Україна по праву називається аграрною країною, але її потенціал не розкривається на повну. Крім того, виникає ряд питань на законодавчому, економічному  рівні, які певним чином гальмують розвиток аграрного сектору. Сьогодні на захисті прав селян,  сільськогосподарських, фермерських господарств стоїть Аграрна партія України. Про ситуацію в аграрному секторі, про здобутки, перспективи та нагальні проблеми цієї галузі говорить заступник голови Сумської обласної організації Аграрної партії, голова асоціації “Спілка аграрних підприємств Сумської області” Олексій КАРТАВИЙ.

- Чи є чим пишатися українським аграріям напередодні свята працівників сільського господарства?

Олексій Картавий: Аграрії Сумщини зустрічають День працівників сільського господарства з непоганими здобутками. Наразі ми маємо урожай кукурудзи в області 83,7 ц/га (загалом по Україні - тільки 61,5 ц/га), соняшника — 24,7 ц/га (загалом по Україні - 22,6 ц/га), сої — 26,7 ц/га (загалом по Україні - 22,9 ц/га). Це три основні культури, які дають більше 50% прибутку у галузі області. Із року в рік ми маємо одні з найвищих показників урожайності по цим трьом позиціям. Якщо говорити про нашу область на фоні України, то навіть у порівнянні із минулим роком ми маємо на 5-7 ц/га більше, ніж середній показник. Найвища врожайність кукурудзи в минулому році була зафіксована саме в Сумській області. Такий успіх забезпечили сприятливі погодні умови та плідна праця наших робітників сільського господарства. Окремо можна говорити про здобутки господарств-членів асоціації “Спілка аграрних підприємств Сумської області”. Асоціація об’єднує середні сільськогосподарські підприємства нашої області, що мають у своєму активі від 500 до 10 тис. га землі. Серед кращих наших членів чимало підприємств: ТОВ ім. Шевченко, директор Микола Зимогляд (Лебединський район); ПрАТ “Сад”, директор Віктор Сугак (Охтірський район); ТОВ “Хлібодар”, директор Сергій Карпенко (Сумський район); ПП “Деметра-Агро”, директор Петро Черненко (Роменський район); агрофірма “Україна”, директор Григорій Шестак (Буринський район); фермерське господарство “Колос”, директор Олексій Кунець (Краснопільсткий район); ТОА “Агрохімпромцентр”, директор Григорій Поляков (Білопільський район). Кожне із цих господарств має новітні технології, потужну техніку, вирощує високі врожаї. Їх показники вище середньообласних. Певні господарства мають можливість вкладати кошти на розвиток бізнесу.

- Асоціація “Спілка аграрних підприємств Сумської області” стоїть на захисті інтересів середніх товариств сільгоспвиробників. Які актуальні проблеми сьогодні вирішуються і як?

О.К.: Наша Асоціація, що є членом Аграрного союзу України, є найбільшою громадською організацією, що об’єднала велику кількість середніх і дрібних господарств. Це є платформа для наших аграріїв, що дозволяє вносити зміни до агропромислової політики нашої
держави. Тільки депутатський корпус сьогодні реально може вплинути на проблеми села і сформувати здоровий ґрунт для розвитку аграрного сектору в законодавчому полі. Через нашу організацію аграрії мають змогу впливати на бюджетну, кредитну, податкову політику щодо аграрного сектору. Цей рік був складним для нашої діяльності. За одну ніч 24 грудня 2015 року депутати ухвалили і Бюджетний, і Податковий кодекси, що серйозно позначилося на аграріях. Це, за скромними підрахунками, вартувало аграріям 30 млрд грн.

Скасовано повернення ПДВ, яке практично поставило під загрозу існування тваринницької галузі. Також у цьому році збільшилося податкове навантаження на землю. Йде мова з 2017 року ліквідувати пільги щодо фіксованого податку та ПДВ. Саме за ці пільги триває активна боротьба Аграрної партії на законодавчому рівні. Ми надали бюджетні пропозиції, щоб ці пільги у 2017 році не забирали. Пільги треба замінити дотаціями, як у Европі.

Аграрна партія не є парламентською, але залишається чи не найактивнішою захисницею прав сільських працівників, виступає в інтересах фермерств і просуває важливі для аграрного сектору закони. О.К.: Питання оподаткування АПК в наступному році — найбільш актуальна проблема для аграріїв. Скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ, насамперед, негативно вплине на розвиток малого і середнього агробізнесу, неминуче призведе до негативних соціально-економічних наслідків як для виробників, так і для села в цілому. Ми провели чимало акцій на місцевому, обласному і загально українському рівнях. Страйки аграріїв по всій країні, під стінами Верховної Ради — це той інструмент, який ми можемо використати сьогодні, щоб покращити ситуацію у нашій галузі. Одне із останніх досягнень — страйк 4 жовтня, і як результат - нам вдалося добитися продовження мораторію на продаж землі на один рік, хоча мали домовленості до 2022 року. Результат нашої боротьби — законопроект 5225, що мінімізує єдиний соціальний внесок всіх сільгоспрацівників. Треба продовжити єдиний податок четвертої групи для сільгоспвиробників. Треба зберегти спецрежим оподаткування для тваринництва, а на інші виробництва зменшити до 10%. Закон 3851/1 пройшов погодження у комітетах Верховної Ради. Боротьба триває.

- Які перспективи у аграрного сектору нашої області і України загалом?

О.К.: Вже у найближчі 10 років хотілося б бачити в Україні аграрну політику, яка наразі відсутня. Задекларованої чіткої аграрної політики як такої ми не маємо. Основна мета цієї політики має полягати у тому, щоб сільськогосподарське виробництво забезпечувало достойний рівень життя села. Щоб село могло жити активним життям. Великий крок уперед у цьому питанні зроблено в рамках реформи децентралізації. Створення територіальних громад надає нашим сільським радам право розпоряджатися ресурсами як природними, так і трудовими на місцях. Це світова практика, і так живе Європа. Аграрна партія підтримує створення об’єднаних громад, і ми вважаємо, що саме так з’являться більш вагомі важелі впливу територіальних громад на ситуацію в аграрному секторі. По-друге, ми маємо розвинути наш аграрний потенціал. Україна — унікальна країна. Ми маємо родючі землі. Ми маємо невичерпний ресурс, пріоритет перед іншими країнами — ми маємо землю як складову зменшення собівартості продукції. Наша земля — наша перевага. Тільки наші аграрії можуть за один-два роки у два-три рази збільшити валове виробництво, за умови що вони матимуть доступні ринки збуту та переробки власної продукції. На сьогодні це проблема. Зупинити деградацію сіл можна, розвиваючи там дрібне фермерство, особисті селянські господарства через кооперативи. Ми маємо надію, що наші родючі чорноземи будуть служити Україні та українцям, що працюють у сільськогосподарській сфері, а не міжнародним трейдерам та холдингам. І саме у цьому напрямку буде побудована національна політика у сфері АПК.


ІД