Роман Пророк

Однажди Бик зібрав пресуху

Всі звєрі в залі собралісь

І почали уважно слухать

Як все у лісі заєбісь

... Як вевепе невпинним клином

росте в якусь далеку вись

і у Європу яким чином

потрапити ми зібрались



І раптом дивний Лисий Заєць

аж арафатку тєрєбя

спитав: -Скажітє, маюсь

Чому в країні жопа малость

І жрать нічого не осталось

Труба сама собой просралась

в народу все погано сталось

Прі етом всьом а у тєбя

й на вєртольот нацярювалось

і в сина хатка збудувалась

в офшорах шось наскирдувалось

Шось тут не клеїться фігня!



Бичара посопів для віду

Мов, опановую свій гнєв

І промичав: Я не завідую

Не заздрю я тобі, Найєм

я тут не єм, не сплю, не телю

В три тіки ліг- а в шість вставать

ніяких тобі наслаждєній

одні заботи, вашу мать

Не ма, шоб тєлік подивиться

або побігать по пєнькам

Ніяк душа не усладиться...

А дальше шось придумай сам



У залі дружно всі заржали

Хоча слова були не мед

А десь у лісовім завалі

Зайці мастили кулемет...