Сьогодні екологія як наука, що прогнозує екобезпечний розвиток суспільства, стає способом мислення та життя. Тому особливої значимості в світі набувають екологічні знання, які є теоретичними основами охорони природи і довкілля людини.

     Екологічна проблема в нашій країні виходить на перший план. Негативний вплив навколишнього середовища на людину оттепер настільки великий, що він усе більше й більше руйнує її генотип і завдає шкоди національному генофонду.[1]

     Мова йде в першу чергу про здоров’я молодого покоління, яке в багатьох випадках приречене на хворобу. Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють...

     Cтан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. [2]

     Завдяки інтелекту людині вдалося підкорити собі всю планету. Питання в тому – чи вдасться їй зберегти життя на Землі?

     У 1971 році генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому через забруднення довкілля: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».[3]
  
    Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників. І найголовніший з них – це здоровий спосіб життя. одна із складових якого  – спілкування з природою.

     Природа нині хвора. Вона благає і кричить SOS! А ми не чуємо… Звісно – у хворої матері дітей здорових не буває. Знищуються ліси, луки, водоймища. Смердять сміттєві звалища. Гинуть дикі тварини, риба, а тепер і люди… Цей процес може стати незворотнім. А що ж залишимо нащадкам? Бездиханне тіло планети? На що марнуємо життя? На різні нісенітниці? А ми – байдужі…
    
   Матінка-природа нас жорстоко карає катастрофами, засухами, повенями, озоновими дірами, пожарами, землетрусами, нітратами, а сьогодні – коронавірусом. Можливо саме він здатний змусити задуматись та змінити світогляд сучасного суспільства щодо життєдіяльності людини.


Ми – дикі люди,
Ми все винищуєм,
Ми з матір’ю-природою на ти,
Ми свій кінець пришвидшуєм
                                                          Л. Костенко

     Ще одна вагома складова відмінного здоров’я – споживання чистої джерельної води. Адже організм людини на 70% складається з води. А що ми п’ємо?

     Якість води далеко не відповідає стандартам за біологічними показниками через забруднення ґрунту. Під сховищами токсичних відходів (промислові, побутові, радіоактивні речовини, гербіциди і подібне) перебуває майже 20 тис. га земель. Про масштаби проблеми свідчать ті факти, що тільки одних накопичених твердих відходів у нашій країні 80 мільярдів тонн, які і є джерелом інтенсивного забруднення води і повітря та представляють велику небезпеку для здоров’я людини [1]. А ми вважаємо, що «пронесе»…

     Гроші, гроші, гроші… Правдиві є слова: «Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив».

     Досить розрухи! Будьмо мудрішими за тих, хто все за гроші продає! Настав час перегляду цінностей, поведінки, способів мислення для кожного українця. Завтра буде пізно!


     Здорова природа, чисте навколишнє середовище – щасливе і здорове життя нації. Наше майбутнє в наших руках!


     До уваги користувачів рекомендована низка статей із часописів,
що надходять до відділу періодичних видань Сумської ОУНБ за темою «Довкілля і здоров’я»:

1. Влияние загрязнителей атмосферного воздуха на показатели периферической крови у школьников старших классов прмышленного города // Довкілля та здоров’я. – 2014. – № 3. – C. 29-34. – Библиогр. в конце ст.
2. Гродзинський Д. Сьогодні вкрай необхідно плекати екологічну мораль / Д Гродзинський // Науковий світ. – 2010. – №12. – C. 2-3.
3. Карташова С. Методологія оцінки здоров’я : співставлення результатів, отриманих за допомогою інтенсивних показників та показників потенційної демографії / С. Карташова, О. Тимченко // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 1 – C. 24-29. – Библиогр.: С.29.
4. Пронина Т. Внутришкольная среда и состояние здоровья учащихся младших классов / Т. Н. Пронина, Н. В. Карпович // Довкілля та здоров’я. – 2015. – № 3. – C. 44-50. – Библиогр. в конце ст.
5. Федько О. Екобезпечний розвиток суспільства як основа збереження здоров’я людин / О. Федько // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 21 (листопад). – C. 58-61. – Библиогр. в конце ст.
6. Рудько Г. Стратегія використання ресурсів питних підземних вод для водопостачання / Г.І. Рудько // Екологічний вісник. – 2012. – №3. – C. 10.
7. Фурдичко О. Сталий розвиток аграрного сектора економіки на засадах раціонального природокористування / О. Фурдичко // Економіст. – 2011. – №10. – C. 6-8.

Використані джерела:

[1] Екологія та здоров’я людини [Електронний ресурс] // Освіта. ua : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/school/method/2963/ (дата звернення: 31.03.2020). – Назва з екрана.
[2] Здоровий спосіб життя: основи та принцити. Реферат [Електронний ресурс] // Освіта. ua : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/biolog/26432/ (дата звернення: 31.03.2020). – Назва з екрана.
[3] Всесвітній день охорони навколишнього середовища. // Екологічний вісник. – 2018. – №3. – С. 1.
[4] Екологічна безпека: поняття, умови, забезпечення. Урок 11 [Електронний ресурс] : зображення // Освіта.ua : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://www.lit.dp.ua/oz/11.html (дата звернення 31.03.2020). – Назва з екрана.