В.С. ВИСОЦЬКОМУ

Поетів проміж нас нема.
Немає проміж нас поетів.
Немає ні падінь, ні злетів,
Ні зла, ні болю, ні ума.

Ніхто не вкусить, не гризне,
Не виплесне помиї з матом
І без страховки по канату
Вперед ніколи не ступне.

І понад прірвою життя
Ніхто ніколи не завиє,
Не втопить в чарці безнадії
І не заплаче, й не здуріє,
І не захоче каяття!

Ніхто нагайкою коня
В безвиході не зашмагає,
Не ризикне піти по краю
Блювати правдою щодня.

Ніхто горлянки не порве
Й не піде босоніж по лезу,
Бо всяк воліє жить тверезо
І не кусати за живе.


@

А той, хто вив, гарчав, кусав,
Ненáвидів, любив і плакав,
Той не дожив…
Недобалакав…
Недописав, недоспівав…