Я люблю робити звичні речі зручніше. Наприклад, на зупинці я дивлюсь, де знаходиться тролейбус, а не просто чекаю на нього. Я передаю дані лічильників через інтернет, а не смс-ками. Те ж саме стосується оплати. Наприклад, мені подобається сплачувати комуналку зі смартфону, а не сідати за комп'ютер чи й зовсім іти на пошту.

Нещодавно мій колега стверджував, що в Україні - дуже мало платіжних сервісів. Насправді їх вистачає. Крім того, деякі з них пропонують доволі цікаві речі. Так, у Приватбанку можна перевести гроші з будь-якої карти українського конкурента на іншу за невелику комісію. А між картами самого банку можна перекидувати кошти за допомогою QR-коду. Також сканер є у Vodafone PaY, Tachcard, WayForPay. Останні два сервіси можуть генерувати свої коди, причому з необхідною сумою (чого, немає, наприклад, у Приватбанку, у якому доводиться вводити її вручну).

І тут починаються складнощі. Так, НБУ обіцяв впровадити однакові для всіх правила QR-кодів. Правила уже є, вони розіслані всім банкам, але поки що так і не введені. На практиці це означає, що ви можете або відсканувати код тим же сервісом, яким він був створений, або використати незалежний сканер і ввести реквізити карки вручну.

Наприклад, ви зареєствовані у WayForPay. Сервіс - дійсно цікавий для бізнесменів та фрілансерів. Але відсканувати QR-код і сплатити за допомогою Приват24 у вас не вийде, оскільки це - чужий код. Правила та принципи від НБУ дуже допомогли б; але вони, на жаль, досі не введені.

За НБУ не відстає і сам Приватбанк. Так, він ще навесні обіцяв виводити той же QR-код на дисплей термінала. Тобто, в супермаркеті на касі я можу відсканувати той же код замість того, щоб давати свою картку і вводити пін. Але ця функція була лише анонсована: її досі так і не ввели.

Щоправда, є ще один зручний спосіб оплати - через модуль NFC. Для цього варто лише піднести смартфон до того ж терміналу, попередньо розблокувавши його. Утім, поки що такі моделі коштують не по кишені. Кільця і мітки з NFC-чіпами теж не підходять: їх теж треба програмувати зі смартфону. Виходом могли б стати "розумні годинники": їх треба лише синхронізувати зі смартфоном, оскільки в ньому стоїть повноцінний модуль. На жаль, в Україні працює лишше одна маловідома полатіжна система (не пам'ятаю навіть яка) і те на одному смарт-годиннику (а саме Huawei Watch 2), який коштує як добрий флагманський (тобто, ТОПовий) смартфон. Цікаво, що в країні-агресорі з такими годинниками проблем немає.

Ну, і на останок. Нещодавно я відвідував перукарню, доволі масштабну, на дві зали (чоловіча та жіноча). На питання, чи є в них термінал, мені відповіли "нет, только наличкой". Якщо це була б одна зала менше ніж на 20 квадратів, це було б законно: там поки що ні термінал, ні каса не обов'язкові. Але тут лише жіноча зала - не мене тих 20 квадратів! Я вже не кажу про те, що є ще й чоловіча. Ні тобі, QR-кодів, ні NFC, ні просто оплати карткою. Щоправда, це вже - інтереси окремого підприємця, а не тих, хто гальмує зручні процеси оплати вцілому.