Лис – рибалка
 

   Над Есманню стояв легенький вранішній туман, який піднімався з ополонок, прорубаних для дихання риби. Ранок був тихий і безвітряний. Невдовзі крізь туман біля однієї з ополонок я побачила великого лиса. Він стояв над нею і викидав на лід плотву, окунів. Біля ополонки вже лежало щось до двох десятків риб’ячої дрібноти. Риба, що підходила до ополонок подихати повітрям, ставала легкою здобиччю хитрого лиса.
    Моя поява перервала «рибальство». Проте сліди на снігу, які зникли у вільшаннику, говорили, що це було не перше лисяче снідання.