І це заява не рядового експерта аналітика. До таких заяв не прислухаються, з ними рахуються як з доконаним фактом.

Ба більше. Серед причин, що заважають розвитку інвестицій була названа позиція контролюючих та силових органів на місцях.

Ми живемо в якихось паралельних світах, що перетинаються в наших головах. В одному нам розказує президент про те, що Україна стала «інвестиційним клондайком». Його місцевий очільник території проголошує «зняття обмежень для стрімкого зростання». З іншого боку – ті іноземці, які (по ідеї) і повинні мити золото на цьому клондайку, навіть на налигачі не йдуть за надприбутками в Україну.

Ми даємо презентації в Американській торговій палаті, а на другий день ця палата (чорна невдячність) проголошує заяву про наявність перешкод у веденні в Україні агробізнесу. Хто правий? Чому така двозначність?

Нинішні чиновники починають творити собі паралельний світ із інвестиційним клондайком, із зняттям обмежень, із бодрящими голову провладними ЗМІ. Мені сподобався заголовок в одному з них – «Сумщина совершила мощный рывок в развитии». Читає губернатор таку газету – душа і радується, як процент жирів у маслі з кожним днем зростає під власним керівництвом.

Наш реальний світ – це стрімке падіння життєвого рівня. Наш реальний світ – це розуміння того, що з цієї владою ми приречені на розвиток економіки за рахунок інвесторів китайських та російських. Хто-хто, а вони точно знають як домовлятися з контролюючими органами та владою, чого в принципі не роблять інвестори цивілізовані.