Скрябін - Люди, як кораблі Слова і музика Андрій Кузьменко Я не твій брат, ти не сестра моя. Ніколи не розказуй мені, Хто і в чому є винен, на нашій землі – Люди, як кораблі. Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода, Глибока і темна до самого дна, До самого-самого дна. На глибині зустрічаються всі. Так ніби в морі місця нема. І труться бортами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла. Хтось не доплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води. Бо стати героями тої війни Дуже хотіли вони. А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів. А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів. Наш океан знає більше, ніж ми – Секрети всі у нього на дні. А ми ходим зверху, великі й малі – Люди, як кораблі. Гордо пливем, і не вірить ніхто, Що ним зацікавилось зло. І серед вітрів ми не чуєм щурів, Які прогризають нам дно. А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів. А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів... 2 февраля 2015 г. в аварии погиб Андрей Кузьменко. Светлая память.