“Медична реформа” або за іменем головної натхненниці - “реформа Супрун”. Протягом останніх десятиліть людей привчили, що від змін нічого хорошого не чекай - чи ж стала винятком сфера, від безперебійного функціонування якої буквально залежить життя кожного?

Про медицину не забули й під час передвиборчих баталій. На дебатах майбутній Президент Володимир Зеленський заявив - "Якщо ліків якісних немає, якщо цін доступних на ліки немає, якщо нормальних умов у лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає - яка це нафіг реформа?” Натомість на захист  свого дітища очікувано виступила очільниця МОЗ - на  думку Уляни Супрун, зміни в охороні здоров’я вже не зупинити.

Згоден з начальством і заступник міністра - за словами Павла Ковтонюка, реформа показала свою ефективність і нова влада не палає бажанням відіграти назад. Альтернативи нема - сказав посадовець на зустрічі з сумськими журналістами, організованої в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.

Первинну допомогу вже реорганізовано, цього літа має остаточно запрацювати система електронної реєстрації пацієнтів E-Health - наголошує Ковтонюк. Людина зможе обирати, куди звернутися, отримавши направлення від свого сімейного лікаря.  Втім, більшість питань останній має вирішувати самостійно, залучаючи екстрену допомогу лише в крайніх випадках.

Потрібні диспетчери, машини, комп'ютери - і власне, кваліфіковані спеціалісти. “Міносвіти ставить питання - пацієнт не повинен боятися лікаря, а значить останній має бути підготовлений. Не можна орієнтуватися на “середній” рівень студента у такій соціально відповідальній сфері” - упевнений  очільник директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров.

“Гладко было на бумаге, но забыли про овраги”. Чиновники звітують про зростання зарплат лікарів і суцільні вигоди для пацієнтів - але чи все так райдужно на низовому рівні? Журналісти навели приклад - у Великописарівському районі жодна аптека ще не уклала договір з Нацслужбою. А ті, що підписали, не завжди видають ліки за електронними рецептами.

У Глухові міськрада вчасно не змінила статус районної лікарні - що поставило під сумнів перетворення міста на центр шпитального округу. В міністерстві ж розводять руками  - мовляв, саме місцева влада має вирішити ці проблеми від аптек до сільських амбулаторій.

Проте це лише “квіточки” - “ягідки” почнуться, коли оновлення добереться до спеціалізованої допомоги. Готуватися треба “ще вчора” - наприклад, повністю комп’ютеризувати лікарні, бо з паперовими документами Національна служба здоров’я не працює. Але чи вистачить грошей хоча б на крупні міста, не кажучи вже про райони? До того ж після дострокових виборів до Ради буде нова коаліція, а отже - інший бюджет.

“Я підтримував і підтримую проведення медреформи. Наразі минув лише перший етап - треба не зволікати, йти далі і знаходити ресурси в державному бюджеті. Але вибори поставили реформу під загрозу - більшість політичних сил, які "заходять" у Раду, ставляться до неї критично” - стверджує народний депутат України Олег Медуниця.

Як же оцінюють зміни самі медики? “Раніше лікарень, що займаються первинною допомогою, взагалі не існувало - були просто відділення у складі поліклінік. Тепер же новостворені заклади мають автономію: отримують кошти напряму від держави, фінансування зросло у декілька разів, а система розподілу грошей стала прозорішою - рівень оплати визначають керівники закладів. Зокрема, це дозволило збільшити зарплати працівників” - каже співзасновник ТОВ “Центр Нової Медицини “Мідас” Ярослав Тачкін. 

За словами офтальмолога Олександра Жулавського, “Я відношуся до другої ланки, і реформи мене ще не торкнулися, хоча скоро доберуться й до нас. Але вже проходив по-новому атестацію - набрав бали, подав документи і все. От це мені сподобалося”.

Сімейний лікар із селища Дубов'язівка Конотопського району Ольга Романчук бачить як плюси, так і мінуси: “Умови роботи покращилися, в амбулаторії зробили сучасний ремонт, зарплата зросла - однак працювати важче, тому що більший наплив людей та Інтернет постійно “глючить”.

Журналіст і молода мама Тетяна Рєпіна реформу загалом схвалює - "Раніше доводилось користуватися послугами платного лікаря, а тепер ми з нею ж підписали декларацію. Багато питань щодо здоров'я вирішуємо через Viber. Вона може порадити, яку мазь краще обрати від укусів комах чи розповісти про наявність вакцин. І ніколи не відмовляється прийти додому у разі хвороби дитини. Електронна черга також зручна опція”.

Проте подобаються нововведення  далеко не всім - на думку її тезки Тетяни Тимощук, “Профилактические осмотры детей невероятно сложно проводить, прием маленьких детей со взрослыми больными - просто идиотизм, а отсутствие специалистов в сёлах способствует смерти пациентов”.   

Інвалід 1 групи по зору Костянтин Москаленко висловлюється ще категоричніше - “Ця реформа спрямована на знищення найбільш незахищених верств населення - осіб з інвалідністю та похилого віку. Відсутні лікарі швидкої допомоги, відсутні ноші, один парамедик винести пацієнта не здатен - кілька людей через це просто вмерли. Часто нема змоги записатися онлайн, адже комп'ютери не входять до засобів реабілітації. Ліки доводиться купувати за свої гроші - а це 5-6 тисяч мінімум. Раніше міг напряму звернутися до окуліста - тепер це неможливо”.

Сумчанин Валерій Сокура теж підкреслює, що за ліки треба платити з власної кишені. На його думку, “Спираючись на факти, викладені у звіті Рахункової Палати про діяльність МОЗ, можно припустити, що реформа галузі ініційована не для покращення якості й доступності послуг, а заради концентрації бюджетних коштів у Національній службі здоров'я”.

В якому ж стані “український пацієнт” - погляди розділилися, як на відомому консиліумі біля хворого Буратіно. Однак у чому опоненти згодні - ситуація в медичній галузі надзвичайно важлива для усіх громадян. За даними червневого дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова, реформа охорони здоров'я стоїть на другому місці по першочерговості - одразу після боротьби з корупцією. За її термінове проведення виступають 57% опитаних респондентів.

Попри “підводні камені”, процес триває - в тих же Сумах декларації вже підписали понад 80% городян. Поки люди адаптуються до першого етапу, з 1 липня стартував другий - оплата державою вторинної допомоги, а саме аналізів, досліджень та консультацій спеціалістів. Тож можна очікувати, що градус дискусії лише наростатиме.