До теми підвищення зарплат на Сумщині – порадувала думка одного з лідерів БЮТ Наталії Королевської.


Вчергове хочу трохи змістити акценти з Великої Політики на нагальні проблеми людей, і на те, що робиться, чи має робитися для людей, для нас усіх.
  

Днями наш Центр порушив питання щодо розпорядження Юрія Чмиря про заходи щодо підвищення рівня заробітних плат в області. Позиція влади в цій проблемі зрозуміла. Зараз хочу навести свіжу тезу з цього ж приводу іншої сторони, опозиційної. Отже, Наталія Королевська, фракція БЮТ, голова парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, агентство «УНІАН», 7 липня 2011 року:

 
«За оцінками експертів, від 40 до 60% економіки перебувають в тіні, 120 мільярдів гривень виплачуються в конвертах. Це - близько 40 мільярдів надходжень до Пенсійного фонду. Тільки за рахунок легалізації цих коштів пенсії вже завтра можна було б збільшити вдвічі».
 

А тепер деякі «думки з приводу». В державному секторі, в бюджетній сфері тіньових зарплат не може бути апріорі. Не отримують сільський фельдшер, шкільний вчитель чи військовослужбовець сумського артполку зарплати в конвертах. Тобто згадані Н. Королевською 120 мільярдів гривень – це данина  безвідповідальності вітчизняних горе-бізнесменів.
 

Знаєте декілька відмінностей між директором школи, який керує 40 педагогами, і власником торгової мережі, у якого також 40 найманих працівників? Директор школи, якщо не виплатить вчителям належну офіційну зарплату з усіма відрахуваннями, в тому числі і до Пенсійного фонду, пересяде з кабінету в тюрму. Якщо ж так само зробить ділок – він пересяде з «Форда» на «Lexus». Коли в країні почнуть, нарешті, хоч говорити про соціальну справедливість, директор школи з радістю чекатиме збільшення зарплати гривень на 200-300, а ділок – виганятиме своїх безправних найманців мерзнути на майданних мітингах із гаслами про утиски бізнесу.
 

Є, безумовно, і на Сумщині багато тих, хто щиро відчуває вдячність до своїх роботодавців, які хоч і неофіційно, але дають їм робоче місце, хоч і в конверті, але платять більш-менш пристойну зарплату: «Краще так, ніж ніяк». І не можна, звісно, усіх підприємців вважати негідниками, які лише багатіють за чужий рахунок і вигадують схеми чергового обдурювання держбюджету. Але суть від цього не змінюється: через махінації із зарплатами працівників обкрадають і зараз (через ненадання необхідних соціальних гарантій), і на майбутнє (бо на яку ж вони зможуть розраховувати пенсію…).
 

І ще одна теза, яка випливає зі слів Наталії Королевської. Через приховування зарплат у країні, Пенсійний фонд не просто недотримує 40 мільярдів гривень, він має дефіцит на декілька мільярдів. І цей дефіцит покривається із Державного бюджету, з тих самих коштів, як мали би піти на інфраструктуру, дороги, лікарні тощо. Тобто за прибутки, котеджі та іномарки недобросовісних власників підприємств розраховуються не лише їхні працівники своїми мінімальними зарплатами, але і усі ми – незбудованими дорогами, непрацюючими ліфтами, брудним довкіллям.
 

Тому ще раз повторю думку, висловлену на прес-конференції щодо розпорядження Юрія Чмиря по заходах з підвищення рівня зарплат: необхідно виходити на певний компроміс, на таку собі неписану (а, бажано, писану) тристоронню соціальну угоду між владою, власниками бізнесу і найманими працівниками, де кожна із сторін відчуває і на ділі реалізує принцип відповідальності перед країною, регіоном, підприємствами, людьми. Може, досить жити «по-чорному»? І буде дуже непогано, якщо такий приклад в Україні першою подасть Сумська область.
 

P.S. Точно у відведений законом термін надійшла відповідь з ОДА на наш запит про надання публічної інформації. На її підставі готуємо більш детальний аналіз ситуації на ринку праці Сумщини.