікує мене, як місцевого мешканця чи вихідця із Сум, тож користуюсь нагодою і запитую: як йому проведення такого маштабного заходу у тутешній провінції?
Його довгий монолог із прикладами можна передати кількома тезами. По-перше, у нього склалося враження, що Сумщина явно хоче, аби її розцінювали не як провінцію, а як один із, хай і невеликих, але перспективних регіональних центрів.
По-друге, молодці, що зберегли і не дали розвалитися стадіону. За рівнем спортивної арени ми схожі «на якісь там Белфаст, чи Прагу».
По-третє, купа копліментів обласній владі за організацію матчу.
-
А, знаєш, що цікаво? – каже. – Це не унікальний, але дуже рідкісний випадок, коли сам Кубок вони виставили для вільного доступу у центрі міста. Руку навідсіч, що в багатьох регіонах його б заховали десь до самого матчу, або оточили б з усіх боків ОМОНом.
Ну, ясна річ, - погоджуюся, - це ж не купа металу, це найважливіший символ українського футболу.
-
Так, - сміючись каже мій співрозмовник, - а ти знаєш, що цей символ має ще й дуже не символічну вартість у гривнях?
Виявляється, що з урахуванням усіх дорогоцінних металів, ювелірної роботи тощо, сам по собі Кубок вартує ... ДВА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ.
Це, каже мені наш столичний гість, до запитання про провінційність: «Принаймні, навколо історії з Кубком, тутушній голова Федерацій футболу (він же губернатор :) ) показав себе абсолютно не провінційним, бо виставив Кубок для усіх бажаючих, як часто практикують європейці. І самі сумчани, зі свого боку, показали себе цілком сучасними, аж ніяк не провінційними людьми, бо за увесь час біля Кубку не було жодного інциденту, п`яних витребеньок, скандалів. А це в наш час багато про що говорить».
Таку оцінку почути було приємо. Як-не-як, два мільйони вільно по руках ходили...
|
Комментариев
5
|
||
|
Просмотров
3290
|
Комментарии
Все пройшло чудово, заворушень не сталося, футбол відбувся, слово Суми почула уся країна, почули за її межами. Місто наступного ранку було вже чистеньке. Кубок був оприлюднений, так би мовити. Білетів не вистачило б ні на які колективні заявки - інтерес перевищував можливості. Я теж там не був, але дивився телевізор і пишався Сумщиною. Все класно, молодці!
Сам ти ідіот!
Такою ціною проводити та здобувати собі на цьому бонуси-ганьбище для очільника області.
Особисто я знаю що найменше душ 50 (це тільки знайомих), які плювалися та "чортихалися" від такої організацї. А скільки їх було в чергах!!!
І після всього основна теза від усіх: "Та щоб я ще раз прийшов на цей стадіон??!" Та хай на них...
А ще були люди з курщини, білгородщини, брянщини.
О підтримали імідж країни та прикордонної області!
Особливо було жалко селянина, який (ЗАКОННО, ОФІЦІЙНО!)подав заявку від громади, а йому адміністрація показала ДУЛЮ. Людина приїхала з зібраними грошима у людей, зі сподіваннями. А тут-ДУЛЯ! Він ледве не плакав.
А скільки таких, про яких ми навіть не знаємо.
Зате кругом звітують, як все "чудово" пройшло.
Сумно та соромно за Суми, за владу.
Сумчани добре пам'ятають, як відкривали "Ювілейний", як до нього ажіотажно добували запрошення, а 30 тисяч щасливих глядачів відправляли свої маленькі потреби попа до попи. Це було незручно й образливо, але гордість за малу батьківщину, за те, що у неї тепе є стадіон такого рівня - заховала усі погані думки. Сього дні туалети на стадіоні працюють, але білетів під час ажіотажу, не вистачає та не буде вистачать. А за Кубок - браво Чмирь!Це відверто народний шаг, хоча ризикований - хіба мало ідиотів?!
Ой, Роман, не очень тонкий пиар надо уметь отличать от истинных целей Чмыря. И вообще, зачем вы за это грязное дело взялись? Ибо сказано: черного кобеля не отмоешь добела. Кстати, о евроуровне проведения чемпионата расскажите сумчанам, которые давились в возле касс за билетами и не смогли их купить. Зато у спекулянтов их было полно. на выбоор, и но второе выше номинала за 30 грн билет нужно было отдать 150. Или история со списками? Или как в последний момент все приводили в порядок? Впрочем, с вами все понятно - решили срубить деньжат на пиаре. Это да, Чмырь это любит и денег на это не жалеет.
" сам по собі Кубок вартує ... ДВА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ"
.
- А кто у нас муж?
- Волшебник, захочет - в медведя превратит.
- ПРЕДУПРЕЖДАТЬ НАДО!!!