У тролейбусі в час пік
Ніде фрукту впасти.
Не обійдеться без "перлів"
Не гріх вірша скласти.

Якась жінка наступила
Дідусю на ногу,
А той немічний та кволий
Зове на підмогу

- Ах ти стерво, закричала
Хворого дружина,
- Куди лізеш, чи не бачиш?
Старенький мужчина.

- Дід ваш,- мовить жінка жваво
Нехай сидить вдома.
Бо загрожує здоров’ю
Страшна перевтома.

- Стули пельку, заволала
"Друга половина".
- Бо в таких як ти, розумних
Є власна машина.

Золота поначіпляли,
В гаманцях зелені.
В таксі їхати не хочуть,
Нікчеми шалені.

В бій вступили всі присутні
Почулися фрази:
- Розпустилися нахаби,
Ще й такі зарази. -

Відчинилися дверцята
Зупинка – "Соборна".
Вийшли хутко баба з дідом,
Й жіночка моторна.

Враз всі люди впали в спокій,
Та занудьгували.
Бо такого кінця справи
Зовсім не чекали.

Без скандалів, та без сварок,
Нецікаво стало.
Скільки б їх не виникало,
Та все буде мало.