ПФК «Суми» і «Ювілейний» – на підйомі
Раїса Вороненко (Cуми) для «Українського футболу» | 18 мая 2011 08:37

В.Гордієнко
Знаменну подію відзначить громадськість Сумщини цьогоріч в перші вересневі дні – десятиріччя стадіону «Ювілейний». Красень тридцятитисячник бачив чимало на своєму короткому, але такому насиченому віку: піднесення при відкритті і в перші роки бурхливого спортивно-футбольного життя; занепад і майже доведення до банкрутства в 2007-2009 роках; відродження у 2010 і перші, але сміливі кроки професійної футбольної команди «Суми» в новоствореному футбольному клубі, яка й придає стадіону нового колориту, поверненню вболівальників не лише з Сум, а й всієї області та й України…Своїми роздумами про сучасне й майбутнє футбольної команди і стадіону ділиться директор ПФК «Суми» Вадим Гордієнко.
— Вадиме Анатолійовичу, коли створено ПФК «Суми», хто його засновники, і чим займається ця спортивна організація?
— Засновниками ПФК «Суми» є СМНВО ім.Фрунзе, підприємство «Фрунзесервіс» і трубний завод. Офіційно ми зареєстровані 2 липня 2010року. За Статутом це професійний футбольний клуб, який бере участь у Другій лізі Чемпіонату України з футболу і який концептуально намітив для себе кроки поетапного розвитку: дитячо-юнацький футбол, ДЮСШ. В них займатимуться спортивною підготовкою кілька груп дітей з самого раннього віку. Це підготовчі кроки до Першої ліги, в яку, переконаний, рано чи пізно, ми обов’язково ввійдемо.
На жаль, у нас сьогодні відсутня навчально-тренувальна база, що й стримує розвиток і підготовку команди та інфраструктури клубу в цілому.
Вершиною футбольного айсберга є команда майстрів, а перед нею – дитячо-юнацький футбол, матеріально-технічна і тренувальна база. Тобто необхідний цілий спектр заходів для успішної діяльності команди професіоналів нашого міста. Молоді дарування у нас є, але їх слід направити на вірний шлях, дати їм шанс для спортивного розвитку, щоб вони могли поповнювати не лише основний склад ПФК «Суми», а й інших професійних команд України, а може й світу.
— У ваших засновників вистачить коштів, бажання, терпіння фінансувати ПФК «Суми»? Адже футбол це не лише перемоги, а й поразки? Вони послідовні у своєму рішенні?
— Засновники ПФК «Суми» – прагматичні підприємства. Їх керівники з тієї когорти, які спочатку добре продумують, прораховують, а потім приймають рішення і втілюють в життя свої задуми. Це аксіома.
Так, футбол, та ще й професійний, дороге задоволення. Але люди рішуче налаштовані, щоб у Сумах був футбол на підйомі. А команда майстрів виборювала місця у Другій лізі і перейшла до Першої та запрацювала врешті-решт система дитячо-спортивної школи.
Що стосується бази, це теж затратний механізм. Сподіваюся, що голова облдержадміністрації Юрій Чмирь, який обраний президентом федерації футболу Сумщини, не дасть розслабитися ні засновникам, ні самому ФК «Суми», ні стадіону «Ювілейний».
— Які суми коштів необхідні для утримання команди?
— Річний бюджет клубу складає 5,5 мільйона гривень. З цієї доволі значної суми 1,5 млн. грн. йде на податки. Решта – фонд оплати праці, оренда стадіонів, приміщень, транспорту. Свого власного у нас поки що нічого немає. Тому й серйозна затратна частина.
— Президент федерації футболу Сумщини якось поділився, що неподалік від «Ювілейного» буде споруджено футбольне тренувальне поле для ПФК «Суми»…
— Питання про тренувальне поле в стадії обговорення. Комісійно визначено місце розташування двох тренувальних полів. Одне поле буде з натуральним трав’яним покривом, інше – зі штучним. На них тренуватиметься не лише команда «Суми», а й всі хлопчаки з ДЮСШ. На полі зі штучним покривом можна буде тренуватися цілорічно.
— Де зараз тренуєтеся?
— Почали в Чернеччині, Токарях, зараз у Верхній Сироватці. Це все села Сумського району. Спробували на місцевому «Авангарді», але там таке занедбане поле, що навіть після дощу вихором підіймалася пилюка під час тренування. Тож довелося відмовитися. Натомість знову орендуємо автобус і їздимо за 15 км. від міста на орендований стадіон. А це все гроші, гроші, гроші.
В кінці сезону, незалежно від того в якій лізі будемо, засновники обіцяють допомогти придбати автобус. Транспорт для нас просто необхідний. Це майже другий будинок для футболістів.
— Хто зараз грає у складі команди? Повертаючись у 2007-2008 роки команда «Явір» мала скласти кістяк ФК «Суми»? Чи не так?
— Якщо повернутися до історії, то 2 вересня 2008 року ми зареєстрували громадську організацію ФК «Суми». Але фактично тоді ми стали правонаступниками Краснопільського ФК «Явір».
Ситуація склалася так, що ми одне одного знайшли. Я, будучи депутатом Сумської міської ради, постійно ініціював створення професійної команди «Суми». Я не розумів, як це райцентр Краснопілля може мати професійний футбольний клуб, а обласний центр з такою чудовою спортивною базою як стадіон «Ювілейний» – ні.
Тож з тодішнім першим заступником міського голови Миколою Олексійовичем Трофименком при підтримці депутатського корпусу ми й створили громадську організацію – ФК «Суми». Якби тоді не “підвернувся” «Явір» – створили б самотужки, як кажуть з чистого листа, і команда діяла б уже з 2009 р..
Засновник і керівник «Явора» Володимир Данилович Саєнко реально оцінив можливості і проблеми ФК «Явір», який був на межі банкрутства. Тож, сівши за стіл переговорів, ми прийшли згоди: об’єднати дві команди в одну. Так і зробили. Забрали «Явір», перевели в Суми і змінили назву клубу та команди.
На сьогодні з “яворців” у команді «Суми» залишилося 4 гравці.
— Команда «Суми» – це сумчани, чи в її складі є приїжджі футболісти?
— На сьогодні в штаті 19 футболістів. Дванадцять з них – іногородні, а сім – сумчани. Для приїжджих винаймаємо квартири за рахунок клубу. Це влаштовує і нас, і гравців.
— Перспективи розвитку команди за приїжджими спортсменами чи підготовленими в ДЮСШ сумськими хлопчаками?
— В процентному співвідношенні – 50 на 50. Не тому, що не хочемо, щоб грали сумські хлопці. Я якраз найактивніший патріот-вболівальник за команду з місцевих хлопців. Хоча, невдовзі команда поповниться ще двома гравцями-сумчанами, але підготовка юної зміни в сумських ДЮСШ бажає бути на вищому рівні. Тож і прораховувати, що команда в найближчій перспективі складатиметься виключно із сумчан ми не можемо. А в дальній перспективі – чому б і ні. Все залежить від того, хто і як викладається на полі, яку гру демонструє. І якщо ця людина сильніша, то вона повинна грати. А взагалі, у паспорт футболістів не зазирають, а оцінюють по участі у грі.
— Купити футболістів – дороге задоволення. Вони приходять до вас з інших команд, які їх підготували, понесли затрати. Звичайно, безкоштовно своїх спортсменів ніхто не віддає.
— У нас команда Другої ліги і поки що в бюджеті ПФК «Суми» немає статті про трансфер футболістів. Ми обходимося гравцями, які в силу різних причин покидають ту чи іншу команду в якості вільного агента. Вони до нас приходять з офіційними документами, що вони вільні робити власний вибір команди, і що попередній клуб не має претензій ні до гравця, ні до нас. Тоді й заявляємо цього футболіста, і він стає гравцем нашої команди.
За регламентом дійсно, футболіст, підготовлений певним клубом,
належить цьому клубу до виповнення гравцю 23-х років. Тож клуб має право на компенсацію, якщо гравець покидає його до виповнення цього віку.
В нашій команді є гравці від 19 до 32 років. Двоє найдосвідченіших мають цей солідний вік. Але щоб досягти рівня їх майстерності молодшим їх колегам треба ще багато працювати. На кваліфікованих гравців розраховує головний тренер Ігор Жабченко. У футболі так і повинно бути, щоб молодість перепліталась з досвідом.
— У грі з «Чорноморцем», яку до речі сумчани виграли з рахунком 2: 0, 17-й номер був всюди. Відчувалося його лідерство.
— Дійсно, це лідер. Юрій Войтович не лише найдосвідченіший гравець, а капітан команди. Капітан – всюди капітан і на ігровому полі, і в роздягальні, і на відпочинку, і на тренуваннях. Це гідний гравець ПФК «Суми». Він талановитий футболіст і порядна людина.
Я б не хотів виділяти когось конкретно, а скажу про колектив. Я бачу його вдале становлення, і коли команда набере свою оптимальну форму по грі і взаємостосунках, цей колектив буде здатний на виконання більш серйозних завдань. Практично він вправі розраховувати на роботу в Першій лізі.
Підбір футболістів у команду – це прерогатива головного тренера Ігоря Жабченка. Він працював у збірній України, знає гравців з різних областей, вів групу хлопців 1988 року народження. За ним і право підбирати достойні кадри до колективу команди.
І, знаєте, чуття людських характерів, умінь і вподобань у нього дуже велике. Саме тому в команду підбираються такі хлопці, які й приймають добре нових футболістів, і допомагають в адаптаційний період. Всі працюють на командний результат.
— Наша команда в першій трійці Другої ліги. Які ігри ще треба пройти до переможного кінця?
— Найважливіша гра сезону у нас з МФК «Миколаїв» (ПФК «Суми» і МФК «Миколаїв очолюють турнірну таблицю з однаковою кількістю очків – Xpress). Ми приймаємо її на своєму полі 21 травня. Ця команда ставить перед собою задачу підвищення в класі, і до речі, не перший рік. Вона рішуче налаштована на підвищення в класі. Єдина неприємність, що миколаївських футболістів ми не зможемо прийняти вдома, у Сумах, на “Ювілейному”, а прийматимемо в Охтирці. У нас на матчі з цим клубом була б рекордна кількість глядачів. А підтримка вболівальників дуже потрібна. Але так склалося, що 25 травня на «Ювілейному» «Шахтар» і Київське «Динамо» боротимуться за Кубок України. До цієї гри проводиться відповідна підготовка стадіону «Ювілейний» та ігрового поля. А кращого поля, ніж в Охтирці для гри нашої і миколаївської команд у області немає.
Сподіваюся, наші вболівальники поїдуть і в Охтирку, а футболісти виконають свою роботу на відмінно.
— З кожною грою команди «Суми» збільшується кількість глядачів на стадіоні «Ювілейний»…
— Сумчани люблять футбол. В силу тих чи інших причин команда «Спартак» у 2006 році знялася зі змагань. Тож, понад два роки на стадіоні ігор місцевої команди не було. Суми 2,5 року не мали команди майстрів. Потім з’явилася команда ФК «Суми». Але без достатнього фінансування її існування було проблематичним. Щоб вона була добротною повинен і рівень футболістів бути вищим. Вболівальники хотіли бачити гру майстрів футболу. Зараз ми робимо команду такою, яка може підвищитися в класі і з часом демонструвати той футбол, який буде цікавий для глядачів і на який прийдуть і вболівальники-фанати, і новачки.
І, як ви бачили, на грі з одеським «Чорноморцем» майже десять тисяч глядачів, це не межа. Їх буде з кожною грою більшати, бо ми граємо саме для них – глядачів.
— В перспективі, якщо наші гравці стануть командою Першої ліги, що це дасть для ПФК «Суми»?
— Перша ліга – зовсім інший рівень змагань. Це підхід до футболу футболістів, тренерів, організаторів на порядок вищий. На порядок вищий рівень футболістів, які грають в Першій лізі. Кількість глядачів значно більша, бо команди як «Чорноморець» – Одеса, «Закарпаття», «Сталь» – Алчевськ показують видовищний футбол. Люди “ходять” на ці команди. І, звичайно, на порядок вище й фінансування цих клубів.
— Чия ініціатива проведення глядацьких лотерей в перерві між таймами?
— Хвалити себе не скромно, але моя. За купленими білетами глядачі отримують цікаві виграшні речі. Минулого разу це був велосипед і мобільні телефони, завтра – буде мопед, а в подальшому, в залежності від того, де і як ми будемо грати та від кількості глядачів – чому б не розіграти машину чи іншу цінну річ? Стадіон «Ювілейний» і ПФК «Суми» прийняли спільне рішення про рівноцінне фінансування лотерей, і це позитивно сприймається всіма.
— Стадіону «Ювілейний» виповнюється 10 років. Історія його не проста, він дійшов майже до банкрутства, зараз – на підйомі. У нього серйозний, сильний господар. Як ПФК «Суми» і «Ювілейний» вживаються?
— У всіх футбольних клубах прийнято так, що стадіони знаходяться при клубах. На них є директори, штат. У нас два підприємства при одному засновнику: є ПФК «Суми», і є підприємство «Сумиспортінвест». Чому так, я не можу сказати. Організували це підприємство, бо воно власне купило стадіон з аукціону. Як буде далі – не знаю. Але ніяких неузгодженостей і кривотолків між нами немає. Ми розуміємо і допомагаємо одне одному. Єдині суперечливі моменти інколи виникають щодо використання ігрового поля для розминок чи підготовки до нових матчів. Але спільну мову ми знаходимо.
— Я вперше побачила, коли чоловічу гру «Чорноморця» і «Сум» судила жіноча судейська команда. Здивовані були вболівальники і поставилися до цього неоднозначно. Причина?
— Таке суддівство – нормальне явище в Україні, і в Європі. Й чим далі – жінки в суддівському корпусі навіть серйозніше та справедливіше судять чоловічий футбол, ніж деякі чоловіки. Є ж лозунги про рівноправність між чоловіками й жінками. Ось воно практичне втілення цього лозунгу. Є ж у нас депутати, політики жінки. А чому тут їх не повинно бути?
Судила Катерина Монзуль справедливо, коли призначила пенальті, (гол, до речі, забив Андрій Малюк) і коли забив другий гол Дмитро Богачов. Що ж стосується суворості, то жінки до чоловіків, дійсно, бувають може й надміру суворі. Відпрацювала суддя на полі дуже добре. Претензій до неї не було ні від одної, ні від іншої команди.
— Яким повинен бути футбол в Сумах і на Сумщині? Адже правда, що в райцентрах більшість стадіонів у занедбаному стані. Чи є де тренуватися хлопчакам із ДЮСШ? Чи включається до державних програм відновлення їх діяльності?
— З приходом Юрія Чмиря до керівництва федерацією футболу Сумщини область і райони отримують новий виток в розвитку футболу. У нього є цілий план втілення заходів відновлення цього виду спорту. Стадіони цьогоріч почнуть впорядковуватися. А на цих полях проводитимуться першості районів, області. Ланцюжок запрацював.
Що стосується дитячого футболу – мені жаль констатувати, але на сьогоднішній день в кожному районі є свої ДЮСШ, є тренери, але вони «відбувають номер», а не тренують дітей. І не тому, що люди не хочуть працювати, їм нічим це робити, бо матеріально-технічна база у вкрай занедбаному стані. Поля немає, інвентарю немає. Тож, прийде п’ятеро юних футболістів, їм кинуть розірваний м’яч – тренуйтеся. Такі тренування – норма. Але так не повинно бути. Президент федерації цьому вирішив покласти край. Тож футбол на Сумщині розвиватиметься в новому руслі.
— Ваша думка, чому фінал Кубка України проходитиме саме в Сумах?
— Знову повернемося до Чмиря. Саме він, тільки-но його обрали президентом федерації, зініціював проведення такого заходу в Сумах. У той же день звернувся особисто до Федерації футболу України і запропонував провести фінал на Сумському «Ювілейному». Винесли це питання на виконком Федерації, той і прийняв приємне для нас рішення. А сумчани готуються якісно. Вони своєчасно і гідно проведуть фінал Кубка України в Сумах: газон ігрового поля буде ідеальним, чаша стадіону заповнена глядачами вщент, готелі приймуть всіх бажаючих на відпочинок, сфера громадського харчування нагодує якісними продуктами, а торгова мережа, пожежники, медпрацівники обслуговуватимуть належним чином. Вся інфраструктура працюватиме як єдиний часовий механізм.
— Що побажаєте собі, футбольному клубу «Суми» та працівникам стадіону «Ювілейний»?
— Собі і ПФК «Суми» бажаю виходу в Першу лігу. Якщо це станеться, то нам треба буде дуже багато працювати. Роботи ми не боїмося, докладатимемо зусиль, щоб за наш клуб соромно не було нікому. Ні сумчанам, ні мешканцям України. А стадіону «Ювілейний» – процвітання.

http://pfcsumy.blogspot.com/2011/06/4.html