Український День родини – відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року.

     Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня. Присвячене воно в першу чергу любові, взаєморозумінню, гармонії і вірності і приурочене до дня пам’яті святих Петра і Февронії – покровителів сім’ї, вірності і любові в православії. Життя Петра і Февронії – зразок щасливого сімейного життя і любові. Любові чоловіка і жінки в її найвищому прояві – християнському союзі, союзі душ, основою якого є перш за все, взаємоповага, довіра і вірність. Історія про Петра і Февронію говорить про необхідність сприймати іншого таким яким він є, вчитися повазі і відповідальності за відносини двох. Через триста років після смерті Петро і Февронія були причислені до лику святих. Їм моляться про мир, гармонію і любов у сім’ї.
      «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді.

      Сім’я була основною структурною одиницею українського суспільства у ХІХ-ХХ ст. і, зрештою, не тільки українського, а й у всьому цивілізованому світі. Була і залишається. Але роль і функції інституту сім’ї змінюються з віяннями та потребами часу.

      ХІХ століття увійшло в історію патріархальним устроєм. «Патріархат» – дослівно перекладається із грецької як «влада батька». Тобто, авторитетом у родині був чоловік, від волі якого залежали всі ї члени. Проте не варто применшувати права і значення жінок: влада і важелі впливу належали українкам поза певного суспільного ладу і впродовж історії робили їх повноцінними очільницями сімей. Ще за козацтва, коли чоловіки йшли в довготривалі походи, на жіночі плечі покладались усі турботи.

      З настанням ХХ століття жіночий вплив у родині змінюється, подекуди докорінно. Ідеться не про перевагу патріархату чи матріархату, а про зникнення чіткого розподілу обов’язків у родині: чоловіків можна побачити за прибиранням, а жінок – ремонтом автомобіля.       Дід, батько або старший син – найповажніший чоловік у родині не тільки опікувався важкою фізичною працею, зазвичай, це робота на полі, в саду, будівництво дому тощо, а й зовнішньою політикою – представляв сім’ю перед громадою та державою. За внутрішній сімейний клімат відповідала жінка. Жінка поралася по дому та господарству, готувала їжу для всієї родини, опікувалася дітьми, обробляла город, ткала, шила, вишивала, білила і декорувала хату. Батькам завжди допомагали діти, обов’язки розділялися традиційно: дівчаток навчала мати, хлопців – батько. Якщо синів не було в родині, то батько міг навчати дівчинку і деяких чоловічих умінь, і, відповідно, навпаки: мати – синів. До ХVIII століття на одному господарстві проживала найчастіше так звана велика сім’я, яка могла включати кілька поколінь, нерідко й кількох одружених братів з дітьми. Це не означає, що всі жили в одній хаті – на обійсті могло бути й кілька будинків, але землю обробляли разом, що давало можливість заощаджувати на тягловій силі.

      Сім’я не визнавалася громадою повноцінною, якщо була бездітною. Діти завжди були і є ( за невеликими винятками) найважливішою складовою родини. Головним постулатом у вихованні дітей була незаперечна повага до батьків і старших, релігійна – християнська свідомість, працьовитість, чесність та порядність.

      У ХІХ ст. розірвання шлюбу було великою рідкістю. За статистикою розлучення до початку ХХ ст. становили 0,03%! Зрада могла стати причиною розлучення, але залежно від того, хто з партнерів зрадив. Жінку не просто засуджували, але й могли дуже жорстоко покарати, особливо впіймавши на перелюбі. До зради з боку чоловіка настільки суворо не ставилися, хоча громада не схвалювала такої поведінки.

      Модель поведінки сучасних батьків і дітей у ХХ-ХХІ столітті, як і функціонування сім’ї докорінно змінилися. Покора трансформувалась у демократію стосовно і перших, і других. Змінилася і система розподілу обов’язків між чоловіком та дружиною, матеріальна залежність уже не є гальмом для розлучення. Змінилося ставлення в суспільстві до статусу жінки чи чоловіка шлюбного віку чи до так званого «законного шлюбу». Нині багато молоді живе в цивільному шлюбі, пояснюючи це збереженням особистої свободи.

      Економічна ситуація і розпад патріархального суспільного устрою серед головних домінантів: чому за останні десятиліття традиційна українська родина зазнає змін та трансформацій. Не зважаючи на це в останні десятиліття відбулося усвідомлення того факту, що сім’я є одним з вирішальних чинників становлення та розвитку особистості.

      Сім’я, любов і вірність. Це стовпи, на яких тримається наше життя. Сім’я дає нам відчуття грунту під ногами. Любов пов’язує нас з Богом, а вірність укріплює нашу віру в людей. Все це складові людського щастя. Саме його хочеться побажати.
Головецька О. Інститут сімї: від патріархату до рівності/ Ольга Головецька // Жінка .–. 2019 .– №11 .– С.10–11. Люби свою родину – вона в тебе єдина : Заняття для дітей середньої групи / Світлана Лук’янова, Ірина Фурманова // Дошкільне виховання. – 2016. – N 6. – C. 25–27
Все починається з любові : сценарій родинного свята/ Н. Мизюк // Початкова школа. – 2017. – N 3. – C. 48–49
Погребна Л. Дослідження психологічних особливостей сучасної української сім’ї/ Л. Погребна // Педагогіка толерантності. – 2013. – №1. – C. 73–80
Ткач Н. Єднаймося, люба родино! : родинне свято з елементами національно-патріотичного виховання/ Н. Ткач // Початкова школа.  – 2019. –№11. – C. 61–63
Тимченко О. Система сімейних цінностей : заняття з елементами тренінгу/ О. Тимченко // Психолог. – 2017. – № 5–6 (берез.). – C. 16–19
Головаха Є. Сім’я – єдиний інститут, що має 90% довіри українців – Радіо свобода: веб-сайт .– . Електрон. дані та програми. – Режим доступу :https://www.radiosvoboda.org/a/28846972.html ( дата  звернення: 6.07.2020) .– Назва з екрана
Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї. Буковинська бібліотека: веб-сайт. Електрон. дані та програми. – Режим доступу : https://buklib.net/books/25967/ ( дата  звернення: 6.07.2020) .– Назва з екрана