оце сидів і думав про те, що сьогодні відбувалося на майдані... аж раптом прийшло просввєтлєніє - демонстрація ж від слова - "демон". тільки так все це можна пояснити...
По суті, "совок" - це аморфний штамп лібералів, яким таврується все, що протирічить їх уявленням, принципам та нормам, і що не можна спростувати фактами, логікою, чи обгрунтованою думкою. Доведенню не підлягаю, підлягає прийняттю на віру. Істинному лібералу все назване "совком" належить люто ненавидіти, обливати брудом, домагатись заборони. Штамп аналогічний за сутністю та змістом до середньовічного поняття "дємон".
Виходить, що всі "загальноміські толоки", "суботники" і т.п. "добровольно-прінудітєльниє мєропріятія" по вигону працівників на різного роду роботи, не передбачені їх посадовими обов'язками - також є "процвітанням совка", з яким варто рішуче боротися.
А міський голова ще й дякує керівництву Приватбанку за подібне неподобство. Жах...
Доречі, можливість безнаказано поставити авто біля перехрестя - це теж одна з додаткових ступенів свободи, якою наділений пересічний громадянин міста Суми, і якої позбавлений пересічний громадянин міста Даллас. Хоча, може для вас це і не свобода. Кожному своє, як каже народне прислів'я. Декому, он, і арбайт махт фрай...
"Свобода" і "порядок" - це поняття протилежні одне одному. Збільшення свободи веде до зменшення порядку, збільшення порядку - зменшує свободи.
"Порядок" уособлюють правоохоронні органи, чиїм інструментом є тюрма. Посилення порядку є посиленням позицій міліції, контролю над громадянами та збільшенням контингенту в'язнів. Навряд чи це можна назвати посиленням свободи. Еталон ліберальної свободи - США, мають найбільшу кількість в'язнів на душу населення. Більше ніж в тоталітарному СРСР.
Я можу або бути вільною людиною, або дотримуватись кримінального кодексу. Третього не дано. Неможливо бути вільним, коли на руках кандали і за спиною надзєратєль.
Один етолійський оратор виступаючи перед передостаннім македонським царем Пилипом так казав про Рим: чорна хмара встає з Заходу, вона віщує кінець свободі... далі він розшифрував, що саме свобода для греків, тобто дав класичне поняття свободи: нам не можна буде воювати й миритися один з одним коли нам заманеться.
Нині мова про фундаментальні вартості. Якщо до таких відноситься свобода то чому ми задовольняємося сурогатом (лібералізмом) замість того щоб вимагати свободи у достеменному значенні цього слова? Справжня свобода принесе світу численні незручності, але вартості вартують більше аніж зручності.
розумію слово "свобода" у звичайному ліберальному сенсі.
Ви поставили питання так, ніби поняття "свобода" виключає поняття "порядок". насправді, це просто поняття різного роду.
Наприклад, ви б мене запитали, що для мене цінніше: книга або хліб? припустимо, я сказав - книга. То, виходячи з Вашої логіки, можна стверджувати, що я не їм хліба?
Так, свобода для мене є ліберальною цінністю саме в цьому сенсі слова. Натомість, я добре розумію, що частина людей сприймає "свободу" і "порядок", як поняття одного роду, а в деяких випадках, навіть, як антогонізми. На мою особисту думку, таке сприйняття є наслідком СОВКА.
Тому, відповідаючи на Ваше питання, написав, що належу до МЕНШОСТІ людей, оскільки для мене, як і для кожного, хто розуміє сенс цього слова - свобода, звичайно, є найбільшою цінністю
Я виходжу з класичного означення терміну свободи, а не того сурогату, який прийнято вважати "свободою" нині. Тому, звісно, можуть бути розбіжності.
Щодо ж самої проблеми - то неможливість її практичного вирішення криється у принципах побудови всієї системи, за якою функціонує нині наша держава.
Раптом, той джип належить голові СБУ, прокуратури, чи якомусь народному депутату? Знаєте, що буде тому інспектору за спробу виписати на нього штраф? А якщо комусь з міністерства внутрішніх справ? Через скільки годин полетять погони начальника міської міліції за це "вирішення маленької проблеми"?
Не ображайтесь, пане Штайн, але Ваше розуміння поняття свободи, вочевидь, дещо (м'яко кажучі)відрізняється від мого. Якщо б Ви уважно прочитали відповідь на Ваше питання, то мали помітити це.
До речі, навіщо говорити про вирішення проблеми в глобальному сенсі, якщо проблема є настільки маленькою, що її вирішення абсолютно поміщається в компетенції малюсенького начальника міліції.
Якщо б спілкування було безпосереднє, я б розповів притчу про маленьку дівчинку і морські зірки. От вона дуже добре ілюструє ситуацію!
Якщо свобода є для вас найбільшою цінністю - то ви маєте не задаватися думкою про черговість дій інспектора, а ставити питання про розпуск репресивного апарату взагалі.
Або, принаймні, до урізання його функцій на стільки, аби той інспектор взагалі не мав можливості виписувати вам штрафи.
Насправді ви задаєте дуже цікаве філософське питання з досить глибоким прихованим підтекстом. Тому, аби відповісти на нього більш повно, я маю запитати у вас:
"А що для вас на першому місці: порядок чи свобода?"
пане, Штайн! Прочитайте, будь ласка, назву блогу! Чи з цього випливає, що я маю питання до постового?
Як раз саме про "НАКАЗ" я і кажу. Чи настільки важливий цей пост? Якщо він більш пріоритетний, на думку начальника міліції, в мене до начальника міліції більше питань нема
бо, за умови обмежених ресурсів, вірне встановлення приорітетів - є однією з найголовніших функцій менеджменту. тож, Ви підтримуєте, саме таку приоритезацію: на першому місці безперешкодний вїзд-виїзд начальства, а на другому (третьому... десятому) припинення порушень?
А ви знайомі зі словом "наказ"? Якщо інспектору наказано: "стояти тут і пропускати начальство" - то це значить "стояти тут і пропускати начальство". І нічого більше. Якщо поряд когось гвалтуватимуть, а тут їхатиме начальство - то інспектор має пропускати начальство. Це називається дисципліна. Якщо є стаціонарний пост - то інспектор має знаходитись на стаціонарному посту. Якщо поряд когось вб'ють і злочинець тікатиме - інспектор має повідомити про це по рації і продовжити стояти на посту. Можливо, з точки зору справедливості та цивільної людини - це неправильно та незрозуміло. Але це є закон, а закон, як відомо, не завжди є синонімом справедливості.
Я описую ситуацію з точки зору військової служби і можу трішки плутатися в нюансах служби міліцейської, але основна суть все одно лишиться такою, як я її описав.
P.S. І да, якщо інспектор вам сказав, що машини мають стояти за 30 метрів від перехрестя - то його треба звільнити за профнепридатність і порадити ознайомитися з п.15.9 ПДР.
тобто безперешкодний вїзд-виїзд міліцейського начальства, на твою думку, важливіший за припинення порушень прямо "під носом" того самого начальства.
Для того, щоб, в цьому випадку, змінити пріоритети, на мою думку, не потрібна абстрактна політична воля. натомість, необхідне просте розуміння, що власні зручності менш пріоритетні, ніж припинення правопорушень. Це називається простим словом - "ПРОФЕСІОНАЛІЗМ"
Хоча взагалі, я сумніваюся що з подібними явищами взагалі можливо боротися законним шляхом. Як говорить відоме прислів'я - "клин выбивают клином". Зі свавіллям "мажорним" можна боротися лише свавіллям народним.
Але проблема в тому, що коли хтось ставить джип посеред тротуару - народ починає скиглити про свавілля. Але коли якась добра людина виписує такому порушнику "штраф" у вигляді пляшки з палаючим бензином - той самий народ завдяки доблєсним "незалежним ЗМІ" прочинає волати про "бандитизм", "хуліганство" і "неприпустимість методів".
Тому так і живемо. І саме тому так житимемо й надалі.
Я ніяк не виправдовую ставляння машин з порушенням.
Але ви звертаєтесь не за адресою. Це серйозне системне питання і начальник міліції його, реально, ніяк не вирішить. І уж тим паче рядовий постовий.
Тут потрібна жорстка політична воля. На міському рівні, можна спробувати хочаб з міського голови. Хоч міліція йому і не підкоряється, але ж знайшов він спосіб прибрати парковку від податкової чи хочаб на певний час убезпечити центральні "пішохідні вулиці".
Начальник міліції - посада, на яку призначають. Міський голова - посада на яку обирають. Приймати "удар" гніву "мажорів" меру значно простіше.
А там ще є виїзд з провулку де стоїть будинок кірова 25/1. Виїхати без адреналіну можна лише або до, або після робочого дня в прокуратурі, міліції та водгоспі. Скоро Сумбуд здасть там ще два будинки і адреналіну потроїться.
На скільки мені відомо, штраф "на джип" виписати не можна. Можна на лише водія. А піди злови ще того водія. Це так наярд ДАІ може і день пильнувати одного порушника правил паркування...
Ви он на Воскресенську подивіться. Написала одна добра людина звернення міському голові - полагодили паркани, поставили ДАІшників. Трішки постояли - було більш-менш нормально, хоча джип товаріща Ховзуна і т.п. "місцевих" і далі продовжував їздити. Тепер всім ті "незрічності" набридли, ДАІшників прибрали, огорожу поламали, і провулки між Соборною та Воскресенською знову перетворилися на суцільну безплатну парковку...
Потрібен комплексний підхід і міцна політична воля вирішити питання. А її, наразі, я не бачу ні в кого: починаючи з керівництва міста та держави, і закінчуючи отим рядовим ДАІшником...
це ще одне пояснення, чому машини таки МАЮТЬ ставити з порушеннями? добре, приймаю, але постовий стоїть там весь день і бачить водія принаймні двічі - коли той ставить та забирає машину.
"Если взять республику, где весь народ выбирает главу государства, то с помощью денег, рекламы и тому подобных вещей, на этот пост можно продвинуть просто шута горохового"
Сегодня, я не могу усомниться в истинности его слов.
все так! і Ви абсолютно праві щодо фомування владних вертикалей. але, в тому то й спава, що меседж направлено не на владу, а на простих мешканців, які, як виборці і без нас вже зрозуміли, що "щось не так".
однозначно така кампанія не сприяє обєднанню України.
До речі, Шустрого вже давно не дивлюсь. буває не дуже гарно пахнуть ті програми
Там народ очень интересовался ,по какой причине ,везде на местах выходцы из Донецка.Власть сама делает все, чтобы свести свой имидж к "выходцам из одного региона".
Вы помните слова Януковича о том что в Сумах будет губернатор рожденный в Сумах ?
Все ключевые посты отдаются "донецким". Поэтому их так и воспринимают , невзирая на то что 95 процентов Донецкой области это такие же люди как и мы все )
насправді, вони без мата, бо там є різні інтерпретації. Просто, виходить, що у всьому винні "житєлі Донбаса". Чого добиваються ті, хто це вдягає? сформувати почуття провини у "житєлєй Донбаса"?
можливо, але він тут 3 роки жив, і був в різних місцях... тобто досвід має. Чи може базарні торговці краще ставляться до американців ніж до українців )))
Дело не в мече отцовском - это всего лишь гипербола, средство выражения мысли автором. По-моему, средство достаточно сильное, но сужающее смысловое поле.
Цитата:
...утверждение: может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. - заведомо ошибочно, потому что стать навсегда никто никем не может.
Это вывод из невнимательно прочитанного текста. В оригинале нет слова "стал". Там сказано, что многие не попали в обсуждаемый список. И потом, я думаю, "стал" относится ко всему, что с человеком УЖЕ произошло (обратим внимание на временную форму глагола).
Теперь по поводу "нужных книг". Думаю, дело не в тоталитарности мировоззрения. Высоцкий - человек со стержнем. У любого образованного человека со стержнем есть некое количество "нужных книг", которые он взял бы с собой на необитаемый остров, и которые посоветовал бы читать своему сыну. В этом смысле и "Лолита", и Пруст, и Пастернак возможны.
Высоцкий - человек со стержнем, очень живой и естественный в своих песнях, и потому ему верят. Так и ведут себя люди (реальные, а не идеальные) в жизни. "Это правда!" - думали те, кто его слушал.
На мой взгляд, литература вообще лучший воспитатель, думаю, по факту на сегодняшний день более эффективный, чем Евангелие (потому что разнообразно, живо и постоянно исследует темы Евангелие).
Вопрос в том, что считать литературой. На мой взгляд, это некое количество талантливых текстов. Что же такое талант, обсуждать бессмысленно. Это можно только чувствовать. И можно учиться чувствовать, чтобы не путать Божий дар с яичницей.
Как я понимаю разговор вертится вокруг нескольких разных тем.
Первая - это Высоцкий и то как его песни действуют на слушателя. Тут лучше всего вспомнить гениального Яковлева в роли И. Грозного из фильма "Иван Васильевич меняет профессию".
Вторая тема - кто кем стал. Как я понимаю, утверждение
Цитата:
может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал.
- заведомо ошибочно, потому что стать навсегда никто никем не может. Человек - как широко известно, это постоянное становление, постоянное вытаскивание себя, а ля известный барон, из болота животных потребностей и ловушек социума.
И наконец "нужные книги". ИМХО по самой форме это утвержление человека из тоталитарного общества. А "Лолита" - нужная книга? А Пруст - нужный писатель? А Юрий Живаго тоже путь прорубал отцовским мечом?
Провокация или позиция? Если первое - пойму. Если второе... Может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. Он сильно отличается от вашего. Думаю, все они читали нужные книги, и уж конечно слушали Высоцкого - ночи напролет, согнувшись над магнитофоном, пытаясь расслышать слова с шипящих затертых пленок.
Внутренний мир по определению внутри, а подсознание - внизу, "под"... Если серьезно, то какая разница? Лишь бы что-то было внутри нас, что отзывается на голос, цвет, запах и форму искусства.
Спасибо. Хорошо написано. Однако, думаю, есть место, где "автомобиль" не выглядит беспорядочной кучей винтиков. (Или выглядит. В большинстве случаев это зависит от нас самих.) Это место - наш внутренний мир. А хорошая книга - духовная пища и камертон для внутреннего мира. Книга может помочь обрести независимость и свободу для внутреннего мира, невзирая на существование многочисленных "свалок" вокруг - государственных, социальных, экономических... Будь наш внутренней мир совершенней и становись нас, обладающих совершенным внутренним миром, все больше - того гляди, и "свалок" станет меньше, а может, они и вовсе исчезнут.
Высоцкий объективно одно из ярчайших явлений русской культуры ХХ века. Мало того, что он был недюжинным поэтом и талантливым актёром, так Бог дал ему ещё и уникальный голос, в котором были, и мужская нежность, и гнев и крик, и стон, который как известно у нас песней зовётся. Именно благодаря гениальному и редчайшему сочетанию этих трёх талантов Высоцкий сумел докричаться до очень многих. Более того. Когда люди слушают его феноменальные речитативы, возникает эффект звучания собственной души. И в этот миг кажется, что ты тоже такой, как герои песен Высоцкого и тебя тоже несут кони над пропастью и ты кричишь, и Бог тебя слышит. Такова великая иллюзия искусства. И она исчезает сразу же после окончания песни. А далее мы расходимся по своим мелким и никому не интересным жизням, такими же, какими пришли. Именно поэтому я возражаю автору блога. С песнями Высоцкого (стихами Пушкина, музыкой Бетховена и т.п.) никем стать нельзя. Его песни не Евангелие.
И ещё. Представим себе автомобиль, Он состоит из разный винтиков, шпунтиков, гаечек-заклёпочек, кусков металла, резины, пластика, стекла… И каждый этот кусочек и винтик ощущают себя крайне важной деталью, без которой автомобиль в лучшем случае поедет плохо, а то и не поедет вообще. А теперь представим себе эти же детали, но не организованные в автомобиль, а сваленные в кучу. И тогда получается просто свалка. Теперь заменим слово «автомобиль» на «государство». Герои Высоцкого оттого и рвались на свободу, что были винтиками и гаечками государственной машины. В этом трагический дуализм человеческого бытия. Винтиками мы быть не хотим,но и (цитирую Высоцкого) «дали мне свободу, что я с ней делать буду?». И вот нам дали свободу. И мы оказались частью огромной свалки. Нет, на свалке, конечно, тоже есть жизнь и даже свои VIP-персоны: вороны, коты, собаки, бомжи, крысы… Вот собственно и весь небогатый выбор вакансий. А кто тут кем стал в итоге, так со стороны виднее….
"Барыгами,бесправными батраками без будущего, взяточниками-чиновниками, бандитами-крышевиками, ментами-беспредельщиками, общественниками-грантоедами..." А где я в этом списке? Почему не включили? Ведь читал же, читал Высоцкого!.. Но в список не попал. Обидно, однако... Любопытно, а кем стали те, кто читал Пушкина, Чехова, Достоевского, Толстого, Бунина, Набокова, Булгакова... Судя по комментариям, оставленным к этому посту, лучше ничего не писать, не петь и не творить вообще. А то, не ровен час, народ сопьется-сколется-сбычится...
Комментарии
а й дісно!
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=fbTq8CphEas
Пів світу євро бойкотують, а у нас свято.
оце сидів і думав про те, що сьогодні відбувалося на майдані... аж раптом прийшло просввєтлєніє - демонстрація ж від слова - "демон". тільки так все це можна пояснити...
аж легше стало, бо інакше не заснув би
трудно не согласиться с автором в "актуальности" выше упомянутых топ-новостей...
По суті, "совок" - це аморфний штамп лібералів, яким таврується все, що протирічить їх уявленням, принципам та нормам, і що не можна спростувати фактами, логікою, чи обгрунтованою думкою. Доведенню не підлягаю, підлягає прийняттю на віру. Істинному лібералу все назване "совком" належить люто ненавидіти, обливати брудом, домагатись заборони. Штамп аналогічний за сутністю та змістом до середньовічного поняття "дємон".
Ну вот. Я так и знал, что вы, ребята, употребляете слова, по-детски,как дразнилки, не понимая их смысла...
"Определите значения слов и вы избавите мир от множества заблуждений" ( Декарт).
А что обозначает слово "совок"?
Виходить, що всі "загальноміські толоки", "суботники" і т.п. "добровольно-прінудітєльниє мєропріятія" по вигону працівників на різного роду роботи, не передбачені їх посадовими обов'язками - також є "процвітанням совка", з яким варто рішуче боротися.
А міський голова ще й дякує керівництву Приватбанку за подібне неподобство. Жах...
Он еще крепко сидит в наших людях)
в пєчь!
Доречі, можливість безнаказано поставити авто біля перехрестя - це теж одна з додаткових ступенів свободи, якою наділений пересічний громадянин міста Суми, і якої позбавлений пересічний громадянин міста Даллас. Хоча, може для вас це і не свобода. Кожному своє, як каже народне прислів'я. Декому, он, і арбайт махт фрай...
Братство Святого Луки не перестає дивувати своїми шедеврами.
Знала на что шла)
охрєнєть!
або, як казав професор Преображенський Шарікову: "Я так и знал!"
Ліберальні цінності є брехливими від початку.
"Свобода" і "порядок" - це поняття протилежні одне одному. Збільшення свободи веде до зменшення порядку, збільшення порядку - зменшує свободи.
"Порядок" уособлюють правоохоронні органи, чиїм інструментом є тюрма. Посилення порядку є посиленням позицій міліції, контролю над громадянами та збільшенням контингенту в'язнів. Навряд чи це можна назвати посиленням свободи. Еталон ліберальної свободи - США, мають найбільшу кількість в'язнів на душу населення. Більше ніж в тоталітарному СРСР.
Я можу або бути вільною людиною, або дотримуватись кримінального кодексу. Третього не дано. Неможливо бути вільним, коли на руках кандали і за спиною надзєратєль.
Один етолійський оратор виступаючи перед передостаннім македонським царем Пилипом так казав про Рим: чорна хмара встає з Заходу, вона віщує кінець свободі... далі він розшифрував, що саме свобода для греків, тобто дав класичне поняття свободи: нам не можна буде воювати й миритися один з одним коли нам заманеться.
Нині мова про фундаментальні вартості. Якщо до таких відноситься свобода то чому ми задовольняємося сурогатом (лібералізмом) замість того щоб вимагати свободи у достеменному значенні цього слова? Справжня свобода принесе світу численні незручності, але вартості вартують більше аніж зручності.
розумію слово "свобода" у звичайному ліберальному сенсі.
Ви поставили питання так, ніби поняття "свобода" виключає поняття "порядок". насправді, це просто поняття різного роду.
Наприклад, ви б мене запитали, що для мене цінніше: книга або хліб? припустимо, я сказав - книга. То, виходячи з Вашої логіки, можна стверджувати, що я не їм хліба?
Так, свобода для мене є ліберальною цінністю саме в цьому сенсі слова. Натомість, я добре розумію, що частина людей сприймає "свободу" і "порядок", як поняття одного роду, а в деяких випадках, навіть, як антогонізми. На мою особисту думку, таке сприйняття є наслідком СОВКА.
Тому, відповідаючи на Ваше питання, написав, що належу до МЕНШОСТІ людей, оскільки для мене, як і для кожного, хто розуміє сенс цього слова - свобода, звичайно, є найбільшою цінністю
Я виходжу з класичного означення терміну свободи, а не того сурогату, який прийнято вважати "свободою" нині. Тому, звісно, можуть бути розбіжності.
Щодо ж самої проблеми - то неможливість її практичного вирішення криється у принципах побудови всієї системи, за якою функціонує нині наша держава.
Раптом, той джип належить голові СБУ, прокуратури, чи якомусь народному депутату? Знаєте, що буде тому інспектору за спробу виписати на нього штраф? А якщо комусь з міністерства внутрішніх справ? Через скільки годин полетять погони начальника міської міліції за це "вирішення маленької проблеми"?
Не ображайтесь, пане Штайн, але Ваше розуміння поняття свободи, вочевидь, дещо (м'яко кажучі)відрізняється від мого. Якщо б Ви уважно прочитали відповідь на Ваше питання, то мали помітити це.
До речі, навіщо говорити про вирішення проблеми в глобальному сенсі, якщо проблема є настільки маленькою, що її вирішення абсолютно поміщається в компетенції малюсенького начальника міліції.
Якщо б спілкування було безпосереднє, я б розповів притчу про маленьку дівчинку і морські зірки. От вона дуже добре ілюструє ситуацію!
Якщо свобода є для вас найбільшою цінністю - то ви маєте не задаватися думкою про черговість дій інспектора, а ставити питання про розпуск репресивного апарату взагалі.
Або, принаймні, до урізання його функцій на стільки, аби той інспектор взагалі не мав можливості виписувати вам штрафи.
я, вочевидь, належу до меншості людей, оскільки для мене, як і для кожного, хто розуміє сенс цього слова - свобода, звичайно, є найбільшою цінністю
Насправді ви задаєте дуже цікаве філософське питання з досить глибоким прихованим підтекстом. Тому, аби відповісти на нього більш повно, я маю запитати у вас:
"А що для вас на першому місці: порядок чи свобода?"
пане, Штайн! Прочитайте, будь ласка, назву блогу! Чи з цього випливає, що я маю питання до постового?
Як раз саме про "НАКАЗ" я і кажу. Чи настільки важливий цей пост? Якщо він більш пріоритетний, на думку начальника міліції, в мене до начальника міліції більше питань нема
бо, за умови обмежених ресурсів, вірне встановлення приорітетів - є однією з найголовніших функцій менеджменту. тож, Ви підтримуєте, саме таку приоритезацію: на першому місці безперешкодний вїзд-виїзд начальства, а на другому (третьому... десятому) припинення порушень?
якщо так, тоді окей - тему вичерпано. дякую
А ви знайомі зі словом "наказ"? Якщо інспектору наказано: "стояти тут і пропускати начальство" - то це значить "стояти тут і пропускати начальство". І нічого більше. Якщо поряд когось гвалтуватимуть, а тут їхатиме начальство - то інспектор має пропускати начальство. Це називається дисципліна. Якщо є стаціонарний пост - то інспектор має знаходитись на стаціонарному посту. Якщо поряд когось вб'ють і злочинець тікатиме - інспектор має повідомити про це по рації і продовжити стояти на посту. Можливо, з точки зору справедливості та цивільної людини - це неправильно та незрозуміло. Але це є закон, а закон, як відомо, не завжди є синонімом справедливості.
Я описую ситуацію з точки зору військової служби і можу трішки плутатися в нюансах служби міліцейської, але основна суть все одно лишиться такою, як я її описав.
P.S. І да, якщо інспектор вам сказав, що машини мають стояти за 30 метрів від перехрестя - то його треба звільнити за профнепридатність і порадити ознайомитися з п.15.9 ПДР.
тобто безперешкодний вїзд-виїзд міліцейського начальства, на твою думку, важливіший за припинення порушень прямо "під носом" того самого начальства.
Для того, щоб, в цьому випадку, змінити пріоритети, на мою думку, не потрібна абстрактна політична воля. натомість, необхідне просте розуміння, що власні зручності менш пріоритетні, ніж припинення правопорушень. Це називається простим словом - "ПРОФЕСІОНАЛІЗМ"
Хоча взагалі, я сумніваюся що з подібними явищами взагалі можливо боротися законним шляхом. Як говорить відоме прислів'я - "клин выбивают клином". Зі свавіллям "мажорним" можна боротися лише свавіллям народним.
Але проблема в тому, що коли хтось ставить джип посеред тротуару - народ починає скиглити про свавілля. Але коли якась добра людина виписує такому порушнику "штраф" у вигляді пляшки з палаючим бензином - той самий народ завдяки доблєсним "незалежним ЗМІ" прочинає волати про "бандитизм", "хуліганство" і "неприпустимість методів".
Тому так і живемо. І саме тому так житимемо й надалі.
Я ніяк не виправдовую ставляння машин з порушенням.
Але ви звертаєтесь не за адресою. Це серйозне системне питання і начальник міліції його, реально, ніяк не вирішить. І уж тим паче рядовий постовий.
Тут потрібна жорстка політична воля. На міському рівні, можна спробувати хочаб з міського голови. Хоч міліція йому і не підкоряється, але ж знайшов він спосіб прибрати парковку від податкової чи хочаб на певний час убезпечити центральні "пішохідні вулиці".
Начальник міліції - посада, на яку призначають. Міський голова - посада на яку обирають. Приймати "удар" гніву "мажорів" меру значно простіше.
А там ще є виїзд з провулку де стоїть будинок кірова 25/1. Виїхати без адреналіну можна лише або до, або після робочого дня в прокуратурі, міліції та водгоспі. Скоро Сумбуд здасть там ще два будинки і адреналіну потроїться.
На скільки мені відомо, штраф "на джип" виписати не можна. Можна на лише водія. А піди злови ще того водія. Це так наярд ДАІ може і день пильнувати одного порушника правил паркування...
Ви он на Воскресенську подивіться. Написала одна добра людина звернення міському голові - полагодили паркани, поставили ДАІшників. Трішки постояли - було більш-менш нормально, хоча джип товаріща Ховзуна і т.п. "місцевих" і далі продовжував їздити. Тепер всім ті "незрічності" набридли, ДАІшників прибрали, огорожу поламали, і провулки між Соборною та Воскресенською знову перетворилися на суцільну безплатну парковку...
Потрібен комплексний підхід і міцна політична воля вирішити питання. А її, наразі, я не бачу ні в кого: починаючи з керівництва міста та держави, і закінчуючи отим рядовим ДАІшником...
це ще одне пояснення, чому машини таки МАЮТЬ ставити з порушеннями? добре, приймаю, але постовий стоїть там весь день і бачить водія принаймні двічі - коли той ставить та забирає машину.
Один умный человек как-то сказал:
"Если взять республику, где весь народ выбирает главу государства, то с помощью денег, рекламы и тому подобных вещей, на этот пост можно продвинуть просто шута горохового"
Сегодня, я не могу усомниться в истинности его слов.
Лукоморье известный рассадник "троллизма" )
Наши люди далеко не идиоты, просто сложилось много обстотельств почему некоторые так считают )
Но это совершенно другая тема
А вам известно правило 95 процентов?
http://lurkmore.ru/95%25_%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%E8%FF_%97_%E8%E4%E8%EE%F2%FB
И таки да - 95% жителей Донбасса такие же как и 95% жителей любого другого региона.
все так! і Ви абсолютно праві щодо фомування владних вертикалей. але, в тому то й спава, що меседж направлено не на владу, а на простих мешканців, які, як виборці і без нас вже зрозуміли, що "щось не так".
однозначно така кампанія не сприяє обєднанню України.
До речі, Шустрого вже давно не дивлюсь. буває не дуже гарно пахнуть ті програми
Александр вы смотрели Свободу Савика Шустера ?
Там народ очень интересовался ,по какой причине ,везде на местах выходцы из Донецка.Власть сама делает все, чтобы свести свой имидж к "выходцам из одного региона".
Вы помните слова Януковича о том что в Сумах будет губернатор рожденный в Сумах ?
Все ключевые посты отдаются "донецким". Поэтому их так и воспринимают , невзирая на то что 95 процентов Донецкой области это такие же люди как и мы все )
насправді, вони без мата, бо там є різні інтерпретації. Просто, виходить, що у всьому винні "житєлі Донбаса". Чого добиваються ті, хто це вдягає? сформувати почуття провини у "житєлєй Донбаса"?
Носить футболку с матами это главный признак скудоумия
Ото скоріш за все й воно
можливо, але він тут 3 роки жив, і був в різних місцях... тобто досвід має. Чи може базарні торговці краще ставляться до американців ніж до українців )))
Якийсь міфічний ринок описує товаріщ Еванс. Явно не сумський...
Круто. О це аналіз! Головне те, що любий читач текст подолає – зовсім мало букафф
Вот и я как раз об этом. Никто ни кем не стал. А списки можно конечно разные писать....
В.Высоцкий,"Баллада о книжных детях" (исп. театр "Chanson"):
http://www.youtube.com/watch?v=XxioUTAAkz8
Дело не в мече отцовском - это всего лишь гипербола, средство выражения мысли автором. По-моему, средство достаточно сильное, но сужающее смысловое поле.
Цитата:
...утверждение: может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. - заведомо ошибочно, потому что стать навсегда никто никем не может.
Это вывод из невнимательно прочитанного текста. В оригинале нет слова "стал". Там сказано, что многие не попали в обсуждаемый список. И потом, я думаю, "стал" относится ко всему, что с человеком УЖЕ произошло (обратим внимание на временную форму глагола).
Теперь по поводу "нужных книг". Думаю, дело не в тоталитарности мировоззрения. Высоцкий - человек со стержнем. У любого образованного человека со стержнем есть некое количество "нужных книг", которые он взял бы с собой на необитаемый остров, и которые посоветовал бы читать своему сыну. В этом смысле и "Лолита", и Пруст, и Пастернак возможны.
Высоцкий - человек со стержнем, очень живой и естественный в своих песнях, и потому ему верят. Так и ведут себя люди (реальные, а не идеальные) в жизни. "Это правда!" - думали те, кто его слушал.
На мой взгляд, литература вообще лучший воспитатель, думаю, по факту на сегодняшний день более эффективный, чем Евангелие (потому что разнообразно, живо и постоянно исследует темы Евангелие).
Вопрос в том, что считать литературой. На мой взгляд, это некое количество талантливых текстов. Что же такое талант, обсуждать бессмысленно. Это можно только чувствовать. И можно учиться чувствовать, чтобы не путать Божий дар с яичницей.
Как я понимаю разговор вертится вокруг нескольких разных тем.
Первая - это Высоцкий и то как его песни действуют на слушателя. Тут лучше всего вспомнить гениального Яковлева в роли И. Грозного из фильма "Иван Васильевич меняет профессию".
Вторая тема - кто кем стал. Как я понимаю, утверждение
- заведомо ошибочно, потому что стать навсегда никто никем не может. Человек - как широко известно, это постоянное становление, постоянное вытаскивание себя, а ля известный барон, из болота животных потребностей и ловушек социума.
И наконец "нужные книги". ИМХО по самой форме это утвержление человека из тоталитарного общества. А "Лолита" - нужная книга? А Пруст - нужный писатель? А Юрий Живаго тоже путь прорубал отцовским мечом?
Пижоните вы, господин Игорь.
Провокация или позиция? Если первое - пойму. Если второе... Может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. Он сильно отличается от вашего. Думаю, все они читали нужные книги, и уж конечно слушали Высоцкого - ночи напролет, согнувшись над магнитофоном, пытаясь расслышать слова с шипящих затертых пленок.
Внутренний мир по определению внутри, а подсознание - внизу, "под"... Если серьезно, то какая разница? Лишь бы что-то было внутри нас, что отзывается на голос, цвет, запах и форму искусства.
В этой связи вопрос. А внутренний мир и подсознание это одно и то же?
Спасибо. Хорошо написано. Однако, думаю, есть место, где "автомобиль" не выглядит беспорядочной кучей винтиков. (Или выглядит. В большинстве случаев это зависит от нас самих.) Это место - наш внутренний мир. А хорошая книга - духовная пища и камертон для внутреннего мира. Книга может помочь обрести независимость и свободу для внутреннего мира, невзирая на существование многочисленных "свалок" вокруг - государственных, социальных, экономических... Будь наш внутренней мир совершенней и становись нас, обладающих совершенным внутренним миром, все больше - того гляди, и "свалок" станет меньше, а может, они и вовсе исчезнут.
Высоцкий объективно одно из ярчайших явлений русской культуры ХХ века. Мало того, что он был недюжинным поэтом и талантливым актёром, так Бог дал ему ещё и уникальный голос, в котором были, и мужская нежность, и гнев и крик, и стон, который как известно у нас песней зовётся. Именно благодаря гениальному и редчайшему сочетанию этих трёх талантов Высоцкий сумел докричаться до очень многих. Более того. Когда люди слушают его феноменальные речитативы, возникает эффект звучания собственной души. И в этот миг кажется, что ты тоже такой, как герои песен Высоцкого и тебя тоже несут кони над пропастью и ты кричишь, и Бог тебя слышит. Такова великая иллюзия искусства. И она исчезает сразу же после окончания песни. А далее мы расходимся по своим мелким и никому не интересным жизням, такими же, какими пришли. Именно поэтому я возражаю автору блога. С песнями Высоцкого (стихами Пушкина, музыкой Бетховена и т.п.) никем стать нельзя. Его песни не Евангелие.
И ещё. Представим себе автомобиль, Он состоит из разный винтиков, шпунтиков, гаечек-заклёпочек, кусков металла, резины, пластика, стекла… И каждый этот кусочек и винтик ощущают себя крайне важной деталью, без которой автомобиль в лучшем случае поедет плохо, а то и не поедет вообще. А теперь представим себе эти же детали, но не организованные в автомобиль, а сваленные в кучу. И тогда получается просто свалка. Теперь заменим слово «автомобиль» на «государство». Герои Высоцкого оттого и рвались на свободу, что были винтиками и гаечками государственной машины. В этом трагический дуализм человеческого бытия. Винтиками мы быть не хотим,но и (цитирую Высоцкого) «дали мне свободу, что я с ней делать буду?». И вот нам дали свободу. И мы оказались частью огромной свалки. Нет, на свалке, конечно, тоже есть жизнь и даже свои VIP-персоны: вороны, коты, собаки, бомжи, крысы… Вот собственно и весь небогатый выбор вакансий. А кто тут кем стал в итоге, так со стороны виднее….
"Барыгами,бесправными батраками без будущего, взяточниками-чиновниками, бандитами-крышевиками, ментами-беспредельщиками, общественниками-грантоедами..." А где я в этом списке? Почему не включили? Ведь читал же, читал Высоцкого!.. Но в список не попал. Обидно, однако... Любопытно, а кем стали те, кто читал Пушкина, Чехова, Достоевского, Толстого, Бунина, Набокова, Булгакова... Судя по комментариям, оставленным к этому посту, лучше ничего не писать, не петь и не творить вообще. А то, не ровен час, народ сопьется-сколется-сбычится...