Матері

Дороги всі ведуть до тебе,
Моя невтомна і єдина.
Ти не жалієш зовсім себе.
Біжить струмком життя стежина.

За нас ти молишся, я знаю.
І хрестиш вслід мене завжди.
Пробач , що часом забуваю
До дому рідного прийти.

До тебе завжди прилітають
Де б не були птахи твої.
Дивної сили набирають
І знов летять в чужі краї.

Матусі серце золотіє
Вона у дітях лиш живе.
Душа в онуках молодіє.
Плине життя старе й нове.

Анатолій Бойко, м.Глухів, Сумська область, Україна.