“Не називаю її раєм –
                                         Тії хатини край села…”
                                                     Т.Г.Шевченко

ПРО СЕЛО

Хто смачно спить, хоч сонце і зійшло,
І хто не знає про сільські болячки, –
У того на умі одні балачки
І романтичні вірші про село.

У кого не щеміли мозолі
І від кісся не репались долоні,
І хто не чистив гною у загоні,
Той пише про пейзажі на селі.

Хто вільним був і зроду не бував
У рабстві в кіз,
в свиней,
в корів
і птиці,
Тому село казковим раєм сниться
Серед чарівних сонячних заграв.

Хто вил не знав, хто не клепав коси,
Хто на городі не згинався раком,
Хто за свій труд не мав і дулі з маком –
Той мліє від селянської краси.

Хто не втрачав здоров’я з юних літ
Й не дихав хімікатами щоднини,
У кого від сапи не терпла спина,
Той від села весніє, наче цвіт.

Той пише про село ясні пісні,
Той пише про село казки та оди …
………………………………………..
…А хто не знає, той доходить згоди:
Мовляв, як гарно жити на селі!