28 червня 1996 року – знаменний день в історії нашої країни: була прийнята Конституція України, яка не тільки закріпила існуючий державний лад, але й ствердила нашу державу як суверенну і незалежну, правову і соціальну. І вже 25 років ми пишаємося однією з кращих конституцій світу.
     Після майже 24 годин безперервної праці о 9 год. 18 хв. Верховна Рада України II скликання прийняла і ввела в дію Конституцію України. За основний Закон проголосувало 315 депутатів, 36 було проти, 12 утрималось і 30 не голосувало.
     Процес підготовки і прийняття нового основного закону країни був тривалим і болісним. Упродовж 1991 – 1996 років, комісіями, окремо створеними Верховною Радою України та Президентом, було складено 15 проєктів Конституції. Наприкінці червня 1996 року депутати мали 161 готову статтю і їх винесли на остаточне затвердження.
     Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділах, а XV розділ містить 17 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула. –  Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу.
–  Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) – основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року, в останній день існування Центральної Ради. В конституції наголошувалось, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державної символіки тощо.
– Конституція Української Держави – комплекс документів, які визначали правові основи функціонування Української Держави.
У «Грамоті до всього українського народу» (29 квітня 1918)                                         П. Скоропадський проголосив себе гетьманом всієї України та оголосив про розпуск Української Центральної Ради та всіх створених нею інституцій, а також земельних комітетів. «Закони про тимчасовий державний устрій України» зосереджували всю повноту цивільної виконавчої, законодавчої та військової влади в руках гетьмана, запроваджували становий поділ населення на рівних у правах «козаків» та «громадян», визначали їх основні суспільні, політичні й економічні права. Вищу судову владу мав здійснювати призначуваний гетьманом Генеральний суд.
     Конституційний процес в Україні, розпочатий затвердженням Конституції Пилипа Орлика, триває і досі. Це послідовний, історично обумовлений процес формування українського конституціоналізму, що становить собою триваючу конституційну реформу.
     Розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави. Для забезпечення стабільності конституційних норм в Конституції передбачений досить складний механізм внесень поправок, що відповідає сучасним міжнародним стандартам.
     За 25 років в Конституцію України неодноразово вносили зміни. Окрім упровадження, скасування та відновлення політреформи 2004 року, зміни стосувалися повноважень Рахункової палати, термінів проведення президентських і парламентських виборів, змін у системі правосуддя, стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в організації Північноатлантичного договору.
     Книги
Конституція України : станом на 3 червня 2019 року (відповідає офіційному текстові). – Київ: ЦУЛ, 2019. – 66 с.
Я і Конституція/ Л. Денисенко, О. Ільків, А. Стельмащук, А. Шуліма. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2019. – 88 с.
Конституційні засади сучасного державотворення : навч. посіб. у питаннях і відповідях. – Харків: Право, 2017. – 304 с.
     Статті
Андрук Г. Цікаві факти про ухвалення Конституції України / Г. Андрук // Казна України. – 2020. – №4. – C. 2–3.
Білоус О. 28 червня – День Конституції України/ О. Білоус // Історія України (вкладка Правознавство та інші суспільні дисципліни). – 2019. – №10 (Трав.) Вкладка №5. – C. 1–5.
Бойко І. Витоки, становлення та розвиток інституту народовладдя в Україні / І. Бойко // Право України. – 2019. – №11. – C. 165–182.
Власенко О. Конституція України та Конвенція про захист прав людини/ О. Власенко // Історія України . – 2019. – № 18 (верес.). – C. 1–20 (вклад.)
Парубський І. Одна з найдемократичніших.../ І. Парубський // Військо України. – 2017. – № 6. – C. 48–51.
Колодій І. Історія українського конституціоналізму: ґенеза та сучасний погляд/ І. М. Колодій, О. П. Колодій // Часопис Київського університету права. – 2016. – №3. – C. 91–96.
     Електронні ресурси
Конституція України // Верховна Рада України 1994 – 2021: веб сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 21.06.2021). – Назва з екрана.
Про Конституцію України та День Конституції України // Державна фіскальна служба України: веб сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/301366.html (дата звернення: 21.06.2021). – Назва з екрана.
Конституційний процес в Україні 1990 – 1996 // Інститут історії України НАН України: веб сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Konstitutsiyny_Protses_V_Ukraini (дата звернення 21. 06. 2021). – Назва з екрана.