Сьогодні Сумський національний аграрний університет входить в трійку кращих аграрних закладів вищої освіти України за усіма показниками. На рахунку університету до трьох десятків нових сортів картоплі та соняшнику. Щорічно його співробітники публікують близько 50 статей у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science та до 800 статей і тез у вітчизняних виданнях. У середньому патентується близько 40 винаходів та корисних моделей щорічно. І найголовніше, що це все наукові результати, які не лягають на полицю, а мають прикладне значення і використовуються на полях і фермах Сумської області та України.

Про науку в Сумському національному аграрному університеті говорили з завідувачем науково-дослідної частини, доктором економічних наук, доцентом Юрієм Данько.

r: Університети в першу чергу асоціюються з освітою, але на прикладі СНАУ ми говоримо про неабиякі наукові досягнення. Тож ви більше освітяни чи науковці?

Юрий Данько: В більшості країн світу саме університети є центрами наукового розвитку, де зосереджений науковий потенціал. Що стосується України, то тут ми маємо два види наукових установ: заклади вищої освіти, які знаходяться в структурі Міністерства освіти і науки чи інших міністерств, та наукові інститути, які підпорядковані Національній академії наук України чи галузевим академіям. І якщо в останніх наукова робота є основною функцією, то у нас все ж таки на першому місці стоїть освітня діяльність. Проте Закон України «Про вищу освіту» чітко говорить, що заклад вищої освіти - це така установа, яка проводить наукову, науково-технічну, інноваційну діяльність, а відповідно науково-педагогічні працівники - це не лише педагоги, а навіть більшою мірою науковці.


Проект молодих науковців СНАУ з розроблення технології екологічно чистої біорозкладувальної тари з термостійкими властивостями для гарячих напоїв вийшов до фіналу Всеукраїнського конкурсу стартапів


r: Розкажіть більш детально саме про наукові здобутки СНАУ.

Ю.Д.: Сумський національний аграрний університет є центром наукового забезпечення розвитку АПК та сільських територій північного сходу України. Проте ми не обмежуємся лише цією географічною зоною, і наші наукові здобутки використовуються по всій Україні і за кордоном. За сорок років існування університету тут сформувалися потужні наукові школи, які знають в усьому світі. До таких можна віднести наукову школу по збереженню Лебединської породи великої рогатої худоби (керівник – академік Володимир Ладика), популяційної екології рослин (професор Юліан Злобін), селекції і насінництва картоплі (професори Нелі Кожушко та Анатолій Подгаєцький) та соняшнику (професор Олексій Жатов), економіко-управлінського забезпечення розвитку сільських територій (професор Любов Михайлова), ветеринарного супроводу якості та безпечності продукції тваринництва (професори Тетяна Фотіна та Андрій Березовський), забезпечення експлуатаційних властивостей робочих поверхонь деталей (професор В’ячеслав Тарельник) та багато інших.






r: Наука займає чимало часу, але не менш важливо мати справне фінансування наукової діяльності. Як університету вдається забезпечувати стабільність у цьому напрямку?

Ю.Д.: Звичайно, не можна говорити, що на сьогоднішній день фінансування науки в Україні є достатнім, проте, якщо аналізувати тенденції по нашому університету,  необхідно констатувати, що намітилася досить таки позитивна динаміка. Орієнтовно у 2018 р. ми розраховуємо на бюджет науки понад 10 млн грн. Необхідно розуміти, що переважно наука фінансуються грантовим способом, тобто цільові гроші ідуть на конкретні проекти. А відповідно наука має бути актуальною та потрібною конкретному замовнику. На сьогоднішній день у нас є такі замовники, і їх кількість зростає з кожним днем. Ми щорічно беремо участь у конкурсах на фінансування наукових розробок від Міністерства освіти і науки України і на сьогоднішній день маємо фінансування семи наукових проектів міністерством. Серед наших замовників дуже багато вітчизняних підприємств, які заключають з нами договори на розробку науково-технічної продукції. Так, ми багато років співпрацюємо з ТОВ «Бровафарм» (Київська область), ТОВ «ТРІЗ» (Сумська область), група компаній «Глобино» (Полтавська область) і т.д. В цілому нашими замовниками є понад 50 вітчизняних підприємств. Ми максимально долучені до проведення адміністративно-територіальної реформи та забезпечуємо науковий супровід об’єднаних територіальних громад.
Це якщо говорити про вітчизняне фінансування. Але ми активні і в міжнародній грантовій діяльності. Нашим постійним партнером є Всесвітня продовольча організація та Європейський банк реконструкції та розвитку. В цьому році ми отримали від них грант на наукові дослідження, пов’язані з вивченням африканської чуми свиней (АЧС). У 2017 році у складі міжнародних консорціумів ми отримали два гранти з потужною науковою складовою за програмою Erasmus+ CA 2 «Розвиток потенціалу вищої освіти».

r: Яку матеріально-технічну базу має Сумський національний аграрний університет для ведення своєї наукової діяльності?

Ю.Д.: Для проведення наукових досліджень необхідна серйозна сучасна науково-лабораторна база. В університеті  діють наукові лабораторії, де проводять дослідження наші співробітники. Зокрема, ми маємо унікальну лабораторію електронної мікроскопії з мікроскопами, аналогів яким немає в Сумській області. Проте ми розуміємо, що наукове обладнання має здатність до устарівання, а відповідно його необхідно постійно оновлювати. У 2018 р. був підписаний наказ Міністерства освіти і науки, яким визначено що на базі Сумського національного університет буде створений Центр колективного користування науковим обладнанням з новітніх агротехнологій «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування», в який уже в цьому році заплановано придбати наукові прилади на декілька мільйонів гривень. В межах проекту Erasmus+ CA 2 «Поліпшення навичок спеціалістів з лабораторної практики у фахівців агропродовольчого сектору Східної Європи» (Ag-Lab) університет на днях отримує повністю укомплектовану надсучасну ПЛР-лабораторію для проведення досліджень на генному рівні. Також у цьому році заплановано створення в університеті лабораторії масс-спектрометрії. Також ми постійно посилюємо співпрацю з закордонними партнерами, що дає нам можливість проводити спільні наукові дослідження та використовувати наукові бази наших партнерів.

r: В СНАУ більше молодих чи досвідчених науковців? Які вони, наукові кадри університету?

Ю.Д.: В університеті працюють понад 60 докторів наук і професорів, близько 300 кандидатів наук і доцентів. Необхідно відмітити, що в університеті досвід поєднався з сучасним науковим мисленням. Це дає можливість постійно вести науковий пошук і реалізувати актуальні тематики. Ми постійно працюємо над залученням молоді до наукової роботі. Щорічно співробітниками університету захищається до 10 докторських та близько 25 кандидатських дисертацій. Загалом в аспірантурі та докторантурі навчаються 174 особи. Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється в аспірантурі за 11 спеціальностями, а в докторантурі -  п’ятьма. Взагалі, в 2017 р. молоді науковці університету показали значний результат. З семи проектів, які університет отримав від Міністерства освіти і науки України, в чотирьох керівниками є молоді вчені. Це доктор біологічних наук Ігор Коваленко, доктор економічних наук Вікторія Медвідь, кандидат юридичних наук Альона Клочко та кандидат технічних наук Сергій Сабадаш. Троє молодих вчених СНАУ є стипендіатами Кабінету Міністрів України. Знову ж таки, у цьому році молодий професор з факультету ветеринарної медицини Людмила Нагорна отримала премію Верховної Ради України для молодих вчених.