Тут збираються на теплі, щирі зустрічі творчі особистості буринського краю. Його гостями є відомі поети, письменники, художники, артисти не тільки нашої області, а й України.

Назву літературно-мистецькому центру, цим дуже пишаюся, придумав я, залишивши в гостьовій книзі запис: «Світлиця» завжди була, є і буде світлицею в душах не тільки талановитих, а й всіх буринчан. Бо «Світлиця» йде від слова «світло». Тож нехай завжди будуть наші душі світлими, а серця щедрими і доброзичливими…».

На першу зустріч було запрошено подружжя Браташів - Ларису Федорівну та Олександра Григоровича. Вони замилували присутніх витонченою лірикою віршів Лариси Браташ та неперевершеним голосом Олександра Браташа. Кожен з присутніх відчув себе протягом двох годин у світі краси і почуттів, взявши з собою часточку тепла і щирих намагань двох люблячих сердець.

Свій творчий вечір у стінах «Світлиці» поет Віктор Осадчий провів вперше теж у 2000-му році. Автор книг «Бистрина» (спільно з І.Житником, 1993р.) та «Дві цариці» (2008 р.), друкується у всеукраїнських, обласних та районних періодичних виданнях.

Його влучні гуморески, неперевершені ліричні твори завжди знаходять своїх прихильників серед людей різного віку та різних уподобань. Віктор Макарович бажаний гість на кожному зібранні «Світлиці», а на деяких засіданнях він ще й виступає в ролі ведучого.

Ось як він, зокрема, пише:
Спішіть любить!
Бо тінь життя минає…
І може за хвилину, або дві
Ми зникнемо, як все живе
зникає -
І нас ніхто не знайде
у пітьмі!...

Земляк, художник-графік з села Успенка, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня Микола Бондаренко тридцятилітній ювілей творчої діяльності відсвяткував теж у «Світлиці» (2002 рік). Тут відбулися дві його персональні виставки: виставка графіки (2002 рік) та виставка книжкового знаку (2006 рік).

Микола Михайлович мав персональні виставки в Україні, Росії, Польщі, Словаччині, США, Японії. Брав участь у колективних закордонних виставках графіки в Італії, Німеччині, Франції, Бельгії, Великій Британії, Литві, Гонконгу, Китаю та інших країнах.

У 2006 році він став переможцем міжнародного конкурсу екслібрисів, що відбувся в Італії та був нагороджений дипломом за заслуги «Майстер екслібрису». Створив великі серії графічних робіт: «Слово о полку Ігоревім», «Шевченкіана», «Хата моя, біла хата».

Та чи не найважливішим у творчості художника стало звернення до теми голодомору. У 1993 році з’явилася серія графічних робіт “Україна. 1933: кулінарна книга» (85 робіт). У 2003 році виставка цієї серії відбулася в США, там же вийшов альбом ліноритів митця, який він презентував саме у «Світлиці».

Роботи майстра перебувають у Національному художньому музеї (Україна), музеї Ф.Шаляпіна (Росія), музеї ім. Кімуро Горо (Японія), музеї Української православної церкви (США), бібліотеці української діаспори ім. Симона Петлюри (Франція) та в багатьох інших музеях та приватних колекціях Європи і Америки.

Ще один художник завжди бажаний гість у «Світлиці» - це Володимир Мишаков. Самобутній митець зі Слободи Буринського району закінчив Московський заочний університет мистецтв ім.Н.К. Крупської. З 1961 року працює в Слобідській школі вчителем малювання та трудового виховання.

Творча індивідуальність Володимира Степановича найповніше розкривається в таких жанрах, як живопис, розпис, художнє випилювання, аплікація соломкою, точіння та різьба по дереву та інкрустація дротиком. Персональні виставки художника відбулися в Сумах та Ромнах, а 2007 року він презентував свою виставку в «Світлиці».Свій щедрий життєвий дар художник передає дітям. Багато років керує в Слобідській школі гуртком декоративно-прикладного мистецтва.

Анатолія Заступа, як творчу особистість, знають не тільки в нашій області, а й далеко за її межами. У «Світлиці» Анатолій Дмитрович відзначив 25-ти літній та 30-ти літній ювілеї народної кіно-відеостудії «Буринь», яку він створив і незмінно керував нею впродовж декількох десятиліть.

Творчий доробок студії та її керівника справді вагомий - це 90 кінофільмів, 54 кіносюжети та понад 60 відеофільмів. Серед фільмів - чимало й таких, які стали переможцями, призерами всесоюзних, республіканських та обласних конкурсів і нагороджені дипломами та грамотами. А ще Анатолія Дмитровича в регіоні знають як невтомного краєзнавця та пошуковця.

Григорій Фастівець народився на хуторі Фастівці Буриківської сільради Буринського району в сім’ї потомственного козака. Працював редактором районної газети «Прапор Леніна» ( нині «Рідний край») та власкором «Ленінської правди» (нині «Сумщина»). Прозові твори Григорія Федоровича друкувалися в журналах «Україна», «Соціалістична культура», газетах «Сільські вісті», «Сумщина», «Життя» та інших. Свою книгу «Вибір» він теж презентував у «Світлиці».
У травні нинішнього року відбувся творчий вечір поетеси Лідії Кархової, яка проживає в с. Ігорівка. На ньому вона презентувала свою нову книгу «На крилах весни і любови».
Лідія Миколаївна не тільки пише вірші, а й чудово виконує пісні, написані на її ж слова. Окрім поетичних рядків, з вуст авторки присутні почули й дуже ліричні, мелодійні, сповнені голосу серця пісні.
У творчості поетеси можна знайти різні нотки. Любить поетеса писати про своїх онучок, рідну землю, кохання, природу. Саме мотиви єднання з рідною землею можна простежити у її творчості особливо чітко. Зокрема, пані Лідія розповіла, як щоранку ходить по росі -набирається здоров’я, сили, творчої наснаги від рідної землі.

Ось які рядки можна прочитати у новій книзі:
- Чи варто жить? - запитую почасти.
- Чи треба поспішать, життя ж тільки одне?
Відповідаю: «Треба жить для щастя,
Свого й нащадків. Бо життя одне».
PS: Більш детальну розповідь про «Світлицю» та її діяльність, гостей і талановитих «світличан» можна прочитати на сайті: ivanzhytnyk.com