Блоги, Євген Положій29 мая 2019 в 09:25
Коломойський Проголошує Дефолт / Долі Греції Та Аргентини / Пінчук та Вакарчук / Запитайте У Януковича
З інаугурації нового гаранта Конституції минув лише тиждень, а країна почула і дізналася про плани людей, що стоять за Зеленським стільки, що вистачить на найближчі п’ять років. А якщо всі плани Зе і Ко втіляться в життя, то й усі п’ятдесят.
Отже, поки більшість обговорює і обурюється поетичним порівнянням, до якого вдався Зеленський, описуючи Київ (про запах шаурми біля метро, якщо хто не чув) або невтомно цитує небораку з айтішного форуму («технократична технократичність», «великобританці» та інші факапи, хто не чув), інший, значно впливовіший персонаж – олігарх Ігор Коломойський – дав епічне інтерв’ю для впливової англійської газети «Файенейшен таймс». І тут справді є що почитати, бо дефолт України – це вам не запах шаурми. Це – запах шин, що горять в центрі Києва, і запах злиднів для десятків мільйонів людей.
Коломойський говорить, що Україна має наслідувати приклад Греції та Аргентини, мовляв, ці країни оголосили дефолт (тобто відмовилися віддавати зовнішні борги кредиторам) – і нічого, живуть собі. Так, і дійсно – живуть собі. Аргентина на початку ХХ століття входила в десятку найбагатших країн світу, між іншим, а зараз її економіка перебуває в жахливому стані, росте злочинність - словом, дефолт точно не приніс аргентинцям нічого гарного. Ок, де там та Аргентина, а де Україна. Давайте порівняємо з Грецією. Борг України – 50 млрд доларів, борг Греції був близько 325 млрд доларів. У Греції живе 11 млн людей, і після оголошення дефолту громадяни втратили майже всі заощадження у банках, рівень життя різко впав, податки довелося підняти, структуру портів продати китайцям. Але Греція – член Євросоюзу, і ЄС не втомлювався надавати грекам фінансову допомогу, яка Україні, звісно, від європейців у такому величезному обсязі не світить.
Що ж чекає Україну у разі дефолту? За словами економістів-експертів, перш за все, обвалиться долар. Курс 1 долар до 100 грн. для початку. А потім держава почне розпродавати майно. Порти куплять китайці, все інше по дешевці підберуть олігархи і росіяни. Звісно, головним набувачем цього грандіозного розпродажу країни Коломойський бачить себе, хоча довелося зустріти і таку думку, що «…Зеленський – це як вагон-ресторан у потязі, в який із різних боків заходять то Ігор Коломойський, то Віктор Пінчук (ще один впливовий олігарх, зять Кучми, власник телеканалів СТБ, «Новий», ICTV та ще кількох розважальних) – і роблять своє замовлення. І чим ближче Коломойський підбирається до кабіни машиніста, тим більше вугілля закидає в топку Пінчук».
Не може такого бути, але ідея дефолту подобається, судячи з дописів у соціальних мережах, багатьом співвітчизникам. Чи вони працюють за гроші, чи просто дурні, важко сказати, але, вибачаюсь, неможливо іншими словами коментувати бажання скинути країну у хаос і прірву. Бо федералізація України у порівнянні з дефолтом видається дрібницею. Бо федералізацію можна зрештою відмінити новим складом парламенту і відповідними змінами до Конституції, а дефолт і зубожіння відмінити одним рішенням Верховної Ради не вийде. На подолання економічної кризи підуть десятки років.
Так що можна забути про все, що говорить і говоритиме Зеленський. Слідкуйте за руками Коломойського - вони хочуть поцупити нашу країну.
А поки що будуть вибори. Хоча – і це визнають майже всі фракції ВР і провідні юристи – для розпуску парламенту президент немає жодних законних підстав. Але і Конституційний суд, і Верховний, швидше за все, відхилить подання депутатів від «Народного фронту» (єдині, хто повівся в цій ситуації гідно) про неконституційність указу. Чому так? Тому що, як кажуть поінформовані люди в парламенті, Петро Порошенко і його однопартійці вирішили, що вибори прямо зараз – це для них вдала ідея, бо вони збережуть рейтинги. Як це кореспондується з рішенням КС? Начебто у Порошенка мають на суддів вплив. Наразі чекати недовго, але, якщо це дійсно так, то це ганебно. Виходить, що політична доцільність вища за закон? Тож не дарма тоді Порошенко програв вибори, було за що.
Насправді така недержавницька поведінка опозиції (про Зеленського я взагалі мовчу, він порушив за тиждень Конституцію і закони при призначенні новопосадовців уже стільки разів, що й згадувати про це якось некультурно) може призвести низки невиправних наслідків у майбутньому. Зрозуміло, що у Порошенка в команді, виходячи з виборчої стратегії, про майбутнє мало хто задумується, бізнесменів значно більше цікавить їхнє тут і зараз, і бажано у відсотках. Але, судячи з рейтингів, 21 липня вони жорстоко пошкодують про таке своє безвідповідальне рішення. І будуть жорстоко покарані.
Бо є такий хлопець – Славко Вакарчук, і є тепер у нього така партія – «Голос», що активно відгризає у Порошенка прихильників, яким набридло спостерігати за мишачими перегонами. Чому така назва? Так все логічно: Вакарчук співає, по-перше, а, по-друге, це тренд. Серіал «Слуга народу», де Зеленський – виконавець головної ролі (до речі, зовсім не уточняється, якого саме народу він слуга), конкурс «Голос країни», де Вакарчук – один із суддів. Чекаємо на відповідь Ріната Ахметова – партія «Великий футбол» чи яка там найпопулярніша програма на його ТРК «Україна»?
А ще Коломойський сказав (в іншому інтерв’ю), що будемо вибирати стільки, скільки потрібно, поки не виберемо). Коротко розшифрувати ці слова можна так: якщо 21 липня партії, наближені до Коломойського, не візьмуть конституційну більшість, то слід чекати на зміну законодавства (закриті списки і 3% прохідний бал) і нові дострокові вибори. Кажете, раніше, ніж за рік, не можна, Конституція не дозволяє? Запитайте про це у Януковича, Порошенка і КС двічі.
Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Життя прекрасне. І, як влучно зауважив один народний депутат (поки що), найближчі роки ми не зможемо впровадити нічого нового, ніяких змін. Ми лише змушені будемо захищати те, що зробили: децентралізацію, нову українську школу, медичну реформу, українську мову.
Зрештою, додам, нам доведеться захищати нове українське Відродження.