Після перемоги другого Майдану Україна офіційно взяла курс на євроінтеграцію - для більшості цей термін асоціюється з безвізом і НАТО.
Зближення з Брюсселем передбачає не лише політичні чи військові, а передусім економічні реформи. І один з головних чинників, про який мало говорять у медіа - висока якість товарів.
Рік тому в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС в Україні почали діяти нові вимоги до харчової продукції. Наблизилися ми до стандартів “лучших домов Парижа” чи стали краще їсти лише на папері - обговорювали на круглому столі в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.
Зобов’язань багато і вони складні, а один рік - дуже малий термін. Та попри це, зроблено чимало - запевняє керівник експертної групи Урядового офісу з питань євроінтеграції Руслан Ткаченко. А голова Держслужби з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа конкретизує - прийнято Закон про державний контроль, що лібералізував доступ до ринку, а для зменшення корупції запроваджено відеофіксацію.
Втім, через пом’якшення режиму потрібні ретельні перевірки - минулого року їх було понад 25 тисяч, більше половини - позапланові. Результат - кожен десятий зразок не відповідає нормам, причому переважно у невеликих операторів.
Розповідав про досягнення й інший чиновник - за словами представника Міністерства аграрної політики та продовольства Миколи Мороза, на скарги споживачів тепер реагують швидко. Ключовий же успіх - центральна влада вже не погоджує дозволи бізнесменам, що значно спростило останнім життя. А вища якість відкриває зовнішні ринки - тож росте і український експорт.
Експерт Галина Котик доповнює щодо юридичних аспектів - триває адаптація вітчизняного законодавства до європейського, а це понад 250 нормативних актів. Змінилися підходи щодо маркування самих продуктів - інший шрифт і кольори для важливої інформації, аби покупцеві було легше вибрати.
Однак не всі спікери в унісон говорили про успіхи - “білою вороною” виявилася учасник Комітету з питань агропродовольчого бізнесу Спілки українських підприємців Ірина Паламар. На її думку, існує дискримінація - скажімо, європейці можуть експортувати м’ясо в Україну, але не навпаки. А нові вимоги неминуче вдарять по селянам - зокрема, має бути скасовано поняття “молоко 2-го гатунку”, після чого люди не зможуть його продавати. Невигідна для них і відміна подвірного забою свиней.
Паламар також нарікала на те, що в 14-му році було об’єднано багато профільних служб і звернула увагу на спалахи африканської чуми свиней в Україні. Їй заперечив Лапа - чума трапляється саме через те, що тварин забивають у домашніх умовах, де неможливо гарантувати безпеку. А Мороз підкреслив, що у нас дуже низькі вимоги до якості молока - укрупнення ж відомств є світовою практикою через розвиток нових технологій.
В дискусії, що розгорілася, підприємець навела й інші приклади - влада не допомагає селянам у придбанні доїльних апаратів, а вітчизняні фермери, на відміну від ЄС, в разі чуми не отримують компенсацію. А у відповідь на слова Мороза, що аграріям слід об’єднуватися в кооперативи, нагадала - новим кооперативам здобути державне фінансування нереально, оскільки треба мати 3-5 років стажу.
Опоненти намагалися переконати, що європейські стандарти єдині для всіх (хоча як виявилося, це не зовсім так). Ткаченко закликав небайдужих громадян долучатися до розробки законів і наголосив - це робота на довгострокову перспективу, тож у перехідний період буде складно. Згадується старий анекдот - “Товарищи, мы идём к коммунизму семимильными шагами и скотина за нами не поспевает”.
Якщо ж серйозно - реформи відбуваються, хоч і поступово. “З вересня цього року стає обов’язковим поетапне впровадження системи харчової безпеки HACCP - уже більше 400 підприємств пройшли цей шлях. У 2018 ухвалено закон про вимоги до виробництва, обігу та маркування органічної продукції - все це сприяє нарощуванню товарообігу між Україною та ЄС. Хотілося б швидше, але поки маємо, що маємо” - каже доктор економічних наук, професор Сумського національного аграрного університету Юрій Данько.
Згоден із ним і експерт Андрій Радченко - “Думаю, що ситуація дійсно змінюється - орієнтир виробника сьогодні на ЄС. А отримавши доступ до європейського, він має можливість вийти на інші міжнародні ринки. Конкуренція спонукає виробників покращувати якість своєї продукції”.
На думку журналістки Анастасії Середи, “Нові вимоги до харчових продуктів в Україні дієві. Для споживачів це плюс - аби бути конкурентоздатними на внутрішньому і європейському рівні, виробники контролюють якість. В першу чергу поліпшення стосується м'ясних і молочних продуктів. Краще заплатити більше, але знати, що їси якісне”.
Натомість депутат Сумської обласної ради Лілія Ричкіна змін не бачить -”Купую в супермаркеті хліб, що там печуть, рибу, насіння, фрукти/овочі інколи - все як і завжди. Нічого не перевіряю, не читаю вміст продуктів”. Не відчуває різницю і її земляк Олексій Руденко - “Можу сказати, що здається, масло зіпсувалося, бо дружина його купує на випічку. Щоб не потрапити на підробку або ж не купити якийсь спред, доводиться пильнувати. Та особливих змін у якості продуктів помічено не було”.
Не помітила їх і жителька Миколаєва Катерина Стоколяс-Литвиненко - ”Можливо, вони завжди по стандартах були - я вважаю, що зараз простіше вибирати. Виробник пише, які складові в продукції і ми, споживачі, можемо почитати і зробити вибір. Хочеться вірити, що купую якісну продукцію - особливо це стосується молочної і кисломолочної”.
Відомий американський спеціаліст зі здорового харчування Поль Брегг стверджував - “Ми є те, що ми їмо”. В Євросоюзі один із головних пріоритетів безпека харчових продуктів - для багатьох же наших громадян досі важливішою є їх наявність. Однак час не стоїть на місці - Київ обрав дорогу на Захід, тож лишається сподіватися, що розрив у рівні життя буде скорочуватися. А добре попоїсти українці любили і вміли завжди.