27  травня у відділі мистецтв Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася творча зустріч з нашою землячкою, талановитою поетесою, письменницею і волонтеркою Валентиною Жук (Попелюшка). Організатором творчого вечора був відділ краєзнавчої літератури і бібліографії.  Вона є автором збірок поезії: «Миротворче», «Риторичне» та повісті для дітей «Отісатко». В ході зустрічі поетеса поділилася з присутніми сторінками свого життя,розповіла про волонтерську діяльність, про сім’ю, про творчість.

Тематика віршів Валентини Попелюшка різнобічна та яскрава, як і особистість цієї неординарної жінки. Її поетичні рядки присвячені любові до Батьківщини, сповнені поваги до її захисників. В кожному з них вона висловлює свою громадянську позицію, а також висвітлює  події Майдану і Революції гідності, безпосереднім учасником яких була вона та її чоловік. А ще своїми віршами вона намагається достукатись до сердець і душ людей, до їх свідомості та  закликає зупинити війну, яка триває  на сході нашої країни вже не один рік поспіль. Досить символічним є і назви її книжок. Так, збірку «Миротворче»  вона дарує бійцям, які проходять лікування в шпиталях, везе її на передову і вони краще за все допомагає  їм  одужати,  загартовує і  дарує віру в перемогу та лікує душу і серце. Валентина Попелюшка не може стояти осторонь подій, які відбуваються у нашій країні. Про це і її вірші:  «Так герої  ідуть»,  «Виходьте, українці, на майдан!», «Жінка,чому ти сива?».  До речі, останній вона присвятила жінкам: матерям,  дружинам, сестрам тих хлопців, які захищають нашу державу на її східних кордонах. А ще щирі слова любові до малої Батьківщини, своєї великої родини, де окрім неї  зростало ще  двоє сестер, висловлює авторка у вірші  «Моє дитинство».  У ньому вона ділиться спогадами про ту безтурботну пору. Крім того,  як і кожна жінка, пані Валентина присвячує свої поетичні рядки коханню. Зокрема, сповнений цим світлим почуттям її вірш «Доля», який вона подарувала присутнім на заході. До речі, досить пророчими для неї стали поетичні рядки  «Попелюшка», написані на початку творчості. Саме їх прочитав у журналі її майбутній чоловік. Він і запропонував їй  псевдонім  «Попелюшка»,  який став для неї доленосним, як у жіночій долі, так і у творчості.

Ще однією гранню творчої особистості цієї письменниці та поета є те, що вона пише книжки для малечі, які полюбляє читати її 9 річний син. А ще досить цікавим є те, що на один з віршів була покладена музика і в результаті вийшла досить цікава та повчальна пісенька «Парасолька» і було знято яскравий анімаційний кліп.  Його могли побачити і почути присутні на цьому заході. Крім того, їх увазі було представлені кліпи на патріотичний вірш і «Мукачевський вальс», який на вірші поетеси написав один із місцевих композиторів. Він став своєрідним гімном випускників, під який вони щороку кружляють у парах на центральній площі Мукачева, прощаючись зі школою і дитинством. А ще чуттєво, до сліз в очах, акапельно заспівала поетеса пісню на власні вірші «Колискова для лиха», присвячену трагічним подіям На Майдані, які забрали життя багатьох патріотів.   

Крім того, під час зустрічі на моніторі відтворювалися фотографії з  особистого архіву поетеси. Вона розповіла, що її донька є досить талановитою та  дуже гарно малює, а також поділилася  тим, що у буденному житті, окрім зайняття творчістю, працює кухарем.  

Наприкінці зустрічі поетеса подарувала відділу краєзнавчої літератури і бібліографії  збірку своїх віршів та ляльку – мотанку, зроблену її власними руками. Представники бібліотеки і присутні на заході сумські поети -  Віталій Меланич, Надія Позняк, Людмила Ромен та Ірина Булахова, разом із словами вдячності презентували гості свої поетичні книжки і квіти, а сумські волонтери – солодощі.  В цілому захід пройшов у творчій, пізнавальній, теплій атмосфері  та зібрав поціновувачів таланту цієї неординарної і яскравої  поетеси, письменниці та волонтера. 

Досьє: Валентина Попелюшка, народилась на Роменщині,  мешкає у м. Мукачево. Вона є членом мукачівського осередку ВГО "Союз українок", мукачівського літературного об'єднання "Рідне слово", мукачівського осередку Конгресу літераторів України. Учасниця Революції Гідності, письменниця, волонтер, автор збірок поезії "Миротворче" (присвячена першій річниці Революції Гідності), "Риторичне" та повісті про дітей "Отісатко". ЇЇ вірші покладені на музику. А пісня "Повернися живим" на творчому конкурсі "Креативна Україна" (2015) посіла 3-є місце у номінації "Музичний твір". Лауреат Корнійчуковської премії, а також премії імені Духновича.



Валентина Попелюшка, поетеса, письменниця, волонтер: 
«Я приїхала з далекого Закарпаття, більш як за тисячу кілометрів. Приводом для цього стала ювілейна зустріч однокласників. Народилися і виросла я на Сумщині, у Роменському районі в селі Басівка. Їдучи сюди я не могла не скористатися можливістю презентувати землякам мою літературну творчість, оскільки до цього я таких зустрічей не проводила. У три роки я перечитала все те, що було вдома у сільській сім’ї у 70-ті роки колишнього століття, коли телевізор показував два чорно-білих канали і мультфільми можна було побачити тільки на вихідних. Свій перший вірш я написала у молодших класах, коли захворіла взимку. На той час у мене був невеликий словарний запас і я складала прості дитячі рядки, а моя перша вчителька дбайливо збирала їх у альбомчик. Теми для своєї поезії, як жартує мій чоловік, я приношу з базару, образно кажучи. Саме так виник вірш про бабусю і голубів. У буденній суєті я вихопила картинку, як старенька жінка годує цих пташок  і  поки дійшла додому склалися поетичні рядки, які нашвидкуруч на комп’ютері набрав мій чоловік. Взагалі – то теми моїх віршів різноманітні. Це – лірика   кохання. Є навіть така рубрика – кохання  зрілої пори. Вона має таку назву, оскільки цікавою є моя особиста доля і я пишу про все те, що  мене сколихнуло та зворушило. Крім того, у мене є патріотична  лірика,  тому що звичайна людина, яка живе в сьогоденні і їм переймається, не може стояти осторонь того, що відбувається в країні. А ще у мене дуже багато  дитячої теми, тому що свого наймолодшого синочка я народила в 43 роки, а всього у нас з чоловіком п’ятеро діточок різного віку і онуки теж підростають, тому дитяча тема у мене зараз, напевно, навіть більше представлена у творчості, ніж доросла. Кожний вірш пишеться за різний проміжок часу. Іноді, повертаючись з роботи додому можна і 8 куплетів створити, а іноді буває так, що почав вірш писати і щось не пішло, щось відволікло. У мене уже 5 років лежить не дописана поема і  я не знаю чи  її закінчу. Шкода, тому що в ній гарно розвинута тема і  цікавий сюжет, але щось застопорилось, тому що вірші – це  дуже тонка матерія. Взагалі у мене вийшло дві авторських збірки поезії  і одна дитяча повість. Крім того, зараз у видавництві «Час майстрів» у Києві готується до друку і вже проілюстрована  та майже зверстана дитяча повість «Украдені», яка два роки тому була відзначена першою Корнійчуковською премією. Аудиторія поціновувачів моєї творчості досить широка від найменших, які читають свої перші віршики  і до людей похилого віку. Моїм улюбленим, серед сучасних є дитяча авторка Лариса Ніцой, на творах якої  росте мій синочок.  Досить цікаві  романи також пише журналіст Остап Дроздов, також подобається проза Любки Дереша, але його поезія мені менше зрозуміла. На творчість мене надихає саме життя.  Іноді досить прості, буденні речі можуть мене настільки вразити і  глибоко запасти в душу, що з них народжується поезія. Моє життя досить складне, але нудьгувати немає коли. Маючи дві вищі освіти, я  банально заробляю на життя професією кухаря, але  мене це не скільки не бентежить, тому що я це люблю. Крім того, в повсякденному житті я займаюся рукоділлям. Волонтерство – це також значна частина мого життя. А ще різноманітні зустрічі: і творчі і, як громадського діяча. Я є членом  громадського об’єднання  «Союз українок», а також  мукачівського літературного  об’єднання «Рідне слово» , тобто життя  проживаю на стільки концентровано і насичено, що гріх скаржитися.».