Прочитавши про конкурс “Книжкові герої серед нас” від Молодіжної секції УБА у моїй уяві одразу постало три героїні, які свого часу вплинули на моє світосприйняття і я поставила собі за мету відобразити кожну з них.
Чому?
Цей вибір має логічне пояснення, що починається з мого дитинства...

Моя матуся з самого малечку прищеплювала мені любов до книги. Спочатку це заняття було мені абсолютно не цікавим, але згодом воно переросло в якусь жагу до читання. Мені купували все більше книжок і не повірите, я їх перечитувала за день або ж два. Жанри було різноманітні, починаючи зі звичайних коротких оповідань закінчуючи детективами Артура Конан Дойля. Зараз більшість я принесла до бібліотеки, але найулюбленіші лишилися зі мною.

Однією із цих книг є «Мері Поппінс» Памели Треверс. На той час, поміж інших творів, вона для мене вирізнялася якоюсь не дитячою серйозністю.

Читаючи її, я більше себе уявляла на місці не дітей, а саме няні. І що ви думаєте, прочитавши її, я вирішила стати вчителем, або вихователем, у всякому разі тим, хто доглядає та виховує діток. Можливо ще зіграло роль те, що я любила покомандувати кимось. (жартую)

Пізніше любов до книг трохи згасла... Ігри з друзями взяли своє. Та немало важливим фактором ще було те, що читання для мене було заняттям для якого потрібно натхнення. Якби це дивно не звучало.

Шкільні твори мені давалися тяжко, тому що ТРЕБА було їх ОБОВ’ЯЗКОВО читати. В такі моменти мені купували книги, що були мені до душі. Однією з них виявилася казка Льюїс Керрол «Аліса в країні див». Ооо, незвичайні пригоди дівчинки, ще й так розважливо подані, що може бути краще? Книга була прочитана за один подих. Ні, після цієї книги у мене не було бажання кимось ставати та жагу до пригод вона пробудила. Мабуть, дитяча мрійливість й досі мене не покинула.

Що далі? А далі я вивчилась на бібліотекаря. Саме так, книги привели мене до Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки та вже сім років нікуди не відпускають. І я вдячна всім працівникам за постійну підтримку у всіх починанням!

Натхнення на книгу «Звіяні вітром» Маргарет Мітчел прийшло вже після перегляду фільму. Мені виявилося його мало, хотілося більше деталей. Я думаю образ Скарлет не лишає байдужою жодну жіночу душу. Непостійна, непередбачувана, часом інфантильна та до безтями вперта...Незвичайний образ, що показує нам, що жінка – це не лише додаток до чоловіка, це особистість, що навіть у часи, коли це не схвалювали, могла сама робити те, що їх хотілося — починаючи з виховання дітей і закінчуючи веденням бізнесу. Мене ця книга скорила і займає окреме місце в арсеналі книг-улюбленців.

На завершення своєї розповіді, хочу сказати, що фотоконкурс “Книжкові герої серед нас” допоміг згадати з моєї біографії те, що вже трохи забулося...І звичайно, чого коштує сама підготовка - це просто супер, коли ви всі разом обираєте, що вдягти, на якому тлі краще передати образи та яку з фотографій обрати. Такі моменти не забудуться ніколи! Щиро всім дякую!

Готові фотороботи ви можете подивитися за посиланнями:

Мері Попінс:

https://www.facebook.com/MolodUBA/photos/a.3452668574753395/3464657776887808/

Скарлет О’Хара:

https://www.facebook.com/MolodUBA/photos/a.3452668574753395/3452762518077334/

Аліса: https://www.facebook.com/MolodUBA/photos/a.3452668574753395/3452664438087142/

А щоб підтримати, ставте лайки!