9 березня у Агенції промоції «Суми» відбулася лекція з нагоди 205 –тиріччя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка під назвою «Постать Шевченка в різноманітті». Даний захід проходив не вперше та є традиційним. Його спікерами виступили доцент СумДУ В’ячеслав Артюх, а також кандидат філологічних наук, голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка Сергій П'ятаченко. Вони розповіли про життя Шевченка та  значення його постаті в історії  України, продемонструвавши цікавий ілюстративний матеріал.

Зокрема, було наголошено на тому, що традиція вшановувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка існувала в нашій країні ще у другій половині ХІХ століття. Так, у Сумах ще у 1917 році товариством «Просвіта» була  відсвяткована  річниця з дня народження Кобзаря, подібні заходи також відбулися і у селах Роменського району. При цьому В’ячеслав Артюх наголосив, що такі вшанування проводилися і в той час, коли до влади прийшли більшовики, оскільки Тарас Шевченко сприймався, як поет мужицького експлуатованого народу, пророк та батько нації. Крім того, в багатьох містах у цей період постають пам’ятники Кобзареві, серед них - пам’ятники роботи скульптора Івана Кавалерідзе, споруджені у 1918 році у місті Ромни та у 1926 році у Сумах. У цей же час у багатьох містах перейменовуються вулиці на честь Тараса Григоровича  Шевченка, а його портрети розміщують у кожній хаті, так як і його «Кобзар», який можна було побачити поряд з «Псалтирем». Цікаво також було дізнатися від модератора заходу Антона Дубодєлова про те, що Шевченко двічі гостював у місті Глухів  та відвідав місто Лебедин. Серед його друзів були відомі діячі Сумщини: Пантелеймон Куліш, історик і письменник Микола Маркевич, подружжя Хрущових, Варвара Репніна, брати Лазаревські. 



Сергій  П'ятаченко розповів про візуальний образ Кобзаря, який сформувався на основі його світлин і автопортретів. До нашого часу збереглося 10 світлин і п’ятдесят автопортретів, виконаних художником у різних техніках – від олійного живопису до офорту. На них  він постає у кожусі та смушковій  шапці, в образі солдата – москаля та у світському костюмі.  На одному з портретів, який виставлявся в петербурзькій Академії мистецтв, він зобразив себе значно молодшим, у смушковій шапці та кожусі. А на основі давнього малюнку часів молодості створив свій відомий автопортрет зі свічкою, де на нас дивиться молодий Шевченко.

На лекції також було наголошено на тому, що в теперішній час багато з художників намагаються осучаснити образ  Шевченка, представляючи його в образах представників сучасної масової культури, персонажів фільмів чи мультфільмів. Така інтерпретація образу Кобзаря натикається на певний супротив людей, які вважають  постать Шевченка частиною національної культурної спадщини України.  Один з таких представників навіть подав судовий позов до автора  виставки, рішення по якому ще не прийнято.

Яскравим доповненням лекції став відеокліп  «Бандуристе, орле сизий» гурту «Брати». Крім того, на вечорі було продемонстровано відеофільм за проектом режисера Сергія Проскурні про те, як постать Тараса Шевченка і його поезія надихали людей у різні часи, зокрема під час Революції Гідності. На підтвердження прозвучав уривок з вірша  «Кавказ», прочитаний  героєм  Майдану Сергієм Нігояном, який загинув,  але навіки залишився в історії України. Крім того, було продемонстровано короткометражний документальний фільм, створений фотохудожником Ігорем Ройченко, в якому своєю захопленістю творчістю Шевченка поділився  сумський художник Володимир Ковтун, в роботах  якого оживає постать Кобзаря  та уривки з його поезії. Митець розповів історію створення картини під назвою «Причинна» за мотивами однойменного вірша  Тараса Шевченка.

Лекція  пройшла в інтерактивний, цікавій формі, де кожен з присутніх міг задати своє питання спікерам та отримати на нього змістовну відповідь.

Підготувала:  Анастасія Літвіненко