оце сидів і думав про те, що сьогодні відбувалося на майдані... аж раптом прийшло просввєтлєніє - демонстрація ж від слова - "демон". тільки так все це можна пояснити...

аж легше стало, бо інакше не заснув би

По суті, "совок" - це аморфний штамп лібералів, яким таврується все, що протирічить їх уявленням, принципам та нормам, і що не можна спростувати фактами, логікою, чи обгрунтованою думкою. Доведенню не підлягаю, підлягає прийняттю на віру. Істинному лібералу все назване "совком" належить люто ненавидіти, обливати брудом, домагатись заборони. Штамп аналогічний за сутністю та змістом до середньовічного поняття "дємон".

"Определите значения слов и вы избавите мир от множества заблуждений" ( Декарт).

А что обозначает слово "совок"?

Он еще крепко сидит в наших людях)

Доречі, можливість безнаказано поставити авто біля перехрестя - це теж одна з додаткових ступенів свободи, якою наділений пересічний громадянин міста Суми, і якої позбавлений пересічний громадянин міста Даллас. Хоча, може для вас це і не свобода. Кожному своє, як каже народне прислів'я. Декому, он, і арбайт махт фрай...

Знала на что шла)

Ліберальні цінності є брехливими від початку.

"Свобода" і "порядок" - це поняття протилежні одне одному. Збільшення свободи веде до зменшення порядку, збільшення порядку - зменшує свободи.

"Порядок" уособлюють правоохоронні органи, чиїм інструментом є тюрма. Посилення порядку є посиленням позицій міліції, контролю над громадянами та збільшенням контингенту в'язнів. Навряд чи це можна назвати посиленням свободи. Еталон ліберальної свободи - США, мають найбільшу кількість в'язнів на душу населення. Більше ніж в тоталітарному СРСР.

Я можу або бути вільною людиною, або дотримуватись кримінального кодексу. Третього не дано. Неможливо бути вільним, коли на руках кандали і за спиною надзєратєль.

Один етолійський оратор виступаючи перед передостаннім македонським царем Пилипом так казав про Рим: чорна хмара встає з Заходу, вона віщує кінець свободі... далі він розшифрував, що саме свобода для греків, тобто дав класичне поняття свободи: нам не можна буде воювати й миритися один з одним коли нам заманеться.

Нині мова про фундаментальні вартості. Якщо до таких відноситься свобода то чому ми задовольняємося сурогатом (лібералізмом) замість того щоб вимагати свободи у достеменному значенні цього слова? Справжня свобода принесе світу численні незручності, але вартості вартують більше аніж зручності.

Я виходжу з класичного означення терміну свободи, а не того сурогату, який прийнято вважати "свободою" нині. Тому, звісно, можуть бути розбіжності.

Щодо ж самої проблеми - то неможливість її практичного вирішення криється у принципах побудови всієї системи, за якою функціонує нині наша держава.

Раптом, той джип належить голові СБУ, прокуратури, чи якомусь народному депутату? Знаєте, що буде тому інспектору за спробу виписати на нього штраф? А якщо комусь з міністерства внутрішніх справ? Через скільки годин полетять погони начальника міської міліції за це "вирішення маленької проблеми"?

Якщо свобода є для вас найбільшою цінністю - то ви маєте не задаватися думкою про черговість дій інспектора, а ставити питання про розпуск репресивного апарату взагалі.

Або, принаймні, до урізання його функцій на стільки, аби той інспектор взагалі не мав можливості виписувати вам штрафи.

Насправді ви задаєте дуже цікаве філософське питання з досить глибоким прихованим підтекстом. Тому, аби відповісти на нього більш повно, я маю запитати у вас:

"А що для вас на першому місці: порядок чи свобода?"

А ви знайомі зі словом "наказ"? Якщо інспектору наказано: "стояти тут і пропускати начальство" - то це значить "стояти тут і пропускати начальство". І нічого більше. Якщо поряд когось гвалтуватимуть, а тут їхатиме начальство - то інспектор має пропускати начальство. Це називається дисципліна. Якщо є стаціонарний пост - то інспектор має знаходитись на стаціонарному посту. Якщо поряд когось вб'ють і злочинець тікатиме - інспектор має повідомити про це по рації і продовжити стояти на посту. Можливо, з точки зору справедливості та цивільної людини - це неправильно та незрозуміло. Але це є закон, а закон, як відомо, не завжди є синонімом справедливості.

Я описую ситуацію з точки зору військової служби і можу трішки плутатися в нюансах служби міліцейської, але основна суть все одно лишиться такою, як я її описав.

P.S. І да, якщо інспектор вам сказав, що машини мають стояти за 30 метрів від перехрестя - то його треба звільнити за профнепридатність і порадити ознайомитися з п.15.9 ПДР.

Хоча взагалі, я сумніваюся що з подібними явищами взагалі можливо боротися законним шляхом. Як говорить відоме прислів'я - "клин выбивают клином". Зі свавіллям "мажорним" можна боротися лише свавіллям народним.

Але проблема в тому, що коли хтось ставить джип посеред тротуару - народ починає скиглити про свавілля. Але коли якась добра людина виписує такому порушнику "штраф" у вигляді пляшки з палаючим бензином - той самий народ завдяки доблєсним "незалежним ЗМІ" прочинає волати про "бандитизм", "хуліганство" і "неприпустимість методів".

Тому так і живемо. І саме тому так житимемо й надалі.

А там ще є виїзд з провулку де стоїть будинок кірова 25/1. Виїхати без адреналіну можна лише або до, або після робочого дня в прокуратурі, міліції та водгоспі. Скоро Сумбуд здасть там ще два будинки і адреналіну потроїться.

це ще одне пояснення, чому машини таки МАЮТЬ ставити з порушеннями? добре, приймаю, але постовий стоїть там весь день і бачить водія принаймні двічі - коли той ставить та забирає машину.

Лукоморье известный рассадник "троллизма" )

Наши люди далеко не идиоты, просто сложилось много обстотельств почему некоторые так считают )

Но это совершенно другая тема

все так! і Ви абсолютно праві щодо фомування владних вертикалей. але, в тому то й спава, що меседж направлено не на владу, а на простих мешканців, які, як виборці і без нас вже зрозуміли, що "щось не так".

однозначно така кампанія не сприяє обєднанню України.

До речі, Шустрого вже давно не дивлюсь. буває не дуже гарно пахнуть ті програми

насправді, вони без мата, бо там є різні інтерпретації. Просто, виходить, що у всьому винні "житєлі Донбаса". Чого добиваються ті, хто це вдягає? сформувати почуття провини у "житєлєй Донбаса"?

Ото скоріш за все й воно

Якийсь міфічний ринок описує товаріщ Еванс. Явно не сумський...

Вот и я как раз об этом. Никто ни кем не стал. А списки можно конечно разные писать....

Дело не в мече отцовском - это всего лишь гипербола, средство выражения мысли автором. По-моему, средство достаточно сильное, но сужающее смысловое поле.

Цитата:

...утверждение: может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. - заведомо ошибочно, потому что стать навсегда никто никем не может.

Это вывод из невнимательно прочитанного текста. В оригинале нет слова "стал". Там сказано, что многие не попали в обсуждаемый список. И потом, я думаю, "стал" относится ко всему, что с человеком УЖЕ произошло (обратим внимание на временную форму глагола).

Теперь по поводу "нужных книг". Думаю, дело не в тоталитарности мировоззрения. Высоцкий - человек со стержнем. У любого образованного человека со стержнем есть некое количество "нужных книг", которые он взял бы с собой на необитаемый остров, и которые посоветовал бы читать своему сыну. В этом смысле и "Лолита", и Пруст, и Пастернак возможны.

Высоцкий - человек со стержнем, очень живой и естественный в своих песнях, и потому ему верят. Так и ведут себя люди (реальные, а не идеальные) в жизни. "Это правда!" - думали те, кто его слушал.

На мой взгляд, литература вообще лучший воспитатель, думаю, по факту на сегодняшний день более эффективный, чем Евангелие (потому что разнообразно, живо и постоянно исследует темы Евангелие).

Вопрос в том, что считать литературой. На мой взгляд, это некое количество талантливых текстов. Что же такое талант, обсуждать бессмысленно. Это можно только чувствовать. И можно учиться чувствовать, чтобы не путать Божий дар с яичницей.

Пижоните вы, господин Игорь.

Провокация или позиция? Если первое - пойму. Если второе... Может быть, вам не повезло, а вот я знаю многих и многих, кто не только в ваш куцый перечень не попал, а свой написал. Он сильно отличается от вашего. Думаю, все они читали нужные книги, и уж конечно слушали Высоцкого - ночи напролет, согнувшись над магнитофоном, пытаясь расслышать слова с шипящих затертых пленок.

В этой связи вопрос. А внутренний мир и подсознание это одно и то же?

Высоцкий объективно одно из ярчайших явлений русской культуры ХХ века. Мало того, что он был недюжинным поэтом и талантливым актёром, так Бог дал ему ещё и уникальный голос, в котором были, и мужская нежность, и гнев и крик, и стон, который как известно у нас песней зовётся. Именно благодаря гениальному и редчайшему сочетанию этих трёх талантов Высоцкий сумел докричаться до очень многих. Более того. Когда люди слушают его феноменальные речитативы, возникает эффект звучания собственной души. И в этот миг кажется, что ты тоже такой, как герои песен Высоцкого и тебя тоже несут кони над пропастью и ты кричишь, и Бог тебя слышит. Такова великая иллюзия искусства. И она исчезает сразу же после окончания песни. А далее мы расходимся по своим мелким и никому не интересным жизням, такими же, какими пришли. Именно поэтому я возражаю автору блога. С песнями Высоцкого (стихами Пушкина, музыкой Бетховена и т.п.) никем стать нельзя. Его песни не Евангелие.

И ещё. Представим себе автомобиль, Он состоит из разный винтиков, шпунтиков, гаечек-заклёпочек, кусков металла, резины, пластика, стекла… И каждый этот кусочек и винтик ощущают себя крайне важной деталью, без которой автомобиль в лучшем случае поедет плохо, а то и не поедет вообще. А теперь представим себе эти же детали, но не организованные в автомобиль, а сваленные в кучу. И тогда получается просто свалка. Теперь заменим слово «автомобиль» на «государство». Герои Высоцкого оттого и рвались на свободу, что были винтиками и гаечками государственной машины. В этом трагический дуализм человеческого бытия. Винтиками мы быть не хотим,но и (цитирую Высоцкого) «дали мне свободу, что я с ней делать буду?». И вот нам дали свободу. И мы оказались частью огромной свалки. Нет, на свалке, конечно, тоже есть жизнь и даже свои VIP-персоны: вороны, коты, собаки, бомжи, крысы… Вот собственно и весь небогатый выбор вакансий. А кто тут кем стал в итоге, так со стороны виднее….