-
АНРІ ТУЛУЗ-ЛОТРЕК: ЗА ЛАШТУНКАМИ ІМПРЕСІОНІЗМУ
25.11.24 13:49 -
ДАРУНОК ВІД «МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ»
25.11.24 12:41 -
Проєкт Незламні Бібліотеки
20.11.24 13:54 -
Хроника 2024
18.11.24 13:09 -
ЗВ’ЯЗОК ЄДНАЄ НАС УСІХ
15.11.24 16:17 -
ЛІНОРИТИ ТВОРЧОЇ ДОЛІ МИКОЛИ БОНДАРЕНКА
15.11.24 15:32
- 1 из 831
- ››
Дідусеві нагороди
Блоги, Иван Житник
До хати заходить дідусь Саша і відразу запитує:
- Ну, що, солдате, до параду готовий?
- Зачекай тепер мене, я також одягнуся.
- На війні, онучку, всі солдати - герої, вони ж землю рідну захистили…
Сергійко торкається до відзнак і цікавиться:
- Ця за що?
- За оборону Києва.
- А ця?
- За Сталінград.
- А ця?
- За взяття Варшави.
- А ця?
- За взяття Берліна. Це орден «Перемоги». За велику перемогу!
- Таки ви герой, дідуню! - підсумовує радісно Сергійко.
На святкові дні Сергійко разом з татом та мамою приїхали в гості до дідуся Саші та бабусі Каті.
Давненько він не був у них - ще з минулого літа, бо ж ходить до школи - до першого класу. Радіють дідусь та бабуся - дуже скучили за онуком.
…Сьогодні народне свято - День Перемоги. Сергійко встав раненько, щоб, бува, не проспати. І тільки сонечко заглянуло у віконечко, і пробігло по його личику своїми промінцями - він уже на ніжках.
Зайшла до світлиці бабуся Катя, поставила на стіл кухоль свіжого пінистого молока, яке щойно надоїла. Налила в чашку Сергійкові.
- Пий, онучку, тепленьке молочко. Здоровим будеш і красивим. Від молока з - під корови людська сила потроюється.
Сергйко п’є і п’є …Воно на губах аж піниться, а в роті – солодко - солодко.
До хати заходить дідусь Саша і відразу запитує:
- Ну, що, солдате, до параду готовий?
Сергійко вже надів свою моряцьку форму, на голівці - безкозирка, у відповідь:
- Так точно!- Зачекай тепер мене, я також одягнуся.
Коли дідусь Саша, переодягнувшись, зайшов до кімнати, в онука від здивування аж дух перехопило. Військова офіцерська форма надала дідусеві стрункості, мов помолодшав він. А на грудях - ого! скільки воєнних відзнак: і ордена, і медалі…
- Дідую, ви - герой!- На війні, онучку, всі солдати - герої, вони ж землю рідну захистили…
Сергійко торкається до відзнак і цікавиться:
- Ця за що?
- За оборону Києва.
- А ця?
- За Сталінград.
- А ця?
- За взяття Варшави.
- А ця?
- За взяття Берліна. Це орден «Перемоги». За велику перемогу!
- Таки ви герой, дідуню! - підсумовує радісно Сергійко.
…Люди йдуть і йдуть до Братської могили, яка возвеличується в центрі села. Кладуть до неї квіти. Кладе букетик і Сергійко. Випростовується, дивиться на дідуся та бабусю. А в них - сльози на очах.
- Не плачте, - заспокоює і вже по-дорослому: - Виросту, я вас буду захищати, щоб ніколи ви більше не плакали…
Легенький вітерець шурхотів у старих, уже зелених кленах, які росли поруч могили, ніби оберігали душі похованих бійців…
|
Комментариев
0
|
||
|
Просмотров
2086
|
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.