Голова Сумської ОДА встановив власним розпорядженням у Сумській області «Єдиний інформаційний день». За цією посилкою можна переглянути нормативні документи ( окрема подяка політінформаторам, що надали документи). Суть суспільної зміни, яка впроваджена, проста. Чиновники (і не чиновники), бюджетники, зобов’язані (декому рекомендовано) два рази на місяць проводити в трудових колективах, в публічних місцях роз’яснення державної політики. Для цього губернатор визначив відповідальних, які будуть пропонувати актуальні теми для такого роз’яснення. Затверджувати ці теми, очевидно, буде особисто голова Сумської ОДА. Я уявляю картину:  «Губернатор за роботою по визначенню теми «Єдиного інформаційного дня в області». Інколи про таке пишуть на форумах – «мєгаржач», або «жесть».
Поява цього розпорядження навіяла певні думки.
Аспект перший, ретроспективний
Пригадалися два епізоди із особистого життя. 80-ті роки, я через КВ-радіо слухав різні ворожі голоси: від голосу Сєви Новгородського з міста Лондон БІБІСІ до радіо Румунії (чомусь Чаушеску також хотів впливати на уми радянських політінформаторів). Паралельно читав усі радянсько-комуністичні газети. Цікава складалася в голові картинка і про боротьбу трудящих у Нікарагуа, і про ангольського агента імперіалізму Жонаса Савімбі, і про будівника соціалізму в Африці (канібала) Бокассу…. і про інтернаціональний обов’язок в Афганістані, до речі. Сам факт, що я Лаос відрізняв від Кампучії з 4 класу зробив мене по-життєвим класним і пізніше шкільним політінформатором. Це я до того, що діяльність шкільного політінформатора і рупориста Чмиря майже подібна. Роз’яснення, методички, інформаційні матеріали, навчання для тих хто навчає, установчі наради про актуальні теми, і звіти. Як же без них? Тільки до чого тут службовці із різних підрозділів влади?
Епізод другий. Чернігівська область. 2006 рік. Я начальник обласного управління преси та інформації. Запрошують на нараду. Представник управління внутрішньої політики доповідає про «Єдиний інформаційний день», роздає матеріали і «впєрьод солдат! на інформаційний фронт!» Я закріплений за Щорським районом. Службова «сімка», 40 хвилин їзди, м. Щорс, дві зустрічі. Я не пам’ятаю, про що був цей мій перший і останній інформаційний день. Він у мене справді був «Єдиний». Більше я в такі ігри не грав. Байдужі очі працівників дитсадочку, яких зігнали до мене на лекцію, глузливість у поглядах працівників місцевої районки… Мені здається вони навіть співчували мені. Кожен відбував свою повинність. Я свою, вони свою. Палкого лектора-агітатора з мене не вийшло. А виявилося що? Те що я у 2005 році відмінив у Сумській області процвітало у Чернігівській. Після невдалих спроб переконати керівництво області відмінити ідіотську практику проведення інформаційних днів, я жодного разу вже не виїжджав до закріпленого Щорського району для політінформації. Максимум на особистий прийом і на рибалку у вихідні.
Аспект другий перспективний (з елементами ретроспективи)
У своєму розпорядженні голова Сумської ОДА посилається на указ президента Кучми від якогось лютого 2001 року. Саме в цей час вирували події, пов’язані з громадською акцією «Україна без Кучми». Саме тоді Кучма взяв потужний курс на створення поліцейської системи влади в Україні. Саме в цьому указі Кучма зобов’язує місцеві органи державної влади проводити інформаційні дні. Тоді домінування влади у ЗМІ, як і сьогодні домінування Чмиря у місцевих ЗМІ, не приносило бажаного ефекту. Як то кажуть, від без виході і на стінку полізеш. І де зараз Кучма? Цікаво, чи не думає Чмирь, що він може повторити долю свого попередника по Єдиним інформаційним дням? Це ж треба додуматися, дістати із шухляди запліснявілий,  дикий указ і впроваджувати його через 10 років після першої появи.
Дві цікаві деталі
У тексті свого розпорядження голова Сумської ОДА лише рекомендує міським головам провести інформаційні дні, а у тексті листа на міських голів його заступник вже «просить забезпечити виконання». Друге. Неабиякий інтерес викликає документ: «Інформаційні матеріали: «Рік роботи:: підвищення конкурентоспроможності та розвиток регіону» (у контексті основних тез Послання Президента України Віктора Януковича до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2011 році»). Це нібито інструкція з описанням досягнень року роботи влади. Проте, там описані події і явища, які до «успіхів» діючої влади не мають жодного відношення. Як приклад, на стор. 18 описано придбання однокімнатних квартир біатлоністкам, сестрам Семеренкам. Я думаю, про це буде надзвичайно цікаво дізнатися і тим, хто насправді був причетний до забезпечення житлом наших провідних спортсменок.
Отже, що у сухому залишку
Чмирь особисто, як виходить із його розпорядження, визначає теми політінформацій. Місцеві органи влади створюють групи політінформаторів. І два рази на місяць «Вперед, в маси!» Оплачують процес платники податків.
Правда при ціні кілограма капусти в 15 грн., розповідь про «ріст процента жирів в маслі» буде викликати зовсім протилежну реакцію.