Кіносценарій, короткий метр, 20 хв. Дія відбувається в Парижі, 2023 рік. Діючі особи: Олеся - 30 років, художниця, біженка, пережила бомбардування, психологично травмована, коли хвилюється, надто сильно загикається. Даринка - її донька, 6 років, після бомбуардування не розмовляє, руки нервово тримтять. Хозяйка бістро - 40 років Власниця художнього салону - 40 років Медсестра - 30 років 1 картина Париж. Маленька проста кімната в гуртожитку для біженців. Ніч. Дитина прикидається і нестямно скрикує. Олеся схиляється до доньки і тихенько наспівує українську Колискову... Дитина заспокоюється і засинає... 2 картина Ранок. Олеся приводить у дитячий садок Даринку, дитина тримає плюшового песика, але її ручки нервово тремтять, мала міцно обіймає матір і не відпускає її. Навколо усміхнені батьки та матері привозять до садочку дітей на велосипедах, скутерах, усі в різнокольрових касках. Звучить привітна, життєрадісна французька мова. Олеся пестить доньку, шепоче їй щось заспокійливе на вухо, донька нічого не може вимовити, говорить поглядом, панікує, але мати розуміє її стан і жахи. - До вечора моя красуне... Даринко... люба,... відпусти маму... мама йде по своїм справам...пошукаю роботу, доню... не тремти, благаю..., я не надовго... не хвилюйся..., наш любий тато на нас чекає, він переможе...ні, він не може зателефонувати... ну, йди ж бо...скоро, скоро війна скінчиться... поїдемо додому... все, все, мала, відпускай маму... іди... скоро дома буде тихо... поїдемо, ..моя красуне..., і ти будеш спати зі своїми ляльками, вони на тебе чекають...до зустрічі, моя мила. 3 картина Олеся іде вулицею, заходить в метро. Лунає сигнал телефона: сповіщення телеграм-каналу. Олеся читає. (Голос за кадром): - Повітряна тривога! Харків! Балістичні ракети! Усі в сховище! Олеся телефонує сестрі у Харків. - Ж-жанна, в-вы г-где? В-в м-м-метро? В-вы от-туда х-хоть иногда вых-х-ходите, или ж-живёте под землей?.. Я? Хорошо...да, ищу работу... Даринка все время спрашивает про папу..., я так ей и говорю... Досадно, плохая связь... ладно, пока, звони, с-сест-тричка, удачи.. Ховає телефон. 4 картина Виходить з метро. Іде проспектом, шукає потрібну адресу. Сигнал телеграм-каналу. Олеся дивиться в телефон. Голос за кадром: - Повітряна тривога, Чернігівська область. Ворожі безпілотники. Усі в укриття! Олеся ховає телефон. 5 картина. Олеся заходить в ресторан. Звертається до адміністратора. Розмовляє французською, з помітним акцентом. - Доброго дня, мадам. Я за ог-голошенням. П-п-омічник повара. Адміністратор: - Вже зайнято, нажаль. - А місце прибиральниці? - Ваш сімейний стан? - Я в-в-вдова. - У вас є діти? - Так, донька, шість р-років. - З маленькими дітьми, нажаль - не беремо. Діти, розумієте, часто хворіють. - Б-б-будь ласка, м-мені д-д-дуже потрібна робота. - Ну... хіба що можу запропонувати місце із заміни. На двадцать діб. Прибирання квартир наших постійних клієнтів. Вас влаштовує? - Так! - Але робота важка. Три квартири на день. Впораєтеся? Ви така...тендітна. - Впор-раюсь! - Тоді завтра і приступайте! - Дяк-кую, мадам! - Вас навіть не цікавить зарплатня? - Так. Цікавить. - Шістьдесят євро за день. Без оподаткування... - Гаразд. - Ви дивна жінка. Не торгуюєтеся. Я... можу поцікавитись... ви звідки? - Ми з У-україни... З-з М-м-мар-р-рі... уполя! - Ах, зрозуміло. Так, війна... це жахливо... Співчуваю. 6 картина Олеся виходить на вулицю. Сповіщення телеграм-каналу. Олеся читає. Голос за кадром. - Повітряна тривога, Запоріжжя, балістичні ракети, усі в укриття! Олеся ховає телефон. Стоїть в довгій черзі в буланжерію - обідня перерва. Люди купують сендвічі. Сигнал телеграмм канала. Голос за кадром. - Дніпро, чути вибухи, усі в укриття! Олеся ховає телефон. Купує багет. Іде додому. 7 картина Входить в маленьку кімнату. На стінах та під стіной, на підлозі багато картин. Сюжет: море- схід сонця, море-зірки, море-вечір. Чується звук телеграмм канала. Голос за кадром. - Сумська область! Тривога! Шахеди. Усі в укриття! Олеся кладе телефон. Готує каву. Малює картину: море-туман. Звук телеграм-каналу. Голос за кадром - Кривий Ріг, чути вибухи, усі в укриття! Олеся пакує декілька картин у картон, склає у сумку та виходить з дому. 8 картина. Заходить до художнього салону. Пропонує власниці свої картини. Дама розглядає картини та ввічливо посміхається. - Красиво. Але... ми працюємо з відомими іменами. Вибачте... Зверніться до інших салонів. Можливо... пощастить. 9 картина Олеся іде бульваром. Повз їдуть машини, електросамокати, скутери. Звук телеграм-каналу. Голос за кадром. - Полтавська область. Керовані авіаційні бомби. Усі в укриття! Олеся зупиняється біля вітрини Різдвяних прикрас, ялинок, казкових механічних ляльок. Голос за кадром: - Одесса, Херсон, Львів, Ракети, усі в укриття.. 10 картина Олеся бачить вивіску "Стоматологічний кабінет". Стіна поруч з входом до кабінету розмальована вуличними вандалами. Звертається до медсестри в приймальній. - Доброго дня, мадам. Я м-можу записатися н-на прийом? - Так. Вашу страховку будь ласка. Жінка бере документ. Переходить на руську мову. - А, так вы из Украины! А я из Молдовы! И наш врач Санду из Молдовы! Вам срочно? - Профилак-кт-тический ос-смотр. - А... тогда... вот, есть пятнадцатое число, утро. - Спас-сибо... Олеся, поколебавшись, спрашивает. - Я... в-вижу, что вашу с-стену обезоб-бразили. М-может... Я м-могу нарисовать... сверху... м-морской пейз-заж. Вот, посмотрите... моя картина... Олеся показує картину. Медсестра дивується. - Какая красота! Вы художница? Это с фотографии? - Это с-с натуры. Азов-вское море. - Прекрасно! А ну, подождите. Владелец клиники как раз на месте. Я сейчас. Позвольте? Медсестра бере картину і заходить до власника стоматології. І вже за мить повертається. - Олеся, Вадиму очень понравилось! Эти роскошные волны напоминают белоснежную улыбку! Сколько вы хотите за вашу работу? - Я.. не з-знаю..... - Двести устроит? - Двести?! Это много. - Перестаньте!. Держите: пятьдесят задаток и пятьдесят на материалы. И в воскресенье можете приступать! - Эт-то п-правда? - Да, да, и ещё... Вадим сказал...ну, у него целая сеть кабинетов в Иль де Франс. Понимаете? Так что вам предстоит много работы! - М-много р-работы?! ... Ох, спасибо вам, я даже не н-надеялась... - Да что вы! Мы же должны помогать друг другу! До воскресенья! 11. Олеся підходить до дитячого садочка. Тут чекають на дітей їх батьки. Двері відчиняються. Виходить малеча. Дітлахи з посмішками йдуть до батьків. Виходить Даринка, вдивляється з страхом в дорослих, її ручки з іграшкою тремтять, личко ось- ось заплаче. Де мама?! Олеся зве доньку. Махає їй рукою. - Даринко, доню! Даринка скрикує, радісно посміхається і стрімко біжить до мами, налітає на неї та хапає за шию. Мати і дитина стоять, міцно, міцно обіймаючись. Нібито не бачилися цілу вічність. Нікого не помічаючи. Голос за кадром. - Українська противітряна оборона знешкодила атаку ворожих безпілотників. Відбій тривоги. Слава Українським збройним силам...