Это всё банальное воровство зарядов, халатность и безконтрольность по их списанию. Вопросов очень много. Для обыкновенного человека важно то, что бы заряды такой разрушительной силы не были использованы в террористических целях. По мозгам надо давать всем тем кто проявил преступные действия, включая всех без исключения. Начиная от великого начальника и кончая исполнителем. Если были обучены и имели допуск значит знали чем это грозит. Это полный абсурд, что можно такое делать ненаказанно. Да ещё скрывать факт преступления. А МНС непроверенную бредятину в прессу выбрасываю. Это их профуровень.У них всё после взрывов и пожаров...
Була собі державна установа, яка займалась збереженням архівних документів. Але у 2005 році прийшла "помаранчева" влада та почала все політизувати. Дійшла черга і до архіву. Звільнили директора і Медуниця призначив туди свого «другана». А той «рад стараться», зі всього архівного матеріалу, «висмикував» тільки те, ще потрібно було новій владі для ідеологізації населення. Таким чином зробивши архів ідеологічною установою. Зрозуміло, що тепер і «біло-сині» звернуть увагу на цю установу. Так що, дякуємо «помаранчевим».
Евгений Викторович! Ваша книга расстревожила душу. Такое щемяшее и приятное возвращение домой. Такое искренние признание истоков нашей судьбы. Я очень люблю "Дядечка на ім'я Бог" за философию жизни. Я влюбилась в "По той бік Пагорба" за философию души. Спасибо Вам огромное за два зимних вечера вечера тепла и памяти...
Про "зміни на старе" в Держкомархіві під керівництвом Ольги Гінзбург, яка блокує доступ до архівів часів Голодомору та УПА
Про кричуще-травматичний стан архівів в Україні читачі вже достатньо інформовані. Як і про дивне призначення у серпні 2006 року головою Державного комітету з питань архівної справи комуністки Ольги Гінзбург, колишньої заступниці директора Конотопського арматурного заводу. Президент України Віктор Ющенко назвав це призначення "абсурдним" і таким, що "не робить компліменту владі" (нагадаємо, що уряд тоді очолював Віктор Янукович, а гуманітарним віце-прем'єром був Дмитро Табачник). Утім уряд змінився, а політика держави у галузі архівної справи і надалі залишається незрозумілою. 26 березня уряд прийняв відставку першого заступника голови Держкомархіву України Геннадія Боряка. Пропонуємо його звернення до наукової спільноти, де Геннадій Боряк роз'яснює причини цього кроку.
Обставини змусили мене звернутися до уряду з проханням прийняти мою відставку. Вважаю для себе неприйнятним брати участь у лицемірному фарсі, що розігрується нині на архівній сцені під назвою "політична доцільність". Закон "Про державну службу" і Кодекс етики архівіста не дозволяє мені обіймати високу посаду і виконувати свої професійні обов'язки під керівництвом "червоного комісара", поставленого на посаду їхньою партією. Я не можу дозволити собі власними руками руйнувати те, що створювалося роками моїми колегами, моїми попередниками і мною. Я не можу спостерігати за процесом "вичавлювання" з Держкомархіву професіоналів і порядних людей. Я не маю ані службового, ані професійного, ані морального права ставати провідником політизації, а тим більше - більшовизації архівів і перетворення центрального органу виконавчої влади на "заводоуправління".
Півтора року тому ми з командою колег і однодумців вважали за свій громадянський і моральний обов'язок протистояти спробам агресивного запровадження комуністичної ідеології, брутального насадження політичної цензури, перлюстрації службової кореспонденції, депрофесіоналізації центрального апарату, заохоченню невігластва. Ми вважали за необхідне зламати (або обійти) глухий спротив виконанню заходів, пов'язаних із дражливими для них темами - Голодомором, Реєстром меморіальних фондів, Українською революцією, політичними репресіями, тоталітаризмом, УПА тощо. Треба було зламати (або обійти) заборону навіть відповідати на офіційне звернення повноважного представника України при Європейському Союзі до Держкомархіву з проханням надати копії документів про Голодомор 1932-1933 рр. для виставки, що її мали розгорнути в Європарламенті. Нагадаю, тоді цензуруванню, всупереч закону, був підданий не лише засіб масової інформації - розгромлений у рік свого шестидесятирічного ювілею часопис "Архіви України" (1947-2007), коли перша особа, перебравши на себе функції головного редактора часопису, брутально викреслила з оригінал-макету чергового (і останнього) числа журналу некрологи по бл. п. Надії Світличній і Омеляну Пріцаку, а також публікацію про "ворога народу" Гната Хоткевича. Цензуруванню було вперше піддано також офіційний веб-портал Держкомархіву - з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" було вилучено розділ "Поміж двома тоталітаризмами: Ідеологічна пропаганда на окупованій території" зі зразками радянських та нацистських пропагандистських плакатів часів окупації.
За півтора року спільним зусиллям нам з вами вдалося дещо зробити. Ми з гідністію боронили від них ті ціннісні демократичні орієнтири, що їх виробило суспільство за останні півтора десятиліття. Ми продовжували наближати архівну справу в Україні до європейських стандартів. Ми примусили їх виконувати доручення Президента і уряду щодо вшанування жертв Голодомору і комуністичного терору, більше того - ми змусили їх очолити масштабний проект "Український мартиролог", спрямований на увічнення пам'яті мільйонів жертв радянського тоталітарного режиму (у січні 2007 р. він був наглухо заблокований, незважаючи на наявність урядових доручень). Марними виявилися їхні зусилля нав'язати українським архівам концепцію голоду в СРСР 1932-1933 рр., запропоновану російськими ідеологами спільного архівного проекту. Ми довели жалюгідність їхніх публічних галасливих заяв та скандальних погроз обмежити доступ до архівів, передусім - до тих, що засвідчують злочини комуністичного режиму: наявні законодавчі перепони виявилася для них нездоланним бар'єром. Ми дали їм можливість переконатися у марності пошуків "компромату" в державних архівах на ненависних їм "бандерівців" та інших "буржуазних націоналістів". Ми примусили їх урочисто відсвяткувати 90-річчя державної архівної служби України, створеної за часів "буржуазно-націоналістичної" Центральної Ради, за два місяці до їхньої революції.
Навіть видання, яке побачило світ за сумнівної участі Держкомархіву і яке вони профінансували, - примітивний панегірик СРСР під назвою "Страна, которой нет, или О том, что было и больше может не быть" (Київ: Ашот Арутюнян, 2007) з передмовою тов. Симоненка - вони поширювали сором'язливо і потай, переважно поміж собою, так і не наважившися широко його оприлюднити серед коллег-архівістів. Заборонені ними до друку фундаментальні архівні довідники, що готувалися упродовж кількох років за галузевою програмою "Архівні зібрання України", - "Реєстр розсекречених архівних фондів України" у трьох томах та "Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів" (том перший) - побачили світ в електронному варіанті на веб-порталі Держкомархіву.
Брюссель вчасно отримав якісні копії документів про Голодомор, що демонструвалися на виставці "Невідомий геноцид українців" у березні минулого року. Вилучені ними з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" фотодокументи залишилися в іншому розділі порталу. Підцензурна стаття про Гната Хоткевича була опублікована в іншому виданні, а зняті з друкованої версії часопису некрологи про видатних українців побачили світ в он-лайновому варіанті того ж таки журналу "Архіви України". "Заарештовані" документи про Голодомор з одного із державних архівів, що містилися у перлюстрованій кореспонденції, згодом таки потрапили до адресата і були опубліковані на порталі Держкомархіву у відповідному розділі. Провалилися спроби утримати фінансовий контроль над діяльністю нещодавно створеного Українського інституту національної пам'яті, - з 2008 року він набув статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
А головне - державні архіви залишилися відкритими публічними установами. Жодних ідеологічних коректив до планів роботи архівів їм так і не вдалося внести ані на 2007-й, ані тим більше на 2008-й роки. Неспроможними виявилися вони і у спробах поставити під компартійний контроль видавничу роботу в архівах - галузевої вертикалі в нас немає, а країна є надто великою, усіх не проконтролюєш! Ми примусили їх рахуватися з тим, що державна служба принципово відрізняється від партійної роботи. Зрештою, ми навчили їх бодай частково стримувати власне хамство і зважати на гідність підлеглих. Але за демократичної влади продовження "підпільної" роботи вважаю безглуздим. Я знімаю з себе відповідальність за подальші дії "червоного" керівництва.
Чому ж для них і досі є важливим контроль над національною пам'яттю, над історією, над ретроспективними інформаційними ресурсами держави? Півтора року тому на веб-порталі Держкомархіву було опубліковано чудову пам'ятку епохи - статтю відомого радянського історика-марксиста Михайла Покровського "Політичне значення архівів" (1925). Вона починається глибокою сентенцією: "Архіви - як політично дуже важлива установа - перебувають у будь-якій країні в руках правлячого класу, який тримає їх дуже міцно, і в результаті, звісно, жоден марксист, жоден комуніст до управління, до завідування державними архівами ніде, крім як у СРСР, ні на постріл не допускається". Завершує статтю не менш цікаве нагадування, а по суті - застереження: "Архівна робота є суто марксистською роботою, а для партійних товаришів - частиною партійної роботи". Пам'ятаймо про це. На закінчення дозвольте нагадати: на вхідній сторінці веб-порталу дер¬жавної архівної служби США як символічний логотип архівної системи виставлено стратегічне гасло: "Демократія починається звідси".
Про "зміни на старе" в Держкомархіві під керівництвом Ольги Гінзбург, яка блокує доступ до архівів часів Голодомору та УПА
Про кричуще-травматичний стан архівів в Україні читачі вже достатньо інформовані. Як і про дивне призначення у серпні 2006 року головою Державного комітету з питань архівної справи комуністки Ольги Гінзбург, колишньої заступниці директора Конотопського арматурного заводу. Президент України Віктор Ющенко назвав це призначення "абсурдним" і таким, що "не робить компліменту владі" (нагадаємо, що уряд тоді очолював Віктор Янукович, а гуманітарним віце-прем'єром був Дмитро Табачник). Утім уряд змінився, а політика держави у галузі архівної справи і надалі залишається незрозумілою. 26 березня уряд прийняв відставку першого заступника голови Держкомархіву України Геннадія Боряка. Пропонуємо його звернення до наукової спільноти, де Геннадій Боряк роз'яснює причини цього кроку.
Обставини змусили мене звернутися до уряду з проханням прийняти мою відставку. Вважаю для себе неприйнятним брати участь у лицемірному фарсі, що розігрується нині на архівній сцені під назвою "політична доцільність". Закон "Про державну службу" і Кодекс етики архівіста не дозволяє мені обіймати високу посаду і виконувати свої професійні обов'язки під керівництвом "червоного комісара", поставленого на посаду їхньою партією. Я не можу дозволити собі власними руками руйнувати те, що створювалося роками моїми колегами, моїми попередниками і мною. Я не можу спостерігати за процесом "вичавлювання" з Держкомархіву професіоналів і порядних людей. Я не маю ані службового, ані професійного, ані морального права ставати провідником політизації, а тим більше - більшовизації архівів і перетворення центрального органу виконавчої влади на "заводоуправління".
Півтора року тому ми з командою колег і однодумців вважали за свій громадянський і моральний обов'язок протистояти спробам агресивного запровадження комуністичної ідеології, брутального насадження політичної цензури, перлюстрації службової кореспонденції, депрофесіоналізації центрального апарату, заохоченню невігластва. Ми вважали за необхідне зламати (або обійти) глухий спротив виконанню заходів, пов'язаних із дражливими для них темами - Голодомором, Реєстром меморіальних фондів, Українською революцією, політичними репресіями, тоталітаризмом, УПА тощо. Треба було зламати (або обійти) заборону навіть відповідати на офіційне звернення повноважного представника України при Європейському Союзі до Держкомархіву з проханням надати копії документів про Голодомор 1932-1933 рр. для виставки, що її мали розгорнути в Європарламенті. Нагадаю, тоді цензуруванню, всупереч закону, був підданий не лише засіб масової інформації - розгромлений у рік свого шестидесятирічного ювілею часопис "Архіви України" (1947-2007), коли перша особа, перебравши на себе функції головного редактора часопису, брутально викреслила з оригінал-макету чергового (і останнього) числа журналу некрологи по бл. п. Надії Світличній і Омеляну Пріцаку, а також публікацію про "ворога народу" Гната Хоткевича. Цензуруванню було вперше піддано також офіційний веб-портал Держкомархіву - з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" було вилучено розділ "Поміж двома тоталітаризмами: Ідеологічна пропаганда на окупованій території" зі зразками радянських та нацистських пропагандистських плакатів часів окупації.
За півтора року спільним зусиллям нам з вами вдалося дещо зробити. Ми з гідністію боронили від них ті ціннісні демократичні орієнтири, що їх виробило суспільство за останні півтора десятиліття. Ми продовжували наближати архівну справу в Україні до європейських стандартів. Ми примусили їх виконувати доручення Президента і уряду щодо вшанування жертв Голодомору і комуністичного терору, більше того - ми змусили їх очолити масштабний проект "Український мартиролог", спрямований на увічнення пам'яті мільйонів жертв радянського тоталітарного режиму (у січні 2007 р. він був наглухо заблокований, незважаючи на наявність урядових доручень). Марними виявилися їхні зусилля нав'язати українським архівам концепцію голоду в СРСР 1932-1933 рр., запропоновану російськими ідеологами спільного архівного проекту. Ми довели жалюгідність їхніх публічних галасливих заяв та скандальних погроз обмежити доступ до архівів, передусім - до тих, що засвідчують злочини комуністичного режиму: наявні законодавчі перепони виявилася для них нездоланним бар'єром. Ми дали їм можливість переконатися у марності пошуків "компромату" в державних архівах на ненависних їм "бандерівців" та інших "буржуазних націоналістів". Ми примусили їх урочисто відсвяткувати 90-річчя державної архівної служби України, створеної за часів "буржуазно-націоналістичної" Центральної Ради, за два місяці до їхньої революції.
Навіть видання, яке побачило світ за сумнівної участі Держкомархіву і яке вони профінансували, - примітивний панегірик СРСР під назвою "Страна, которой нет, или О том, что было и больше может не быть" (Київ: Ашот Арутюнян, 2007) з передмовою тов. Симоненка - вони поширювали сором'язливо і потай, переважно поміж собою, так і не наважившися широко його оприлюднити серед коллег-архівістів. Заборонені ними до друку фундаментальні архівні довідники, що готувалися упродовж кількох років за галузевою програмою "Архівні зібрання України", - "Реєстр розсекречених архівних фондів України" у трьох томах та "Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів" (том перший) - побачили світ в електронному варіанті на веб-порталі Держкомархіву.
Брюссель вчасно отримав якісні копії документів про Голодомор, що демонструвалися на виставці "Невідомий геноцид українців" у березні минулого року. Вилучені ними з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" фотодокументи залишилися в іншому розділі порталу. Підцензурна стаття про Гната Хоткевича була опублікована в іншому виданні, а зняті з друкованої версії часопису некрологи про видатних українців побачили світ в он-лайновому варіанті того ж таки журналу "Архіви України". "Заарештовані" документи про Голодомор з одного із державних архівів, що містилися у перлюстрованій кореспонденції, згодом таки потрапили до адресата і були опубліковані на порталі Держкомархіву у відповідному розділі. Провалилися спроби утримати фінансовий контроль над діяльністю нещодавно створеного Українського інституту національної пам'яті, - з 2008 року він набув статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
А головне - державні архіви залишилися відкритими публічними установами. Жодних ідеологічних коректив до планів роботи архівів їм так і не вдалося внести ані на 2007-й, ані тим більше на 2008-й роки. Неспроможними виявилися вони і у спробах поставити під компартійний контроль видавничу роботу в архівах - галузевої вертикалі в нас немає, а країна є надто великою, усіх не проконтролюєш! Ми примусили їх рахуватися з тим, що державна служба принципово відрізняється від партійної роботи. Зрештою, ми навчили їх бодай частково стримувати власне хамство і зважати на гідність підлеглих. Але за демократичної влади продовження "підпільної" роботи вважаю безглуздим. Я знімаю з себе відповідальність за подальші дії "червоного" керівництва.
Чому ж для них і досі є важливим контроль над національною пам'яттю, над історією, над ретроспективними інформаційними ресурсами держави? Півтора року тому на веб-порталі Держкомархіву було опубліковано чудову пам'ятку епохи - статтю відомого радянського історика-марксиста Михайла Покровського "Політичне значення архівів" (1925). Вона починається глибокою сентенцією: "Архіви - як політично дуже важлива установа - перебувають у будь-якій країні в руках правлячого класу, який тримає їх дуже міцно, і в результаті, звісно, жоден марксист, жоден комуніст до управління, до завідування державними архівами ніде, крім як у СРСР, ні на постріл не допускається". Завершує статтю не менш цікаве нагадування, а по суті - застереження: "Архівна робота є суто марксистською роботою, а для партійних товаришів - частиною партійної роботи". Пам'ятаймо про це. На закінчення дозвольте нагадати: на вхідній сторінці веб-порталу дер¬жавної архівної служби США як символічний логотип архівної системи виставлено стратегічне гасло: "Демократія починається звідси".
Опять холуй Минаева занимается обычным пизд*жом. Почему ты не пишешь заявление в прокуратуру о невыполнении ухвалы суда со стороны Савченко и незаконной вырубке леса, пусть возбуждают уголовное дело относительно этого подонка. Но для этого нужно не только пизд*ть на форуме, а еще что-то РЕАЛЬНО делать и не быть трусом.
Да и еще почему ты ничего не скажешь относительно Гены, который сдал весь город регионам.
Слова "спєца" архівної справи - ольги гінзбург не треба видавати за позицію Держкомархіву. Слава Богу і після вимушеного відходуз Комітету авторитетних архівістів: Г.Боряка. К. Новохатського, Г.Папакіна там ще залишаються професіонали (з одним "ф"), які розуміють справжню причину звільнення Іванущенка. А вона полягає в оприлюднення документів про визвольний рух на Сумщині. правда, що Гінзбург добрий завгосп. І це все. що можна сказати позитивного. Все інше: від стилю керівництва до нав`язливих спроб очолити наукову роботу в ДКАУ - суцільна профанація архівнорї справи. Сподіваємось, що ненадовго...
" А С КЕМ ЕЩЁ ГЕНЕ РАБОТАТЬ ..." - ДЛЯ ТЕБЯ С ГЕШЕЙ ПРОВЕДУ УРОК ЗАНИМАТЕЛЬНОЙ АРИФМЕТИКИ , А ТО ВИЖУ ВЫ В ОБЛАКАХ ВИТАЕТЕ : ВЕСЬ ДЕПУТАТСКИЙ СОСТАВ 76 ЧЕЛОВЕК МИНУС ВАШИХ 24 ( РМ ) СКОЛЬКО ОСТАЛОСЬ ....? ПРАВИЛЬНО 52 И ВЕТО МЭРА ПОДАЛОНО . ТАК ЧТО НЕДОУМКИ -НЕ БУДИТЕ ЛЫХО , НЕ ИСПЫТЫВАЙТЕ СВОЙ " ФАРТ " , А ТО БУДЭ ВАМ ГОРЕ !!!
Для таких ДЭБИЛОВ как ты - ЗНАТОК ПО ВБРАСЫВАНИЮ . Я напомню , что в СУМАХ было по 20-24 членов комиссии на каждой ДВК и они были от РАЗНЫХ полит. сил . Так что если бы , были вбрасывания бюлетений за БАТЬКИВЩИНУ ,то наверное большинство( членов ДВК от ОППОНЕНТОВ) не подписали бы ПРОТОКОЛЫ ! Поэтому прокуратура ОТКАЖЕТСЯ не из за большого объёма работы , а потому что реагировать на бред каждого ШИЗОФРЕНИКА НЕ БУДЕТ !!!
" ноль " , "пять плюс один " или " ноль плюс пять " или " пять плюс ноль " или " ноль плюс один " ВООБЩЕМ ШИЗОФРЕНИКИ !!! ЕЩЁ РАЗ ПОВТОРЯЮ - ваше МЕСТО НА СВЕРДЛОВА 16 или 13 , не знаю какой там номер .Там ВАМ каждому дадут -даже по пять мест !!!
Если МОВЧАН - " гарант финансового обеспечения Программы экономического и социального развития г. Сумы " , а ты ГЕША - просто НЕДОРОЗУМЕНИЕ Г. Сумы ? Так отдай ему своё кресло МЭРА ! А не надо СВОЙ "головняк" спихивать на плечи ГРОМАДЫ .! Я ещё раз повторяю ДВА таких ОГРОМНЫХ специалиста как ТЫ и МОВЧАН для такого небольшого городка как Сумы непозволительная роскошь ! Поэтому если МОВЧАН ДЛЯ Г. СУМЫ это ВСЁ , а ТЫ (НИ ЧТО), так УСТУПИ ЕМУ СВОЁ МЕСТО ( ты же так любишь громаду ) пусть " ГАРАНТ " спасёт город , а ты будешь этой ЖЕРТВОЙ на БЛАГО Г. Сумы !!! В противном случае просто заткнись и хватит НАС разводить как ( АРТУР РАЗВОДИЛ ХАЧЕЙ ) по поводу ЭТОГО ПРОФФЕСИОНАЛА -( ЛЁШИ МЕГАФОНА ) ! БОЛЬШИНСТВО ГРОМАДЫ и так знают - почему ТЫ , КУЦ и РЯБОКОНЬ так рьяно пытаетесь ПРОТАЩИТЬ на должность секретаря МОВЧАНА, такое впечатление что только ВЫ в троём ШИФРУЕТЕСЬ друг от друга ( скрываете ), всё рассказываете НАМ - "сказки дедушки АУ " по поводу "ГАРАНТА" ! Смиритесь - ЕСЛИ " НАШКОДНИЧАЛИ " то ОТВЕЧАЙТЕ !!! Всё равно прийдётся ОТВЕЧАТЬ !!!
«У Владимира Павловича был настоящий секретарь горсовета Александр АТАМАН. Был принят устав города. Не все города имеют такой устав даже сегодня. Это был шаг по укреплению местного самоуправления. Другие города копировали этот устав, лишь меняя название города».
Да, Атаман действительно был самим профессиональным секретарем горсовета за все время незалежности. Мовчан ему и в подметки не годится. И при чем тут квотный принцип когда Гарантом декларируется профессиональный подход к подбору кадров?
Западные эксперты прогнозируют вторую волну экономического кризиса. Когда это может произойти? Насколько это отразится на Украине и Сумщине? К чему готовиться?
я мать ,у меня сын призывного возрата , душа и сердце тлеет от мысли , что надо служить ,я незнаю как мне это пережить ,господи , я незнаю , мне кажется что я под любым предлогом не отдам своего сына этим уродам ,
Звільнення директора сумського архіву Іванущенка - продовження цензури історії
Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору розцінює звільнення відомого історика Геннадія Іванущенка як продовження спроб цензурування історії та тиск партії влади на академічні свободи в Україні. Нагадаємо, Геннадія Іванущенка 2 грудня з порушеннями законодавства безпідставно звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області.
Геннадій Іванущенко, член Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, дослідник історії репресій, Голодомору та визвольного руху ХХ століття, автор ряду книг із цієї тематики, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху. Під керівництвом Іванущенка Сумський архів – єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей в період Голодомору 1932-1933 років.
Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору розцінює звільнення історика Геннадія Іванущенка як тиск на академічні свободи та продовження спроб партії влади обмежити доступ науковців до історичних документів.
Сумська влада понад півроку системно шукала “підстави” звільнити директора архіву, який веде чи не найактивнішу наукову роботу серед обласних архівів країни, зокрема в галузі дослідження Голодомору, репресій, діяльності ОУН та УПА. Не знайшовши реальних підстав, історика звільнено із порушеннями законодавства.
Розцінюємо дії керівництва Сумської облдержадміністрації як свідоме перешкоджання професійній діяльності історика, намагання обмежити доступ до архівних документів в Сумському архіві та взяття під ідеологічний партійний контроль наукових досліджень.
Вимагаємо припинити тиск на історика, поновити директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка на посаді та припинити спроби цензурування історії.
Нагадаємо, що тиск та перешкоджання діяльності істориків Україні підтверджує низка фактів, серед яких: незаконне затримання СБУ та вилучення наукових праць та копій архівних документів історика Руслана Забілого, перешкоджання роботі музею «Тюрма на Лонцького», закриття виставки, присвяченої борцям за незалежність України на Сумщині, яка експонувалась у приміщенні Сумської ОДА, тиск на авторів шкільних підручників та вилучення із них цілих періодів історії України.
Cпівголова Громадського комітету академік Ігор Юхновський
Cпівголова Громадського комітету Іван Васюник
Cпівголова Громадського комітету, Генеральний секретар Світового конгресу Українців Стефан Романів
Янукович планомерно устраняет препятствия для дальнейших фальсификаций выборов и законов.
Учитывая опыт Майдана2004,не давшему на фальсификациях стать царём Украины,он подчинил прокуратуру,подчинил профсоюз,подменил конституционный суд,купил парламент,подчинил суды,подчинил ВСЕХ силовиков.
Янукович как Ленин,захватывает по очереди телеграф,вокзал и т. д. и т. п..НЕ НАДЕЙТЕСЬ на то что эти янучары кого-то будут слушать,не одевайте очередную лапшу на уши и разные доводы о заботе про бюджет,малый и средний бизнес БУДЕТ УНИЧТОЖЕН - это звено одной цепи по деланию людей рабами.Далее – подавление рейтинговой опозиции «БЮТ-Батьківщина»(не допуская к выборам), ухудшение Трудового и Жилищного Кодекса.Если Януковича не отстранить в ближайшее время от власти,далее БУДЕТ ПОЗДНО-некому будет.
Так и безграмотный Гитлер пришёл к власти,используя демократические выборы,а потом как у нас началось:нарушение Законов, запрет митингов, фабрикация дел и УБИЙСТВА инакомыслящих.
Какие мысли о цивизованном развитии Украины могут быть у донецкой орды уголовников-фашистов,которые введя полный БЕЗПРЕДЕЛ к Законам,незаконно захватили власть в Украине, подменивши выбор 2007г,накинувшись самозванно на властные должности,отрывая куски от Украины (из недоворованого до 2005г).Они не знают законности ибо восспитаны в банде и спущены с цепи.Эта тупая,жадная и БЕЗГРАМОТНАЯ свора способна только разрывать на части плоды чужого труда и неспособна думать о созидании в развитии Украины.
Ну чому Ви думаєте,що моя хата з краю...?А може потрібно платити державі всім,а не тільки мені.У мене зареєстровані всі працівники і я плачу всі відрахування,(Займаюсь продажом канцтоварів).А у Вас на ринку стоять по 2,3,4.а то і більше палаток із верхнім одягом ,а заеєстровано тільки один і платить 240.00.Так може потрібно бути чесними всім.
Да, мля, грустно... Жопа полная. Моя хата с краю... Менталитет... Пока не примут кодекс ( о чём я искренне мечтаю ) и вылетят на улицу 3-4 млн. тех кто колеблется. И после подорожания ВСЕХ товаров первой необходимости, тогда может те у кого "с краю" поймут, что крупный бизнес - это монополия на их жизнь, и труд, и мысли. А малый и средний ченить придумает, либо в глухую тень, либо за бугор, но яныку с пыхлом никопейки не даст. И отсосёте вы, те кто "с краю". В КОЛХОЗЫ уроды пойдёте по 20 часов рабдень за тарелку рашин щей (щи-хоть пипку полощи). Удачи всем, я уже в тени, причём очень глубокой.
Мля, владелец ахинеи, (сайта ), ты дебил. Эпидемия для идиотов верящих в таблетки и шарлатанов типа тебя. Влажность и холод - это враги гриппа. Тепло и сухость, соответственно, друзья. Когда пересыхает носоглотка тогда снимается защита и слизистая теряет свою защитную функцию. Несите ваши денежки коту Базилио и лисе Алисе. На дураков не нужен нож ему в три короба наврёшь и делай с ним шо хош. Вспомните марлевые повязки. Дурней сразу было видно, а Тюлька бабло косанула.
М... Бля... Владелец сайта ты урод необразованный. Наполеон-спал по три - два часа в сутки. Великий Леонардо тот, что Да Винчи спал по своей,ныне широко известной системе, каждый час - два 5 мин сна. Я сплю 2-3 часа в сутки и мне 57.
а мы то думали ну когда же улучшение начнётся окаывается всё просто : заставим работать до 65 при отсутствии медицыны /согласитесь её у нас нету та чо есть не всем по карману/при дороговизне жизни -идобрая половина просто вымрет ну а для оставшихся наступит щастливое будущее.
parfix - гость Среди Ваших номинантов попадаются такие люди что диву даёшся.Они не сделали ничего конкретного ни для города ни для людей.Дутые статьи об их достоинствах явно заказные. Будьте более разборчивы и придирчивы в хорошем смысле слова к кандидатурам ведь это в первыю очередь престиж самого мероприятия престиж газеты в конце концов доверие читателей к ней.
Уже объявили, что в этом году, наряду с прошлогодними, появился новый тип гриппа А/H3N2 , а также циркулирует грипп В и другие ОРВИ. К такой ситуации следует подходить со всей серьезностью, но спокойно и бес паники, т.е. с научной точки зрения и с позиции здравого смысла. О проблемах, профилактике и что такое, так называемый, новый грипп, а также ответы на вопросы, почему гриппом болеют несколько раз в сезоне, чего (как бы, не должно быть) http://pravomed.dn.ua/medsen/grypp/26-nov-gr1.html
только тупому и недалекому не видно, чего мы добились!И Ющ с Тимошенко тут ни при чем. Нас стали уважать в мире, о нашей стране пошла молва. Ющ, конечно все прос...., но это совсем другая тема
Комментарии
Это всё банальное воровство зарядов, халатность и безконтрольность по их списанию. Вопросов очень много. Для обыкновенного человека важно то, что бы заряды такой разрушительной силы не были использованы в террористических целях. По мозгам надо давать всем тем кто проявил преступные действия, включая всех без исключения. Начиная от великого начальника и кончая исполнителем. Если были обучены и имели допуск значит знали чем это грозит. Это полный абсурд, что можно такое делать ненаказанно. Да ещё скрывать факт преступления. А МНС непроверенную бредятину в прессу выбрасываю. Это их профуровень.У них всё после взрывов и пожаров...
Сергей Николаевич, как Вы думаете почему с вами от депутатства не отказалась Яровая?
Кто отвечает за мини-футбол в Сумах в целом? И Не считаете ли вы,что надо поменять этиз людей? Влить как говориться новую кровь.
Возможна ли создание в Сумах какой то одной объединенной что ли команды по футзалу, скажем из 2-3 ВУЗов, ну или еще как то?
Була собі державна установа, яка займалась збереженням архівних документів. Але у 2005 році прийшла "помаранчева" влада та почала все політизувати. Дійшла черга і до архіву. Звільнили директора і Медуниця призначив туди свого «другана». А той «рад стараться», зі всього архівного матеріалу, «висмикував» тільки те, ще потрібно було новій владі для ідеологізації населення. Таким чином зробивши архів ідеологічною установою. Зрозуміло, що тепер і «біло-сині» звернуть увагу на цю установу. Так що, дякуємо «помаранчевим».
Евгений Викторович! Ваша книга расстревожила душу. Такое щемяшее и приятное возвращение домой. Такое искренние признание истоков нашей судьбы. Я очень люблю "Дядечка на ім'я Бог" за философию жизни. Я влюбилась в "По той бік Пагорба" за философию души. Спасибо Вам огромное за два зимних вечера вечера тепла и памяти...
Ирина Дяденко
пля...вы новости свои читаете?
"сегодня...продемонстрировали". И новость размещена в 7 утра!
вам ночью показывали деревья???
настоящий премьер, заботливый
Про "зміни на старе" в Держкомархіві під керівництвом Ольги Гінзбург, яка блокує доступ до архівів часів Голодомору та УПА
Про кричуще-травматичний стан архівів в Україні читачі вже достатньо інформовані. Як і про дивне призначення у серпні 2006 року головою Державного комітету з питань архівної справи комуністки Ольги Гінзбург, колишньої заступниці директора Конотопського арматурного заводу. Президент України Віктор Ющенко назвав це призначення "абсурдним" і таким, що "не робить компліменту владі" (нагадаємо, що уряд тоді очолював Віктор Янукович, а гуманітарним віце-прем'єром був Дмитро Табачник). Утім уряд змінився, а політика держави у галузі архівної справи і надалі залишається незрозумілою. 26 березня уряд прийняв відставку першого заступника голови Держкомархіву України Геннадія Боряка. Пропонуємо його звернення до наукової спільноти, де Геннадій Боряк роз'яснює причини цього кроку.
Обставини змусили мене звернутися до уряду з проханням прийняти мою відставку. Вважаю для себе неприйнятним брати участь у лицемірному фарсі, що розігрується нині на архівній сцені під назвою "політична доцільність". Закон "Про державну службу" і Кодекс етики архівіста не дозволяє мені обіймати високу посаду і виконувати свої професійні обов'язки під керівництвом "червоного комісара", поставленого на посаду їхньою партією. Я не можу дозволити собі власними руками руйнувати те, що створювалося роками моїми колегами, моїми попередниками і мною. Я не можу спостерігати за процесом "вичавлювання" з Держкомархіву професіоналів і порядних людей. Я не маю ані службового, ані професійного, ані морального права ставати провідником політизації, а тим більше - більшовизації архівів і перетворення центрального органу виконавчої влади на "заводоуправління".
Півтора року тому ми з командою колег і однодумців вважали за свій громадянський і моральний обов'язок протистояти спробам агресивного запровадження комуністичної ідеології, брутального насадження політичної цензури, перлюстрації службової кореспонденції, депрофесіоналізації центрального апарату, заохоченню невігластва. Ми вважали за необхідне зламати (або обійти) глухий спротив виконанню заходів, пов'язаних із дражливими для них темами - Голодомором, Реєстром меморіальних фондів, Українською революцією, політичними репресіями, тоталітаризмом, УПА тощо. Треба було зламати (або обійти) заборону навіть відповідати на офіційне звернення повноважного представника України при Європейському Союзі до Держкомархіву з проханням надати копії документів про Голодомор 1932-1933 рр. для виставки, що її мали розгорнути в Європарламенті. Нагадаю, тоді цензуруванню, всупереч закону, був підданий не лише засіб масової інформації - розгромлений у рік свого шестидесятирічного ювілею часопис "Архіви України" (1947-2007), коли перша особа, перебравши на себе функції головного редактора часопису, брутально викреслила з оригінал-макету чергового (і останнього) числа журналу некрологи по бл. п. Надії Світличній і Омеляну Пріцаку, а також публікацію про "ворога народу" Гната Хоткевича. Цензуруванню було вперше піддано також офіційний веб-портал Держкомархіву - з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" було вилучено розділ "Поміж двома тоталітаризмами: Ідеологічна пропаганда на окупованій території" зі зразками радянських та нацистських пропагандистських плакатів часів окупації.
За півтора року спільним зусиллям нам з вами вдалося дещо зробити. Ми з гідністію боронили від них ті ціннісні демократичні орієнтири, що їх виробило суспільство за останні півтора десятиліття. Ми продовжували наближати архівну справу в Україні до європейських стандартів. Ми примусили їх виконувати доручення Президента і уряду щодо вшанування жертв Голодомору і комуністичного терору, більше того - ми змусили їх очолити масштабний проект "Український мартиролог", спрямований на увічнення пам'яті мільйонів жертв радянського тоталітарного режиму (у січні 2007 р. він був наглухо заблокований, незважаючи на наявність урядових доручень). Марними виявилися їхні зусилля нав'язати українським архівам концепцію голоду в СРСР 1932-1933 рр., запропоновану російськими ідеологами спільного архівного проекту. Ми довели жалюгідність їхніх публічних галасливих заяв та скандальних погроз обмежити доступ до архівів, передусім - до тих, що засвідчують злочини комуністичного режиму: наявні законодавчі перепони виявилася для них нездоланним бар'єром. Ми дали їм можливість переконатися у марності пошуків "компромату" в державних архівах на ненависних їм "бандерівців" та інших "буржуазних націоналістів". Ми примусили їх урочисто відсвяткувати 90-річчя державної архівної служби України, створеної за часів "буржуазно-націоналістичної" Центральної Ради, за два місяці до їхньої революції.
Навіть видання, яке побачило світ за сумнівної участі Держкомархіву і яке вони профінансували, - примітивний панегірик СРСР під назвою "Страна, которой нет, или О том, что было и больше может не быть" (Київ: Ашот Арутюнян, 2007) з передмовою тов. Симоненка - вони поширювали сором'язливо і потай, переважно поміж собою, так і не наважившися широко його оприлюднити серед коллег-архівістів. Заборонені ними до друку фундаментальні архівні довідники, що готувалися упродовж кількох років за галузевою програмою "Архівні зібрання України", - "Реєстр розсекречених архівних фондів України" у трьох томах та "Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів" (том перший) - побачили світ в електронному варіанті на веб-порталі Держкомархіву.
Брюссель вчасно отримав якісні копії документів про Голодомор, що демонструвалися на виставці "Невідомий геноцид українців" у березні минулого року. Вилучені ними з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" фотодокументи залишилися в іншому розділі порталу. Підцензурна стаття про Гната Хоткевича була опублікована в іншому виданні, а зняті з друкованої версії часопису некрологи про видатних українців побачили світ в он-лайновому варіанті того ж таки журналу "Архіви України". "Заарештовані" документи про Голодомор з одного із державних архівів, що містилися у перлюстрованій кореспонденції, згодом таки потрапили до адресата і були опубліковані на порталі Держкомархіву у відповідному розділі. Провалилися спроби утримати фінансовий контроль над діяльністю нещодавно створеного Українського інституту національної пам'яті, - з 2008 року він набув статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
А головне - державні архіви залишилися відкритими публічними установами. Жодних ідеологічних коректив до планів роботи архівів їм так і не вдалося внести ані на 2007-й, ані тим більше на 2008-й роки. Неспроможними виявилися вони і у спробах поставити під компартійний контроль видавничу роботу в архівах - галузевої вертикалі в нас немає, а країна є надто великою, усіх не проконтролюєш! Ми примусили їх рахуватися з тим, що державна служба принципово відрізняється від партійної роботи. Зрештою, ми навчили їх бодай частково стримувати власне хамство і зважати на гідність підлеглих. Але за демократичної влади продовження "підпільної" роботи вважаю безглуздим. Я знімаю з себе відповідальність за подальші дії "червоного" керівництва.
Чому ж для них і досі є важливим контроль над національною пам'яттю, над історією, над ретроспективними інформаційними ресурсами держави? Півтора року тому на веб-порталі Держкомархіву було опубліковано чудову пам'ятку епохи - статтю відомого радянського історика-марксиста Михайла Покровського "Політичне значення архівів" (1925). Вона починається глибокою сентенцією: "Архіви - як політично дуже важлива установа - перебувають у будь-якій країні в руках правлячого класу, який тримає їх дуже міцно, і в результаті, звісно, жоден марксист, жоден комуніст до управління, до завідування державними архівами ніде, крім як у СРСР, ні на постріл не допускається". Завершує статтю не менш цікаве нагадування, а по суті - застереження: "Архівна робота є суто марксистською роботою, а для партійних товаришів - частиною партійної роботи". Пам'ятаймо про це. На закінчення дозвольте нагадати: на вхідній сторінці веб-порталу дер¬жавної архівної служби США як символічний логотип архівної системи виставлено стратегічне гасло: "Демократія починається звідси".
Про "зміни на старе" в Держкомархіві під керівництвом Ольги Гінзбург, яка блокує доступ до архівів часів Голодомору та УПА
Про кричуще-травматичний стан архівів в Україні читачі вже достатньо інформовані. Як і про дивне призначення у серпні 2006 року головою Державного комітету з питань архівної справи комуністки Ольги Гінзбург, колишньої заступниці директора Конотопського арматурного заводу. Президент України Віктор Ющенко назвав це призначення "абсурдним" і таким, що "не робить компліменту владі" (нагадаємо, що уряд тоді очолював Віктор Янукович, а гуманітарним віце-прем'єром був Дмитро Табачник). Утім уряд змінився, а політика держави у галузі архівної справи і надалі залишається незрозумілою. 26 березня уряд прийняв відставку першого заступника голови Держкомархіву України Геннадія Боряка. Пропонуємо його звернення до наукової спільноти, де Геннадій Боряк роз'яснює причини цього кроку.
Обставини змусили мене звернутися до уряду з проханням прийняти мою відставку. Вважаю для себе неприйнятним брати участь у лицемірному фарсі, що розігрується нині на архівній сцені під назвою "політична доцільність". Закон "Про державну службу" і Кодекс етики архівіста не дозволяє мені обіймати високу посаду і виконувати свої професійні обов'язки під керівництвом "червоного комісара", поставленого на посаду їхньою партією. Я не можу дозволити собі власними руками руйнувати те, що створювалося роками моїми колегами, моїми попередниками і мною. Я не можу спостерігати за процесом "вичавлювання" з Держкомархіву професіоналів і порядних людей. Я не маю ані службового, ані професійного, ані морального права ставати провідником політизації, а тим більше - більшовизації архівів і перетворення центрального органу виконавчої влади на "заводоуправління".
Півтора року тому ми з командою колег і однодумців вважали за свій громадянський і моральний обов'язок протистояти спробам агресивного запровадження комуністичної ідеології, брутального насадження політичної цензури, перлюстрації службової кореспонденції, депрофесіоналізації центрального апарату, заохоченню невігластва. Ми вважали за необхідне зламати (або обійти) глухий спротив виконанню заходів, пов'язаних із дражливими для них темами - Голодомором, Реєстром меморіальних фондів, Українською революцією, політичними репресіями, тоталітаризмом, УПА тощо. Треба було зламати (або обійти) заборону навіть відповідати на офіційне звернення повноважного представника України при Європейському Союзі до Держкомархіву з проханням надати копії документів про Голодомор 1932-1933 рр. для виставки, що її мали розгорнути в Європарламенті. Нагадаю, тоді цензуруванню, всупереч закону, був підданий не лише засіб масової інформації - розгромлений у рік свого шестидесятирічного ювілею часопис "Архіви України" (1947-2007), коли перша особа, перебравши на себе функції головного редактора часопису, брутально викреслила з оригінал-макету чергового (і останнього) числа журналу некрологи по бл. п. Надії Світличній і Омеляну Пріцаку, а також публікацію про "ворога народу" Гната Хоткевича. Цензуруванню було вперше піддано також офіційний веб-портал Держкомархіву - з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" було вилучено розділ "Поміж двома тоталітаризмами: Ідеологічна пропаганда на окупованій території" зі зразками радянських та нацистських пропагандистських плакатів часів окупації.
За півтора року спільним зусиллям нам з вами вдалося дещо зробити. Ми з гідністію боронили від них ті ціннісні демократичні орієнтири, що їх виробило суспільство за останні півтора десятиліття. Ми продовжували наближати архівну справу в Україні до європейських стандартів. Ми примусили їх виконувати доручення Президента і уряду щодо вшанування жертв Голодомору і комуністичного терору, більше того - ми змусили їх очолити масштабний проект "Український мартиролог", спрямований на увічнення пам'яті мільйонів жертв радянського тоталітарного режиму (у січні 2007 р. він був наглухо заблокований, незважаючи на наявність урядових доручень). Марними виявилися їхні зусилля нав'язати українським архівам концепцію голоду в СРСР 1932-1933 рр., запропоновану російськими ідеологами спільного архівного проекту. Ми довели жалюгідність їхніх публічних галасливих заяв та скандальних погроз обмежити доступ до архівів, передусім - до тих, що засвідчують злочини комуністичного режиму: наявні законодавчі перепони виявилася для них нездоланним бар'єром. Ми дали їм можливість переконатися у марності пошуків "компромату" в державних архівах на ненависних їм "бандерівців" та інших "буржуазних націоналістів". Ми примусили їх урочисто відсвяткувати 90-річчя державної архівної служби України, створеної за часів "буржуазно-націоналістичної" Центральної Ради, за два місяці до їхньої революції.
Навіть видання, яке побачило світ за сумнівної участі Держкомархіву і яке вони профінансували, - примітивний панегірик СРСР під назвою "Страна, которой нет, или О том, что было и больше может не быть" (Київ: Ашот Арутюнян, 2007) з передмовою тов. Симоненка - вони поширювали сором'язливо і потай, переважно поміж собою, так і не наважившися широко його оприлюднити серед коллег-архівістів. Заборонені ними до друку фундаментальні архівні довідники, що готувалися упродовж кількох років за галузевою програмою "Архівні зібрання України", - "Реєстр розсекречених архівних фондів України" у трьох томах та "Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів" (том перший) - побачили світ в електронному варіанті на веб-порталі Держкомархіву.
Брюссель вчасно отримав якісні копії документів про Голодомор, що демонструвалися на виставці "Невідомий геноцид українців" у березні минулого року. Вилучені ними з інтернет-виставки "Окупація. 1941-1944: Невідома війна. Невідоме життя" фотодокументи залишилися в іншому розділі порталу. Підцензурна стаття про Гната Хоткевича була опублікована в іншому виданні, а зняті з друкованої версії часопису некрологи про видатних українців побачили світ в он-лайновому варіанті того ж таки журналу "Архіви України". "Заарештовані" документи про Голодомор з одного із державних архівів, що містилися у перлюстрованій кореспонденції, згодом таки потрапили до адресата і були опубліковані на порталі Держкомархіву у відповідному розділі. Провалилися спроби утримати фінансовий контроль над діяльністю нещодавно створеного Українського інституту національної пам'яті, - з 2008 року він набув статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
А головне - державні архіви залишилися відкритими публічними установами. Жодних ідеологічних коректив до планів роботи архівів їм так і не вдалося внести ані на 2007-й, ані тим більше на 2008-й роки. Неспроможними виявилися вони і у спробах поставити під компартійний контроль видавничу роботу в архівах - галузевої вертикалі в нас немає, а країна є надто великою, усіх не проконтролюєш! Ми примусили їх рахуватися з тим, що державна служба принципово відрізняється від партійної роботи. Зрештою, ми навчили їх бодай частково стримувати власне хамство і зважати на гідність підлеглих. Але за демократичної влади продовження "підпільної" роботи вважаю безглуздим. Я знімаю з себе відповідальність за подальші дії "червоного" керівництва.
Чому ж для них і досі є важливим контроль над національною пам'яттю, над історією, над ретроспективними інформаційними ресурсами держави? Півтора року тому на веб-порталі Держкомархіву було опубліковано чудову пам'ятку епохи - статтю відомого радянського історика-марксиста Михайла Покровського "Політичне значення архівів" (1925). Вона починається глибокою сентенцією: "Архіви - як політично дуже важлива установа - перебувають у будь-якій країні в руках правлячого класу, який тримає їх дуже міцно, і в результаті, звісно, жоден марксист, жоден комуніст до управління, до завідування державними архівами ніде, крім як у СРСР, ні на постріл не допускається". Завершує статтю не менш цікаве нагадування, а по суті - застереження: "Архівна робота є суто марксистською роботою, а для партійних товаришів - частиною партійної роботи". Пам'ятаймо про це. На закінчення дозвольте нагадати: на вхідній сторінці веб-порталу дер¬жавної архівної служби США як символічний логотип архівної системи виставлено стратегічне гасло: "Демократія починається звідси".
Когда желание демократии прверащается в явные политические игры, как было с этим "Майданом" предпринимателей, то это уже далеко не демократия
Опять холуй Минаева занимается обычным пизд*жом. Почему ты не пишешь заявление в прокуратуру о невыполнении ухвалы суда со стороны Савченко и незаконной вырубке леса, пусть возбуждают уголовное дело относительно этого подонка. Но для этого нужно не только пизд*ть на форуме, а еще что-то РЕАЛЬНО делать и не быть трусом.
Да и еще почему ты ничего не скажешь относительно Гены, который сдал весь город регионам.
Слова "спєца" архівної справи - ольги гінзбург не треба видавати за позицію Держкомархіву. Слава Богу і після вимушеного відходуз Комітету авторитетних архівістів: Г.Боряка. К. Новохатського, Г.Папакіна там ще залишаються професіонали (з одним "ф"), які розуміють справжню причину звільнення Іванущенка. А вона полягає в оприлюднення документів про визвольний рух на Сумщині. правда, що Гінзбург добрий завгосп. І це все. що можна сказати позитивного. Все інше: від стилю керівництва до нав`язливих спроб очолити наукову роботу в ДКАУ - суцільна профанація архівнорї справи. Сподіваємось, що ненадовго...
" А С КЕМ ЕЩЁ ГЕНЕ РАБОТАТЬ ..." - ДЛЯ ТЕБЯ С ГЕШЕЙ ПРОВЕДУ УРОК ЗАНИМАТЕЛЬНОЙ АРИФМЕТИКИ , А ТО ВИЖУ ВЫ В ОБЛАКАХ ВИТАЕТЕ : ВЕСЬ ДЕПУТАТСКИЙ СОСТАВ 76 ЧЕЛОВЕК МИНУС ВАШИХ 24 ( РМ ) СКОЛЬКО ОСТАЛОСЬ ....? ПРАВИЛЬНО 52 И ВЕТО МЭРА ПОДАЛОНО . ТАК ЧТО НЕДОУМКИ -НЕ БУДИТЕ ЛЫХО , НЕ ИСПЫТЫВАЙТЕ СВОЙ " ФАРТ " , А ТО БУДЭ ВАМ ГОРЕ !!!
А Генадию Михайловичу Минаеву будет от ПР НАМАТАН !!!
Для таких ДЭБИЛОВ как ты - ЗНАТОК ПО ВБРАСЫВАНИЮ . Я напомню , что в СУМАХ было по 20-24 членов комиссии на каждой ДВК и они были от РАЗНЫХ полит. сил . Так что если бы , были вбрасывания бюлетений за БАТЬКИВЩИНУ ,то наверное большинство( членов ДВК от ОППОНЕНТОВ) не подписали бы ПРОТОКОЛЫ ! Поэтому прокуратура ОТКАЖЕТСЯ не из за большого объёма работы , а потому что реагировать на бред каждого ШИЗОФРЕНИКА НЕ БУДЕТ !!!
Расскажите подробнее о тех "новичках", которые играют в этом сезоне. (Павлюк,Чередник, Зеленский)
" ноль " , "пять плюс один " или " ноль плюс пять " или " пять плюс ноль " или " ноль плюс один " ВООБЩЕМ ШИЗОФРЕНИКИ !!! ЕЩЁ РАЗ ПОВТОРЯЮ - ваше МЕСТО НА СВЕРДЛОВА 16 или 13 , не знаю какой там номер .Там ВАМ каждому дадут -даже по пять мест !!!
Если МОВЧАН - " гарант финансового обеспечения Программы экономического и социального развития г. Сумы " , а ты ГЕША - просто НЕДОРОЗУМЕНИЕ Г. Сумы ? Так отдай ему своё кресло МЭРА ! А не надо СВОЙ "головняк" спихивать на плечи ГРОМАДЫ .! Я ещё раз повторяю ДВА таких ОГРОМНЫХ специалиста как ТЫ и МОВЧАН для такого небольшого городка как Сумы непозволительная роскошь ! Поэтому если МОВЧАН ДЛЯ Г. СУМЫ это ВСЁ , а ТЫ (НИ ЧТО), так УСТУПИ ЕМУ СВОЁ МЕСТО ( ты же так любишь громаду ) пусть " ГАРАНТ " спасёт город , а ты будешь этой ЖЕРТВОЙ на БЛАГО Г. Сумы !!! В противном случае просто заткнись и хватит НАС разводить как ( АРТУР РАЗВОДИЛ ХАЧЕЙ ) по поводу ЭТОГО ПРОФФЕСИОНАЛА -( ЛЁШИ МЕГАФОНА ) ! БОЛЬШИНСТВО ГРОМАДЫ и так знают - почему ТЫ , КУЦ и РЯБОКОНЬ так рьяно пытаетесь ПРОТАЩИТЬ на должность секретаря МОВЧАНА, такое впечатление что только ВЫ в троём ШИФРУЕТЕСЬ друг от друга ( скрываете ), всё рассказываете НАМ - "сказки дедушки АУ " по поводу "ГАРАНТА" ! Смиритесь - ЕСЛИ " НАШКОДНИЧАЛИ " то ОТВЕЧАЙТЕ !!! Всё равно прийдётся ОТВЕЧАТЬ !!!
Неужели нет нормального, политически грамотного депутата на эту должность.
Минаев, остановись, даже с избранием Мовчана они тебе не простят пяти предыдущих лет.
Гена, неужели все так серьезно в уголовных делах?
Жалко, что здесь отсутствует Владимир Руденко. Я бы за него проголосовал, как за самого потерянного кандидата на местных выборах.
Жалко, что здесь отсутствует Владимир Руденко. Я бы за него проголосовал, как за самого потерянного кандидата на местных выборах.
Ворюги даже не знают что в Конотопе лесов стало в 2 раза меньше посмотрим как они насадят леса
ФРОНТ ИЗМЕН
учиться в Гарвард, поговаривают
«У Владимира Павловича был настоящий секретарь горсовета Александр АТАМАН. Был принят устав города. Не все города имеют такой устав даже сегодня. Это был шаг по укреплению местного самоуправления. Другие города копировали этот устав, лишь меняя название города».
Да, Атаман действительно был самим профессиональным секретарем горсовета за все время незалежности. Мовчан ему и в подметки не годится. И при чем тут квотный принцип когда Гарантом декларируется профессиональный подход к подбору кадров?
Западные эксперты прогнозируют вторую волну экономического кризиса. Когда это может произойти? Насколько это отразится на Украине и Сумщине? К чему готовиться?
я мать ,у меня сын призывного возрата , душа и сердце тлеет от мысли , что надо служить ,я незнаю как мне это пережить ,господи , я незнаю , мне кажется что я под любым предлогом не отдам своего сына этим уродам ,
люди, кому можна доверить наших детей , к черту армия к черту ,, нет страны пусть служат дети наших кл=оролей
Да, а я в это время в открытом море( 2 км от берега Шарма) барахталась с маской и в ластах((( ешь - не хочу
О да! Коля столько сделал, столько сделал, что просто слов не хватает описать все величайште заслуги сей не менее величайшей личности нашего города!
Звільнення директора сумського архіву Іванущенка - продовження цензури історії
Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору розцінює звільнення відомого історика Геннадія Іванущенка як продовження спроб цензурування історії та тиск партії влади на академічні свободи в Україні. Нагадаємо, Геннадія Іванущенка 2 грудня з порушеннями законодавства безпідставно звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області.
Геннадій Іванущенко, член Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, дослідник історії репресій, Голодомору та визвольного руху ХХ століття, автор ряду книг із цієї тематики, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху. Під керівництвом Іванущенка Сумський архів – єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей в період Голодомору 1932-1933 років.
Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору розцінює звільнення історика Геннадія Іванущенка як тиск на академічні свободи та продовження спроб партії влади обмежити доступ науковців до історичних документів.
Сумська влада понад півроку системно шукала “підстави” звільнити директора архіву, який веде чи не найактивнішу наукову роботу серед обласних архівів країни, зокрема в галузі дослідження Голодомору, репресій, діяльності ОУН та УПА. Не знайшовши реальних підстав, історика звільнено із порушеннями законодавства.
Розцінюємо дії керівництва Сумської облдержадміністрації як свідоме перешкоджання професійній діяльності історика, намагання обмежити доступ до архівних документів в Сумському архіві та взяття під ідеологічний партійний контроль наукових досліджень.
Вимагаємо припинити тиск на історика, поновити директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка на посаді та припинити спроби цензурування історії.
Нагадаємо, що тиск та перешкоджання діяльності істориків Україні підтверджує низка фактів, серед яких: незаконне затримання СБУ та вилучення наукових праць та копій архівних документів історика Руслана Забілого, перешкоджання роботі музею «Тюрма на Лонцького», закриття виставки, присвяченої борцям за незалежність України на Сумщині, яка експонувалась у приміщенні Сумської ОДА, тиск на авторів шкільних підручників та вилучення із них цілих періодів історії України.
Cпівголова Громадського комітету академік Ігор Юхновський
Cпівголова Громадського комітету Іван Васюник
Cпівголова Громадського комітету, Генеральний секретар Світового конгресу Українців Стефан Романів
Там один номинант лучше другого! Сумщине есть, чем гордиться!!!
Янукович планомерно устраняет препятствия для дальнейших фальсификаций выборов и законов.
Учитывая опыт Майдана2004,не давшему на фальсификациях стать царём Украины,он подчинил прокуратуру,подчинил профсоюз,подменил конституционный суд,купил парламент,подчинил суды,подчинил ВСЕХ силовиков.
Янукович как Ленин,захватывает по очереди телеграф,вокзал и т. д. и т. п..НЕ НАДЕЙТЕСЬ на то что эти янучары кого-то будут слушать,не одевайте очередную лапшу на уши и разные доводы о заботе про бюджет,малый и средний бизнес БУДЕТ УНИЧТОЖЕН - это звено одной цепи по деланию людей рабами.Далее – подавление рейтинговой опозиции «БЮТ-Батьківщина»(не допуская к выборам), ухудшение Трудового и Жилищного Кодекса.Если Януковича не отстранить в ближайшее время от власти,далее БУДЕТ ПОЗДНО-некому будет.
Так и безграмотный Гитлер пришёл к власти,используя демократические выборы,а потом как у нас началось:нарушение Законов, запрет митингов, фабрикация дел и УБИЙСТВА инакомыслящих.
Какие мысли о цивизованном развитии Украины могут быть у донецкой орды уголовников-фашистов,которые введя полный БЕЗПРЕДЕЛ к Законам,незаконно захватили власть в Украине, подменивши выбор 2007г,накинувшись самозванно на властные должности,отрывая куски от Украины (из недоворованого до 2005г).Они не знают законности ибо восспитаны в банде и спущены с цепи.Эта тупая,жадная и БЕЗГРАМОТНАЯ свора способна только разрывать на части плоды чужого труда и неспособна думать о созидании в развитии Украины.
ФАШИЗМ безграмотного Януковича наступает. Глупые, быстрее умнейте?
Ну чому Ви думаєте,що моя хата з краю...?А може потрібно платити державі всім,а не тільки мені.У мене зареєстровані всі працівники і я плачу всі відрахування,(Займаюсь продажом канцтоварів).А у Вас на ринку стоять по 2,3,4.а то і більше палаток із верхнім одягом ,а заеєстровано тільки один і платить 240.00.Так може потрібно бути чесними всім.
Да, мля, грустно... Жопа полная. Моя хата с краю... Менталитет... Пока не примут кодекс ( о чём я искренне мечтаю ) и вылетят на улицу 3-4 млн. тех кто колеблется. И после подорожания ВСЕХ товаров первой необходимости, тогда может те у кого "с краю" поймут, что крупный бизнес - это монополия на их жизнь, и труд, и мысли. А малый и средний ченить придумает, либо в глухую тень, либо за бугор, но яныку с пыхлом никопейки не даст. И отсосёте вы, те кто "с краю". В КОЛХОЗЫ уроды пойдёте по 20 часов рабдень за тарелку рашин щей (щи-хоть пипку полощи). Удачи всем, я уже в тени, причём очень глубокой.
Мля, владелец ахинеи, (сайта ), ты дебил. Эпидемия для идиотов верящих в таблетки и шарлатанов типа тебя. Влажность и холод - это враги гриппа. Тепло и сухость, соответственно, друзья. Когда пересыхает носоглотка тогда снимается защита и слизистая теряет свою защитную функцию. Несите ваши денежки коту Базилио и лисе Алисе. На дураков не нужен нож ему в три короба наврёшь и делай с ним шо хош. Вспомните марлевые повязки. Дурней сразу было видно, а Тюлька бабло косанула.
М... Бля... Владелец сайта ты урод необразованный. Наполеон-спал по три - два часа в сутки. Великий Леонардо тот, что Да Винчи спал по своей,ныне широко известной системе, каждый час - два 5 мин сна. Я сплю 2-3 часа в сутки и мне 57.
согласен=)
Бред сивой кобылы... Вчёные блин... У мужчин указательный палец короче, а у женщин длиннее. Автор статьи идиот необразованный
а мы то думали ну когда же улучшение начнётся окаывается всё просто : заставим работать до 65 при отсутствии медицыны /согласитесь её у нас нету та чо есть не всем по карману/при дороговизне жизни -идобрая половина просто вымрет ну а для оставшихся наступит щастливое будущее.
это же надо быть таким что бы не понять что дал нам 2005- 2009 свободу! Готовьтесь. Идёт цензура и беззаконие полнейшее.
parfix - гость Среди Ваших номинантов попадаются такие люди что диву даёшся.Они не сделали ничего конкретного ни для города ни для людей.Дутые статьи об их достоинствах явно заказные. Будьте более разборчивы и придирчивы в хорошем смысле слова к кандидатурам ведь это в первыю очередь престиж самого мероприятия престиж газеты в конце концов доверие читателей к ней.
причём тут рашка у нас у власти свой РЯШКА.
изверги.
глядя на Леху не перестаешь думать,что природа на детях отдыхает.
Нашел полностью налоговый кодекс на сайте domobaza.info
http://domobaza.info/novosti-ukraini/nalogoviy-kodeks.html
Уже объявили, что в этом году, наряду с прошлогодними, появился новый тип гриппа А/H3N2 , а также циркулирует грипп В и другие ОРВИ. К такой ситуации следует подходить со всей серьезностью, но спокойно и бес паники, т.е. с научной точки зрения и с позиции здравого смысла. О проблемах, профилактике и что такое, так называемый, новый грипп, а также ответы на вопросы, почему гриппом болеют несколько раз в сезоне, чего (как бы, не должно быть) http://pravomed.dn.ua/medsen/grypp/26-nov-gr1.html
только тупому и недалекому не видно, чего мы добились!И Ющ с Тимошенко тут ни при чем. Нас стали уважать в мире, о нашей стране пошла молва. Ющ, конечно все прос...., но это совсем другая тема
Точно! Так делайте выводы! Где конкурсы для взрослых? )))))