Вердикт Конституционного суда означает, что на Украине нет больше флага, под которым сражались солдаты Великой Отечественной. Решение Конституционного суда дает возможность властной правящей тусовке отложить вопрос о Знамени Победы на неопределенный срок. А ветераны, которые захотят 22 июня прийти к братским могилам под красными полотнищами, теперь будут считаться нарушителями закона. Львовские националисты могут быть довольны. Отныне они имеют право вырывать Красные флаги у бывших солдат, воевавших с нацистской Германией. Конституционный суд решил, что таким «неправильным» Знаменем можно пожертвовать, во имя будущей самостоятельной «чистой» независимой истории Украины ее главных побед малочисленных отрядов студентов, позже схронников, полицаев и пр. выродков над многотясячными ордами русских (советских) захватчиков. Как, впрочем, давно принесены в жертву украинской независимости многие другие, в прошлом объединявшие наши народы, символы. Даже русский язык, который на Украине прежде политики хотели сделать вторым государственным, так и остался языком неформального общения, языком национальных меньшинств. А в прошлом братский украинский народ все чаще выглядит братским только на бумаге, или в рассказах старшего поколения. Но если украинцам не нужна «старая» история, то в какой тогда истории они нуждаются? Той, где главным действующим лицом стал бы украинец Иван Демьянюк, бывший надзиратель нацистского концлагеря, приговоренный, несмотря на преклонный возраст, за убийство тысяч узников к тюремному заключению немецким судом?

Этих бля вождей надо было харей об стенку....

Отличные стихи, папа!!!!!!!!!!!! Особенно первый очень понравился!!!

вирішуйте самі свої "районні проблеми". Ви, журналісти, і заставляйте місцеву владу працювати, допомагайте людям вибирати гарну владу. Ато звикли - тільки земляк у люди вибився, давай до нього з поклоном - зроби нам те, зроби нам се... І що ви зі своїм районом носитесь? А, ясно - у вас, недригайлівських журналістів, крім братів Ющенків, ні про що й поговорити. Бо на все інше очі заплющені.

СВИНЬИ!!!

А ты и впрямь дурак, Евгений. (|:

И небо Нерыгайливщины для тебя - весь космос, из откудова вы, аборигены, ждёте-пождёте прилёта инопланетян...

А пока ждёте - считаете, сколько кур-коров у соседа, сколько кто "чавунов" каши наварил, кто какой себе сенокос отделил...

Ну, блин, кугутня...

Пы-Сы: всё-таки, что значит отсутствие нормального, полноценного, интеллектуального образования в современных сельских школах. Э-э-э-хххх!..

це про діючого тоді гаранта. А щодо влади, так вона і тоді нічого для району не вирішувала.

ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ РАНДЕВУ!

Якось і не дуже хотілося торкатися цієї теми, бо останнім часом вона вже не так і актуальна, та все ж Віктор Ющенко є Президентом, а відтак і першою особою держави. Тому скільки б він не приїжджав на Недригайлівщину, преса буде висвітлювати ці візити. Минулого разу ми писали, що В.А. Ющенко поставив своєрідний рекорд, прибувши до Хоружівки не так, як завжди, на автомобілях, а на вертольоті. Але останній візит, мабуть, увійде в історію нашого району, як найпомпезніший!

Знаєте, мабуть, кожен у дитинстві мріє стати сильним, знаменитим, багатим, впливовим…, досягти всього і вся, і одного разу, якогось такого особливого разу повернутися додому, але не просто повернутися, а надзвичайно, незабутньо, мабуть, так, як це зробив у неділю Віктор Ющенко.

Взагалі на Недригайлівщині є два дні на рік, коли до району приїжджає найбільша кількість земляків – це Івана Купала у липні та свято Паски. Саме у ці дні можна бачити на звичайних сільських вулицях району круті джипи та авто представницького класу, вартість яких часто сягає понад 100 тисяч доларів. Але цього дня ніякі круті джипи не змогли затьмарити ті транспортні засоби, які обрав для відвідин батьківщини Президент. Так от, окрім значної кількості елітних авто, що супроводжували його у цій мандрівці по дорозі, у небі за ним ще летіли і… ТРИ! вертольоти. Причому найцікавіше те, що Президент у них і не сидів, коли вони летіли до Недригайлова, вони просто його супроводжували.

Загалом візит В.А. Ющенка до Недригайлова був запланований на другу годину дня неділі 27 квітня 2008 року. Про це було написано завчасно у «Голосі Посулля». Проте, якщо порівнювати з візитом восени 2006 року до центральної районної лікарні, то кількість людей цього разу була разів у десять меншою, ніж півтора роки тому. Але й ті, що прийшли не всі діждалися самого приїзду, оскільки Президент так затримався у рідній Хоружівці, що до Недригайлова завітав лише після п’ятої години вечора. Якщо проаналізувати присутніх на зустрічі, то левова частка їх складала охорона, працівники райдержадміністрації, представники Української православної церкви Київського патріархату, що приїхали із Сум та з інших міст, декілька десятків представників Свято-Миколаївської громади. Багато також на цій зустрічі було гостей з інших міст, які просто приїхали на Великдень до своїх родичів, а тут тобі таке диво! Тому, сходивши зранку на кладовище, люди пішли глянути на гаранта.

Чекаючи на В.А. Ющенка, люди постійно телефонували до Хоружівки, щоб уточнити час прибуття його до Недригайлова. І на тому кінці телефону постійно говорили, що ще півгодини і він уже їде… Так тривало три години!

І ось перша ластівка! Летить гелікоптер! Робить коло над Недригайловом, потім починає знижатися над стадіоном, явно бажаючи туди сісти. Багато з чекаючих одразу побігли зустрічати Президента на стадіон, але гвинтокрил не спішив сідати на поле. Спочатку він був приземлився у центрі поля, але потім перелетів на інше місце стадіону. Так він робив разів шість. Таке враження, що він випробовував наше футбольне поле на наявність на ньому мін. Але все було нормально і невдовзі перший вертоліт заспокоївся, приземлившись напроти другого мосту, що знаходиться біля колишнього приміщення гральних автоматів у дитячому містечку. Але не встиг ще він толком заглушити мотор, як прилетів другий вертоліт, який, також покружлявши хвилин 10, таки сів у центрі поля. Але на цьому вертолітне шоу над Недригайловом не скінчилося. І в небі з’явився ще один третій вертоліт, мабуть, найбільший. Він, також чимало покружлявши та перепробувавши кілька місць для посадки, сів недалеко від того містка, що раніше колихався. Всі глядачі цієї вистави чекали, що ось-ось із вертольота вийде Віктор Ющенко, але цього не сталося. З вертольотів окрім вертольотчиків ніхто не вийшов, та й ті нікуди не ходили, а наглядали за своїм транспортом. Незважаючи на те, що Президента у вертольотах не було, на стадіон нікого не пускали представники місцевої міліції і лише два пожежних автомобілі затаїлися в різних куточках футбольного поля. Цікаво й те, що вертольоти хотіли приземлитися і на людських сінокосах поблизу людських городів, але, на жаль, а можливо, і на щастя, вони туди так і не сіли, бо дуже вже нетривким був грунт, і колеса гелікоптерів здорово прогрузали. Проте це не завадило їм своїми вітряками такий підняти буревій, що аж картоплю на людських городах порозгрібало...

Так от, не дочекавшись із вертольотів голови держави, присутні, почувши явну підміну, побігли до центрального парку і виявилося, що Президент приїхав на автомобілях.

Далі особливо цікавого нічого і не було. Президент щось говорив, люди його не чули і кричали: «Голосніше!». Дуже настирливих наблизитися поближче до нього, охорона відтягувала за «шкірку». Загалом було весело. Віктор Ющенко показав навколишнім присутнім ескіз церкви (скільки вже цих ескізів показували…).

І от, сказавши головне, та освятивши камінь, Президент сів до автомобіля і попрямував до Пустовійтівки, де два тижні тому вже побував. Тоді там сталася цікава пригода. Там В.А.Ющенка зустрічали «козаки» на конях. Коли у селі приземлялися вертольоти, то злякавшись такого гуркоту, один із коней скинув із себе вершника. Говорять, що якби це сталося на асфальті, то бідолага міг би і не вижити.

Але повернемось до Недригайлова. Президент поїхав, а що ж вертольоти? А вертольоти, позаводившись із двадцять хвилин, таки завелися і полетіли. Наразі так і не зрозуміла їх присутність на футбольному полі центрального стадіону Недригайлова.

Цей приїзд (чи приліт?) ще будуть довго згадувати недригайлівці, а ще більше працівники стадіону, які в наступні дні латали півметрові ями, що лишилися від шасі вертольотів (вертольоти так зорали поле, що хоч картоплю сади!). Цікаво те, що простим командам, окрім недригайлівської «Іскри», було заборонено навіть грати на центральному полі, і в зв’язку із цим планується будівництво додаткового поля біля головного поля на людських сінокосах. А може, краще заодно і аеродром побудувати, або хоча б вертолітний майданчик?

Євгеній ДАНИЛЕНКО

Одним из подарков на день рождения было устройство на работу родственницы Михайленко в Сумской областной фонд поддержки предпринимателей. В то время когда в фонде нет юриста, когда люди сидели без зарплаты, решением наглядовой рады ввели новую штатную еденицу не предусмотренную вообще. Власть подгребает все под себя впихивая своих людишек!

Євген, тепер ти зрозумів - кому принесла користь твоя стаття???

І це після того, як Ющенко скільки зробив для району!

А що робить для нього нинішня влада?

Дякуючи сайту газети "Панорама" маємо можливість познайомитися з досить орігінальним, незалежним і головне "непроплаченим" редактором газети "Недригайлів сьогодні" та його неупередженною оцінкою заходів 11.08.2011 року у с. Пустовійтівка.

Як дійсний свідок подій хочу додати, щоб автору бути зовсім обєктивним, потрібно було крім каші, згадати недостатню для 1000 гостей кількість туалетів.

Особенно интересно насчет бессменного режиссера молодежного театра. Насколько известно, самые звездные свои годы (лет 10)театр пережил в отсутствие Васильева - дилитанта полнейшего. А руководил тогда театром Александр Владимирович Бабуров. Насколько мне известно, нынешний главный редактор классного сумского радио "Слобода-FM".

Муса я тебя люблю,я знаю,что ты не виновен))))))

Смеялся долго… Кому ты нужна, чтобы на тебя смотреть? Тоже мне, Анжелина Джоли! Ну и самомнение! Так и скажи: «Пиарюсь к будущим местным выборам, а ваш «Вишнёвый сад» мне и на … не нужен».

Я не хочу вас оскоблять, но так выражаться не стыдно. Стыдно быть провинциальным ханжой.

Это точно! Все вузы этой системы такие, как, впрочем и вся система. Нужно не просто законы писать, а искоренять коррупцию на корню. Погрязли по самые уши. Досадно...

По моему у Журбы, что одежка, что ум... Но ума, в отличии от одежки не купишь.

не смешите ...ещё долго будет просить прощение.. у самого

дебіли... і "художники" і мерія

Новый директор ещё лучше! бОльшего говна, чем Вова Зима не нашли?????

Так тута и автора нету

охренеть, какой нахрен мер, если не может решить проблему с парковщиками, на вас плюют и посылают, а вы сидите и пишете письма.

взял, приехал в областную милицию, взял наряд и взял в наручники одного парковщика, второго, третьего и т.д.

а ты медуница и ты такул что-то так тихо сидите, где ваш пыл, ваши сопли. идите на улицу, вызывайте наряды милиции и работайте, мать вашу, а не проводите круглые столы.

горе у двох семей,а то что тот сам влетел в трактор,то всем понятно!

Не фиг вину вешать на невиновного!!!

Да уж, особенно о коррупции отлично сказано.А почему уважаемый Сергей Станиславович не озвучил таксы на экзаменах, где он экзаменатор, и особенно на госах?

"Самый легкий и действенный способ борьбы с коррупцией - это никому, никогда, ни при каких условиях не давать взятки!" Дак ежели он экзамен не принимает без оной самой взятки, что институт бросать? Хватает совести говорить о коррупции... Главный ХНУВСовский коррупционер!!!