-
Листи з Ачі-Кале
17.12.24 15:51 -
ДИСКРИМІНАЦІЯ МОЖЕ БУТИ ПОЗИТИВНОЮ?
16.12.24 14:19 -
ЛУКІЗМ – НЕ ОК: ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОН
16.12.24 13:44 -
Новогодний тост-1
13.12.24 12:49 -
Обожнюю, ваша С
12.12.24 15:01 -
Оттенки обуви
10.12.24 22:21 -
ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!
09.12.24 14:27 -
ГАННА ГІДОРА. СПОГЛЯДАННЯ
09.12.24 14:18 -
ПАМ'ЯТАЄМО!
06.12.24 13:42
- 1 из 833
- ››
Комментарии
Шановний Олексію, дякую за доповнення...
Газеты конца февраля 1918 года не содержат никаких победных реляций. И февральские газеты 1919 года не ликуют по поводу первой годовщины «великой победы». Лишь в 1922 году 23 февраля было объявлено Днем Красной армии.
Официальная версия советских времен такова, что в этот день была создана красная гвардия, разбила немцев под Псковом и Нарвой. Вот, дескать, царской России не удалось, а большевики мобилизовали народ, вдохновили единственно правильным марксистко-ленинским учением, и сразу все получилось. На самом деле – все это не так. Вечером 24 февраля немецкий отряд численностью не более 200 человек без боя вышел к станции Псков-1. В тот же день, 24 февраля, пали Юрьев и Ревель (ныне Тарту и Таллин). В ночь на 28 февраля они захватили центр Пскова, а затем в течение того же дня — весь город. Единственный подвиг красной армии тех дней — они 23 февраля штурмом взяли цистерну с водкой на станции Псков. И потом уже от немцев они бежали так, что Дыбенко, который командовал красной гвардией, добежал до Самары. В самарский губком была послана телеграмма за подписью Бонч-Бруевича с требованием немедленного задержания П. Дыбенко и препровождения его в Москву за самовольное оставление боевых позиций. П. Дыбенко был задержан, отправлен в Москву, уволен со всех постов, осужден Ревтрибуналом, и исключен из партии.
Бывший император Николай Второй: «12/25 февраля 1918. Сегодня пришли телеграммы, извещающие, что большевики, или, как они себя называют, Совнарком, должны согласиться на мир на унизительных условиях германского правительства, ввиду того, что неприятельские войска движутся вперед и задержать их нечем! Кошмар».
Новый диктатор – В. И. Ленин – в статье, опубликованной в «Правде» от 25 февраля: «Неделя 18-24 февраля 1918 года, неделя военного наступления Германии явилась горьким, обидным, тяжелым, но необходимым уроком… Мучительно-позорные сообщения об отказе полков сохранять позиции, об отказе защищать даже нарвскую линию, о невыполнении приказа уничтожить все и вся при отступлении; не говорим уже о бегстве, хаосе, безрукости, беспомощности, разгильдяйстве… Мы обязаны подписать самый тяжелый, зверский, позорный мир… В Советской республике нет армии».
И это после якобы одержанной победы?
Иван, было бы замечательно, если бы Вы такие материалы размещали на страницах "Сумщины творческой". Они как раз отлично попадают в тему! Всё интересно! Спасибо!
Наталочку потрібно підтримати. Дуже талановита молода поетеса...
Вкотре перечитую Наташині вірші і вкотре не полишає душу бентежний щем... Наталочко, СПАСИБІ!
Дуже дякую за підтримку і такі добрі слова. Із святом Соборності та Свободи. Нехай свобода завжди буде в наших душах!
Спасибі, Іване Олександровичу. Такі речі не можуть не збуджувати. Все лаконічно просто, хвилююче, плачно і... страшно. СПАСИБІ!
Макаровичу, дякую. Остання книга, як і перша, сподіваюся, буде спільною...
Теж не зовсім весело... Та це, як мовиться в Росії, "возрастное". Передостанній вірш повинен би закінчитися так:
"Народився...Одружився...
Книжки видав...
Та не всі!", бо в твоєму віці життя тільки-но розпочинається!!!
Иван, добрый день! Взял Вашу статью для итогов года в проект "Сумщина творческая. Культура и искусство", думаю, Вы не против.
Приглашаю Вас вступить в ряды "Сумщины творческой", где Вы также сможете размещать свои статьи о культуре и искусстве.
С уважением, Андрей Поляков.
Шановний Олексію!А звідки ти взяв, що я повинен нести відповідальність за рішення 15 з'їзду РСДП (б)?Перед ним був ще набагато, гадаю, ти про нього знаєш, "крутіший" (на нинішній мові) 8-й з'їзд.Питання, на мій погляд, в іншому:як збудувати дійсно щасливу Україну. Якщо вже й не зараз, то хоча б у недалекому майбутньому.У тебе, нинішнього покоління - є такий план побудови?
А в 1991 році, до речі, я був одним із кількох депутатів районної ради, хто проголосував за підняття українського прапора над будинком районної ради.
І ще. З 1980 року я займаюся журналістикою і літературою. І назву районній газеті"Рідний край" дав я, замість "Прапора Леніна". Зумів переконати тодішніх ветеранів війни, здебільшого комуністів, що "рідний край - є рідним краєм". І саме за нього вони й воювали на війні. Повір мені, переконувати було тоді,на початку 90-х років, не так і просто...І ще один момент - не потрібно ніколи пащекувати. Якщо не знаєш людину по-батькові, не слід "виламуватися"...Сподіваюсь,що ти культурна молода людина...А взагалі-то, будь ласка, зайти на мій персональний сайт,довідаєшся з нього багато чого корисного для себе ivanzhytnyk.com
Алексей. При всём уважении - ни слова не понял. Тебя лично чем-то обидели коммунисты? Кто? Гученко? Дашутин? Тигипко?
ваша партия несет непосредственную ответственность за десятки и сотни тысяч мучеников. заметьте - не сталин\ленин, а ВЫ - ЛИЧНО ВЫ - и все те, кто коммунистическую идеологию поддерживали и при хрущеве и при брежневне и ранее. вспомните троцко и милюкова
Иван Батькович, Вы лично готовы нести ответственность за решения 15го съезда РДСДП(б)???????????????
Від Івана Житника.
Уранці після приморозків, на травичці з'явився дрібнесенький сніжок...Але поки що світить сонечко...По-осінньому тепло. Пожовклі листочки ще прагнуть втриматися на деревах, хоча...Все ж таки осінь, а потім - зима. Вона прийде й буде вже далеко не дрібненький сніжок. А поки що всюди - позолота...