Ранок в Тулузі зустрів нас туманом.



Я вчора вже поставив крапку в черговій частині своїх спостережень, але події ще не закінчились. Думаю, варто розповісти.

Ми вже почали готувати вечерю, як поруч на паркінгу зупинився вантажний Мерседес з французькими номерами. Хвилин через 15 до нас підійшов водій - молодий хлопчина років двадцяти п'яти. Француз. Щось почав говорити. По інтонації було зрозуміло, що просить про допомогу. А по тексту я зрозумів лише слово "debutante". Кум, звичайно, не міг відмовити колезі. Підійшли. Відкрили капот. Чути стійкий запах тосолу. Треба дивитись звідки підтікає.

А далі почалося найцікавіше. Між ними зав'язався жвавий діалог. Я не можу його відтворити, бо з двох мов знаю лише нашу. По-французькі було зрозуміло тільки "oui" і "chef" (так француз називав кума). Тим не менш діалог був емоційним і конструктивним. Кум щось питав українською, француз відповідав французькою... Мовного кордону взагалі не існувало! )) Вони прекрасно розуміли один одного! Нарешті проблемні вузли були оглянуті, кум виніс свій вердікт, що, більш за все, радіатору "лапті". Француз зрозумів, зателефонував керівництву і описав проблему. Потім підійшов до нас, щось довго і палко говорив, з чого зрозумілим було тільки "merci beaucoup". Але інтонації і посмішка говорили самі за себе. Ось така історія ))



А ми їдемо далі. Найбільше бажання - не потрапити в затор. Тулуза - велике місто, трафік досить щільний. Рятує тільки те, що на годиннику лише опів на сьому.



Радіо підкидує різні цікавинки. Зараз звучать акордеон, гітара і скрипка. І дівчина з неперевершеним тембром, "з пісочком", як я люблю....



Від Тулузи і майже до самої Рів'єри їхали в тумані. Дорогу видно, а ліворуч і праворуч - молоко. Але вже на під'їзді до Монпельє в праве око нещадно палило сонце. А потім знову хмари (((



А іноді і природні явища змушували дивуватися: на одному з фото видно лінію хмар, яка відрізана від чистого неба майже під лінійку!



Графіті... Вони скрізь... На будинках, парканах, мостах... Взагалі на будь-якій поверхні, куди можно нанести фарбу з балончика )) Я бачив багато різних написів і малюнків в Іспанії та Італії, але у Франції це явище набуло величезних масштабів.



А далі почалося )) Кум лається: "Не затуляй дзеркало!" А я телефон з рук не випускаю - фоткаю.... Я думав, що дорога та сама, ну що я там не бачив... Але! Тепер я сидів з правильного боку - море було праворуч. А ми їхали просто через Канни і Ніццу. І я бачив ті пальми, з яких кожного року обдирають по гілці для Каннського кінофестиваля )))



Потім приїхали на паркінг в доволі симпатичному місці - сонце, сосни (мабуть сосни)), десь внизу Середземне море... Пройшов поміж деревами на схил... А внизу, як на долоні - Монако!



Ну а далі по дорозі були Сан-Ремо, Імперия, інші міста... Фото, фото, фото... Можливо комусь фотографії здадуться однотипними, але вони для мене, як маркери для моєї пам'яті. І взагалі, італійське або французьке місто на березі моря поміж гір - це просто красиво!



Далі паркінг на ніч в місті Савона на березі моря... Вечеря, до вечері пляшка італійського сухого... День був прекрасним. Завтра новий...

Далі буде…

Попередні нотатки тут
Частина1
Чаcтина 2
Частина3
Частина 4
Частина 5
Частина 6
Частина 7
Частина 8
Частина 9
Частина10
Частина 11
Частина 12
Частина 13
Частина 14
Частина 15