Оповідання Ти точно хочеш знати, як це станеться, дитинко? Ні, я не можу тобі розповісти все майбутнє. Такі речі ворожки не відкривають. Бо це гріх. Я втрачу свій дар. Можу зробити інакше: наснитися тобі. Тому йди додому з богом і спочивай. Те, що побачиш, вже не моє видіння, а твоє. Тільки твоє. ...Сон... Тобі захочеться вийти з автобусу зупинкою раніше. Бо стоятиме теплий сонячний день. Ти сядеш на зупинці, щоб помилуватися гарним літнім краєвидом свого улюбленого міста. Навколо стоятиме серпнева млосна благодать. Ти заплющиш очі. Раптом почується вибух, і ти впадеш на землю. Уламок ракети розірве твоє серце. Кров заллє асфальт на зупинці. І кулон з тризубом на твоїй шиї. Ти підеш з життя надто юною. Але залишиш світу свої прекрасні малюнки, натхненні любов'ю до життя. Ти могла поїхати на автобусі далі. Вийти на іншій зупинці. Ти могла. Але так сталося...