Презентації відбувались у стилі «1:1», кожен розповідав про себе по черзі. Розмова була жвавою, поети спілкувались із публікою, Олекса Бик влаштував міні-концерт для шанувальників.

Сергій Пантюк представив збірку своїх вибраних текстів «Так мовчав Заратустра»:



«Я хочу звернутись до усіх письменників – ідіть до дітей і несіть їм якісну українську літературу. Я є автором 21 книги, деякі введені у шкільну програму. Також пишу книги для дітей. Найвідоміший, напевно, мій текст це «Чітка чечітка», кожне слово якого починається на букву «ч». Також у тексті нема слів, які повторюються. Такий собі взірець анафорного тексту. А історія його ось яка: коли я ще був студентом, у мене виникла суперечка з викладачем, тому що я не ставив розділові знаки, де це було потрібно. Ми посперечалися, якщо я складу такий текст, то він ставить мені «п’ятірки» зі всіх своїх предметів. Цей текст свідчить про багатство української мови. Також була ще одна суперечка, правда уже з російськомовним письменником, який із необачності своєї вирішив сказати, що українська мова – бідна, адже у російській є «тучи», «облако», а у нас лише - «хмари». Так з’явився ще один текст»



Також видавець анонсував свою нову книгу:
«Я передивився всюди – аналогів такій книзі нема. Це буде «Абетка маленького грибника», аби діти одночасно вивчали і букви, і назви грибів. На кожну букву алфавіту віднайдеться назва грибів.»

Олексій Бик почав писати ще школярем, останні 7 років намагались видати його збірку, проте завжди знаходились причини, аби відкласти це: незакінчений рукопис, відсутність дизайнера, коштів, початок війни.



А згодом виникла ідея проекту: видавати книги хлопців, яких зачепила війна. Першими побачили світ збірки Бориса Гоменюка. У збірці «Вірші на руці» також вибрані тексти, більшість із них покладена на музику. Одні написані 10 років тому, іншим лише півроку. Сам же Олекса вважає, що вірші про війну і кохання повинні бути переплетені. Його вірші присвячені побратимам, бійцям-добровольцям, побратиму Фантому, який навчив не помирати на цій війні.



«У 2012 році я написав пісню про добровольців, ще коли на війну не було ніякого натяку. Всі запитували, що за добровольці і звідки взялось це слово і сюжет у моїй голові. Я й сам не знаю відповіді. Вийшло так, що пісня виявилась пророчою. Одні поети пишуть про минуле, а інші – про майбутнє. А ще у кожного поета є тексти, які він терпіти не може. У мене це «Пісня про чорного котика», - анонсував виконання чергових пісень Олексій Бик.



Окрім активної літературної діяльності, Сергій Пантюк є також педагогом і веде кілька літературних шкіл. Вважає, що поет має бути різним.



«Я почав писати близько з 9 років, але у цю збірку увійшли лише тексти, які я писав 13-річним. У ній є тексти, у які я вклав усі свої сили, аби дати натхнення українцям для войовничого духу, аби вони стали витязями. Проте, через війну серед українців стало більш поширеним поняття «воїн», з’явились «кіборги», для яких смерть нічого не означає. Серед текстів є і ліричні, наприклад, про моє перше кохання», - розповідає Сергій Пантюк.



Не обійшлось без висловлення вражень від міста: «Мені подобається це місто через його архітектуру. Але вкурвило те, що більшість говорять російською, хоча, коли я звертався до них українською – одразу переходили на рідну», - зізнався Олексій Бик.



Досьє
Сергій Дмитрович Пантюк (народився 10 лютого 1966 в селі Сокілець Дунаєвецького району Хмельницької області) — український письменник, журналіст, громадський діяч і видавець. Член Національної спілки журналістів України (від 1993). Член Національної спілки письменників України (від 1997), її секретар (2011–2014). Автор 14-ти поетичних збірок. Учасник Євромайдану (від 26 листопада 2013 р.), Революції Гідності та українсько-російської війни (у складі Добровольчого батальйону ОУН).

Олексій Бик – поет, журналіст і музикант, учасник трьох Майданів, боєць Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор", лауреат фестивалю «Пісні, народжені в АТО» Ще до війни він написав пісню «Добровольці Божої чоти», яка стала саундтреком однойменного фільму Поет Бик захищав Донецький аеропорт. Видавництво Сергія Пантюка випустило в світ збірку «Вірші на руці» поета-воїна Олекси Бика.