м. Суми на Харківщині. Той хто давно був у Сумах, певно, буде здивований тим виглядом, який має цей город. З одного боку він росте і чепурніє, прибирається на європейський лад, а з другого хиріє і занепадає. Природня краса Сумів - річка Псел, по якому колись поривались ходить невеликі парові човни, засмічується і міліє. Уже в іюні місяці у тих місцях де плавали ті човни, можна переходити річку в брід, а до августа, то певно, там буде по кісточки. Причин такого сумного з'явища багато. І одна з них - це дике знищення лісів на берегах Псла. Нищення якого зовсім не вимагають потреби, а просто так собі. Нищать верби, нищать лози, нищать всяку рослинність. А через це - голий, піскуватий берег, не маючи захисту руйнується від повеней, засипається пісками корито річки. Крім того, городяни які мешкають неподалік річки, силь но сприяють її засміченню й обмілінню, викидаючи сміття й інший непотріб у Псел. "Батьки города" дбають тільки про зовнішній вигляд вулиць, зовсім не турбуючись, щоб якось вирішити питання по упорядкуванню русла Псла. А виршувати необхідно негайно і швидко. Бо коли і далі так буде, то не пройде і декілька років як Суми зостануться без красеня - Псла, який перетвориться, просто, на стічну канаву. З газетного фонду Національної бібліотеки ім.В.І. Вернадського. Матеріал за 1910 рік.