16 травня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці у рамках клубу «Патріот»  відбувся літературно-музичний вечір під назвою «Я сюди повернуся хоч птахом, хоч вітром» , присвячений 75-річниці депортації кримськотатарського народу. Його провели працівники відділу абонементу спільно з письменницею, редактором, волонтером Оленою Макарчук, якій належить ідея цього заходу.



На його початку письменниця прочитала пророчі слова німецького пастора Мартіна Німеллера стосовно того, що неможна бути байдужою людиною, оскільки не буває чужого горя, чужої біди і чужої трагедії. Після чого, увазі присутніх у залі вона представила власний вірш «Бахчисарай», сповнений любов’ю до цих міст, їх пам’яток,  до неймовірної краси пейзажів, а також бажання знову повернутися в цей край. Крім того, яскравою складовою вечора стала  поема, яку письменниця присвятила славному сину татарського народу, льотчику, двічі Герою Радянського Союзу Амет Хану Султану, доповнивши її цікавими і невідомими широкому загалу сторінками з біографії цієї героїчної людини. Цікаво було також дізнатися про те, що Амет Хан Султан був вчителем першого космонавта Юрія Гагаріна.  Потім увазі присутніх були продемонстровано кадри з фільму «Хайтарма», які детально, до болю в серці відтворюють важкі сторінки депортації кримсько - татарського народу у часи Великої Вітчизняної війни. Цю ж тематику продовжила татарська пісня «ГузельКьірьім», сповнена бажанням цього народу повернутися на історичну Батьківщину. Досить потужно і неймовірно прозвучали слова цієї композиції у перекладі на українську, які мали можливість почути присутні на заході. Доповнила це враження  і  пісня «Холодно» гурту «Океан Ельзи», співзвучна цій темі, яка відтворювалася на моніторі.



Під час вечору організатори зазначили, що боротьба татар за рідну домівку триває і по сей день, в зв’язку з анексією Криму у 2014 році. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-ті роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів. Проте, патріоти кримськотатарського народу продовжують боротьбу за повернення Криму, а також відстоюють незалежність України. Серед них Вельдар Шукурджієв,  який є лейтенантом збройних сил України та у складі батальйону «Сармат» воює у зоні проведення антитерористичної операції.  Під час заходу Олена Макарчук розповіла про факти з його біографії та його родину, яка в теперішній час мешкає у Києві. До речі, у 2014 році близько 25 тисяч  кримських татар змушені були покинути Крим, де окупанти заборонили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, телебачення, радіо. Присутній на вечорі Андрій Макарчук натхненно прочитав патріотичний вірш сучасного поета Володимира Вакуленка, присвячений українському прапору, а Олена Макарчук доповнила його поетичними рядками Тетяни Подоляки, присвячені воїнам та їх героїзму, сповнені вірою у відновлення історичної справедливості та повернення Криму у склад України, а кримських татар на їх історичну Батьківщину. Цій же тематиці була присвячена пісня молодої татарської поетеси Уріє Кадірової «Ватаньім» (в перекладі – Батьківщина), яку доповнив та зробив єдиним цілим, як ці два народи, її українській переклад Оленою Макарчук, який став її подарунком  присутнім.



Наприкінці заходу  кожний міг ознайомитися з книжковою виставкою, присвяченою тематиці вечора та придбати у подарунок невеличкі татарські тарілочки з краєвидами Криму. До речі, організаторка заходу Олена Макарчук наголосила, що кошти від їхнього продажу будуть витрачені на спорядження для добровольчого батальйону «Сармат».  В цілому вечір пройшов у теплій атмосфері, а серця присутніх не залишилися байдужими до трагічної долі та болю  кримсько – татарського народу, який є нашим спільним болем і нашою спільною трагедією та історією. 
Довідка: 18 травня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв, які загинули у страшні роки примусового виселення кримських татар радянською владою. Також це –  День боротьби за права кримськотатарського народу.  До кінця червня 1944 року було виселено 200 тисяч осіб. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тисяч осіб на загальне спецпоселення, 6 тисяч мобілізованих у квітні-травні юнаків у табори управління резервів, 6 тисяч до ГУЛАГу, 5 тисяч спецконтингенту для Московського вугільного тресту. Під час депортації загинуло близько 8000 кримських татар, ще десятки тисяч померли внаслідок суворих умов вигнання упродовж наступних років.  Лише у 1967 року уряд Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, право на повернення до історичної батьківщини кримські татари отримали лише у 1989 році, коли Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав». 14 листопада того ж року регіональний парламент Криму прийняв аналогічне рішення. Татарський народ нарешті розпочав повернення до історичної батьківщини.