Хто із тих, хто тримає перо, не хоче визнання? Або просто поділитися з написаним із людьми? Дійсно, коли пишеш "у стіл", відчуваєш свої зусилля непотрібними: навіщо писати, якщо це все одно ніхто не читатиме? Це явище можна порівняти з коханням: немає сенсу дарувати любов і не бути коханим.

Тому не дивно, що майже всі починаючі митці бажають надрукуватися. Утім, коли дізнаєшся про ціни у видавництвах, рожеві окуляри миттю злітають і розбиваються. Так, сто екземплярів – це добре, але скільки ж вони коштують! Добре, коли – тільки дві-три тисячі, а як сім-десять? А потім треба вирішити, чи продавати ці примірники, чи просто роздати. Подарунок вийде доволі збитковим, а ходити по університетах та організовувати вечори в кафе можна роками.

Свого часу така ситуація стала причиною того, що я зацікавився створенням особистого сайту. Тепер, коли він працює кілька років, я легко можу поділитися основними моментами. Почнемо із самого створення. Так, можна звернутися до спеціальних платформ (таких, як вордпрес) і створити сторінки за допомогою їхнього конструктора. В якості оформлення сервіси пропонують сотні шаблонів. Але й сайтів набагато більше, тож не дивно, якщо ви зустрінете у мережі якийсь схожий на свій. Та й внести все, що ви захочете, навряд чи вийде.

Отже, я вирішив створити сайт самотужки. Для того, щоб створити сторінки, треба вивчити базові мови веб-програмування, а саме html і css. Точніш, навіть не мови, а принципи дії й кілька тегів. Складно звучить? Мені, філологу без особливих знань, знадобилося два тижні, щоб розібратися, а також два дні, щоб написати сторінки. Щоправда, мені трапився гарний інтернет-підручник, в якому все було описано просто й детально.

Тепеh скажу про те, чим сайт кращий. Припустимо, для сотні екземплярів однієї невеликої книжки доведеться викласти дві тисячі гривень. За сайт теж треба платити: кожного місяця – за хостинг (тобто, місце на жорсткому диску у надавача послуг, який виводить його в інтернет) і домен (це – адреса сайту). Мені однієї тисячі достатньо, щоб сплатити за рік. На просторі в один гігабайт можна розмістити кілька товстих книг і сотні фотографій. І поезію (прозу, драматургію) на сайті можна читати хоч в Україні, хоч у Канаді, не йдучи до бібліотеки й не купуючи книги. Оформити все на хостингу дуже просто: як і на будь-якому схожому сайті, там все зроблено для клієнта. Сплачувати теж легко, навіть легше, ніж комуналку в інтернеті.

Як бачите, все просто. Якщо вам важливо, щоб вас читали, сайт – це одне із кращих рішень. Так, доведеться заробити одну тисячу за рік, але потім можна кидати посилання, кому завгодно. Якщо ваш доробок сягає кількох товстих томів, на гігабайті вони легко помістяться. У реальному житті за них довелось би віддати десятки тисяч, а потім їздити по містах і намагатися продати, у той час, як все більше людей відмовляються купити те, без чого можуть обійтися.  Тож інтернет-шлях на цьому фоні, думаю, виглядає привабливо.