«Сумщина присоединилась к чествованию польского героя, политического деятеля, главнокомандующего Польской Армии, который является образцом патриотизма в условиях тоталитарного режима», – подчеркнула Тамара Ищенко (Що б вона про нього знала?).

Цю цитату стосовно виставки, присвяченої польському генералу Андерсу, приведено із сайту партії регіонів. Я не знаю всіх обставин появи цієї виставки у Сумах. Але для мене проявом цинізму у даному випадку є факт визнання патріотизму поляка перед власною країною і цілковите ігнорування та поборювання пам`яті власних патріотів.

А тепер, чому ми справді маємо дякувати польському генералу, що вчився в російській військовій академії?

Він врятував дивізійників дивізії Галичина від смерті і тортур. Так точно, саме вояків підрозділу 14 дивізії СС «Галичина», пізніше 1-шої Української Національної Армії. А тепер питання. Чому так вчинив Андерс? І чому він для наших можновладців герой, а власні патріоти досі тавруються «пріспєшніками фашизму»?