13 жовтня в  Сумській обласній науковій універсальній бібліотеці на другому поверсі у відділі мистецтв відбулося відкриття незвичайної, філософської виставки Сумського фотографа Олександра Кравченка  «Екзистенції » (категорія, що використовується для позначення конкретного буття).  Цієї  назвою автор розкриває своє бачення  світу через фотографії облич, на яких він, мов би зриваючи маски, відкриває глядачам людську сутність, передаючи її через різні стани душі.  На кожній із представлених світлин оживають емоції та почуття різних за віком та статтю людей,  які спіймані у фокус об’єктива фотомитця у різних життєвих обставинах. Своє професійне кредо Олександр Кравченко пов’язує з творчістю  Жана-Поля Сартра,  який надихає його на створення робіт.  Незвичайним сюрпризом для відвідувачів виставки в цей день стало знайомство з літературною творчістю Нобелівського лауреата  Жана-Поля Сартра під назвою «Екзистенціалізм - це гуманізм», яке відбулося у вигляді читання вголос уривків цієї книги  кожним з присутніх з послідуючим дискусійним обговоренням теорії цього відомого філософа. Загалом на виставці представлено 20 найулюбленіших чорно - білих підвісних фотографій автора,  які розміщені на ламінованому папері. ЇЇ відкриття відбулося в теплій, домашній атмосфері та зібрало поціновувачів таланту фотомитця. Вернісаж триватиме до кінця жовтня цього року, вхід вільний.



Перед початком презентації нам  вдалося поспілкуватися з автором фоторобіт Олександром Кравченко та взяти в нього інтерв’ю.

Чому присвячена дана виставка, яка її головна мета та ідея?
О.К.: Головна мета та ідея познайомити глядача з таким явищем, як  екзистенціалізм, як концепція, представником якої є Жан - Поль Сартр. Чому саме він, а не  інші, тому що його концепція  була перевірена на практиці і саме вона надихає мене на створення моїх фоторобіт.

Чому виставка має назву «Екзистенція»?
О.К.:  Виставка має назву «Екзистенція», тому що вона безпосередньо пов’язана  з концепцією Жана - Поля Сартра з такою ж назвою. Кожен, хто бажає дізнатися, що вона собою уявляє  може ознайомитись з його книгою «Екзистенціалізм - це гуманізм», читання якої відбудеться під час презентації, яка повністю розкриває зміст моїх фотографій, оскільки вони відтворюють дану концепцію.



Чим Вам подобається  філософське направлення екзистенціалізм, чому саме в цьому направлені Ви створюєте свої фотографії?
О.К.:  Справа в тому, що  дізнатись про людську сутність у звичних для неї умовах неможливо.  Для того, щоб зрозуміти, що собою уявляє та чи інша людина її необхідно побачити в екстремальній ситуації, тобто на емоційному піку. Саме в такому стані людина розкриває свою сутність  і або опускає руки і здається, або, як справжній боєць долає усі перешкоди. Саме в цьому полягає екзистенціалізм Жана-Поля Сартра, який я відтворюю у своїх фотографіях.

Як Ви обирали людей для своїх  фоторобіт?
О.К.:  На даній виставці немає офіційних і стандартних фотографій.  На ній представлені фото  різних  людей  в нетипових для них ситуаціях. Тобто в цьому присутній дуже важливий екзистенціальний момент, оскільки сутність людини  завжди передує  її  існуванню і саме її я розкриваю в розміщених на виставці роботах.  Наприклад , одна із робіт, представлених на ній має назву «Дарт Вейдер». На фото  глядачі бачать  звичайну людину, але в масці і тому виникає асоціація з Дартом Вейдером і фільмом «Зоряні  війни». Але, щоб остаточно переконатись у відповідності цієї назви, зображеній на ній людині, потрібно зазирнути у її існування.  В житті, чоловік на фото – це бойовий льотчик, в званні капітан авіації. Яким же чином він опинився в такій ситуації і чому носить маску? Одного разу  в частині, де він служив сталася дуже серйозна аварія. На п’ятий поверх казарми занесли каністру з газом, а оскільки була зима від швидкого переходу з холодного в тепле, балон разгерметизувався, внаслідок чого відбувся виток газу і потужний вибух. Свідки, які це бачили розповідали, що перекриття на п’ятому поверсі підскочило  і люди  згоріли живцем, залишився тільки цей чоловік, який декілька місяців після аварії пролежав в лікарні. Таким чином, по суті він є Дартом Вейдером  і це практично майже ідентична історія.



Чи дані фотографії передають ваше світобачення?
О.К.: Безумовно, це концептуальна виставка, яке передає моє світобачення.

Як Ви обираєте ракурси при створенні Ваших робіт, на що звертаєте увагу?
О.К.:  В першу  чергу всі  фотографії, представлені на даній виставці, потрібно сприймати  не як постать людини, а як, певний стан її душі, оскільки саме такий посил я доношу в кожній своїй роботі. На моїх знімках навіть можна спостерігати одні й ті ж самі обличчя у різному стані, тобто вони доносять глядачам різне емоційне і навіть інтелектуальне навантаження.    Так, наприклад  на одному з представлених мною фото закарбовано іронічний вираз  обличчя  чоловіка, який з подивом задає питання: «Чому Вам не подобається Джонотан Свіфт?». Отже він завмер на світлині саме в такому емоційному стані.

Як відбувається процес створення фоторобіт, що стає поштовхом до цього?
О.К.: В першу чергу особистість, з якою потрібно знайти контакт – це саме найголовніше, або відкрити в людині її сутність і її внутрішній потенціал, після чого можна робити фотографію.

Які стилі в мистецтві Вам подобаються, які б стилі Ви хотіли для себе опанувати ?
О.К.: Мені подобається сюрреалізм.



До якого стилю в мистецтві Ви себе відносите?
О.К. Я відношу себе до  екзистенціального направлення, тобто моя задача в кожній фотографії  показати те, що  сутність людини передує її існуванню.  

Як  виникло рішення поєднати фотомистецтво з філософією?
О.К.:  Ми всі  знаємо, що філософія – це тоталітарна всеосяжна наука, яка пронизує  всі сфери життя, тому фотомистецтво напряму пов’язане з нею.

Чи виникають складності при створенні фоторобіт і які?
О.К.: Єдина складність полягала в технічній підготовці до моєї виставки, а саме  в  розміщенні моїх фоторобіт у мистецькому відділі.

Скільки часу Ви витрачаєте на створення однієї фотографії?
О.К.:  Всі фото робились протягом декілька секунд, оскільки я противник  пост обробки, тому що таким чином створюється комерційне фото, мої роботи не комерційні і не постановочні. Це дуже важливий момент, на них немає жодного постановочного кадру, оскільки відтворено людей в ту мить і з тим проявом обличчя, яке спіймав мій фотоапарат.



Хто  допомагав Вам у проведенні цієї виставки?
О.К.:  Допомогу надали працівники відділу мистецтва Сумської обласної наукової універсальної бібліотеки, в якому розміщені мої фотографії.

Це Ваша перша виставка?
О.К.: Так, це моя перша виставка.

Де друкувались ці фотографії?
О.К.:  Фотографії  друкувались за допомогою відповідного принтера.

За який час були створені ці фотороботи?
О.К.: Фотографії представлені на даній виставці створювались мною протягом 2013-2018 років, тобто протягом останніх 5 років.

Скільки фото робіт представлено на даній виставці?
О.К.:  На даній виставці представлено 20 моїх фоторобіт і ще 30 ждуть своєї зустрічі з глядачами, оскільки  вони  просто не вмістились на стінці із-за їх розмірів.

Що надихає вас на творчість?
О.К.:  Я гуманіст, тому на творчість мене надихають люди.



Чи  плануєте Ви виставляти свої роботи в інших містах, окрім Сум?
О.К.:  Так, найближчим часом я планую проїхати по селам і ознайомити людей з своїми фотороботами.

Чим буде цікава дана виставка сумчанам, що вони зможуть для себе відкрити та підкреслити?
О.К.: В першу чергу я хочу  познайомити їх з концепцією екзистенціалізму та творчістю Жана - Поля Сартра, який її розкриває і яку я намагаюсь донести в своїх фотороботах.

Яка з фото робіт вам запам’яталася при її створенні і чому?
О.К.: Кожна із моїх фоторобіт, представлених на даній виставці мені подобається і дорога по своєму.

Над чім ви працюєте зараз які плани на майбутнє?
О.К.: Зроблю велику виставку і проїду з нею по селам, знайомлячи людей із своїми фотороботами і концепцією Жана – Поля Сартра.

Хто для Вас є прикладом в мистецтві, хто з митців  Вам подобається?
О.К.: В кінематографі Довженко, в музиці  Прокоф’єв  і  Шостакович.

Над якими темами Вам найбільше подобається працювати, які теми подобається для себе і оточуючих відкривати?
О.К.: Теми найвищого емоційного стану людини, коли вона знаходиться в передчутті чогось і  починає  проявляти себе, як людина, як певна сутність, а не просто, як  формальний об’єкт існування.

Що  запам’яталося найбільше, коли Ви працювали над створенням цієї фотовиставки?
О.К. Найбільш за все запам’ятався процес розміщення  моїх фоторобіт, це дуже хвилюючий для мене момент.



З чого розпочалася Ваша творчість, як з’являлися перші роботи?
О.К. : Моя творчість розпочалася з 2012 року, коли я надрукував на станку біля 30-40 тисяч фото. Вони стали для мене, як записна книжка, яка відтворювала певні місця, де я бував,  людей, з якими зустрічався, моменти їх життя, що потім лягли в основу виставки, яка тут представлена.


Підготувала: Анастасія Літвіненко