Вася, там представлена СУМСКАЯ ОБЛАСТЬ. Для меня, и еще почти для 900 000 человек она - НАША. Поэтому "наши" - это и мои, и твои тоже.
Я понимаю твое партийное невосприятие Ю. Чмыря, но к чему это тотальное "..а баба яга против!" по отношению ко всему происходящему в области?
Понимаешь, это уже очень забавно выглядит, ведь ту же презентацию готовили люди, работавшие в ОГА и с Лавриком, и с Качуром, и с Гаркавой. Это десятки людей. Они тоже - не ВАШИ?
Лично мне всё равно, объективная личность Каримов, или нет. Поверь, до его объективности мне никакого абсолютно дела нет. Меня интерсует то, чем он руководит. Это блеск. Это единственный правильный путь, и для них, и для нас. Но пока мы говорили, критиковали, подставляли и т.д., они - сделали.
---
Насчет продукции "Свемы", как и других "высокотехнологичных" предприятий, типа "Электрона", даже спорить не хочу. "Свема" уже в начале 90-х не выпускала ничего конкурентного. Только с развалом Союза открылись рынки - она стала обречена. Это если говорить о профильном продукте - пленке. А еще несколько лет спустя - пришли цифровые технологии и носители. ЧТО на этом рынке могла производить наша доисторическая "Свема"? Химию? Так там аналогичная ситуация.
---
В процедуре банкротства как раз продаются площади, помещения, оборудование (в нашем случае - реально металлолом, ничего подобного оборудованию Кодака там в помине не было, одни советские "ноу-хау". Опять же, такая же ситуация и на Электроне. "Оборудование"... Хлам это для переплавки, а не оборудование).
---
Вонь по поводу банкротства была, есть и будет всегда. Сашу Сугоняко я давно знаю, так вот, даже такой объект как комвольно-прядильная фабрика в процессе банкротства "воняла" так, что для людей чуть тюрьмой не закончилась. Олег, при банкротстве ВСЕГДА остается много недовольных. И на Тасме, в том числе.
1. Каримов - руководитель не "Тасмы", Олег, а "Химграда". Он менеджер не груды металла, а супер-успешного бизнес-проекта.
---
2. "Ганьба" - тем, кто годами упирался рогом, продолжая считать "Свему" гос.активом, стоимостью в 1 миллиард гривен.
---
3. Россияне банкротили "Тасму" задолго до нас, бо мы ж умнее, мы патриоты, для нас банкротство - это ужас и позор. А для них, глупых, это - см. картинки. Впечатляет.
---
4. Наконец, лучше не персонифицировать, кому конкретно "ганьба", бо неудобно за неньку и шаровары. Арбитражный тогдашний много интресных историй рассказать может.
---
5. Традиционная наша болячка: вместо "Что делать?" ищем "Кто виноват?"
Дивлячись, навіщо туди їхати. Якщо потусуватися - так, нічого особливого. Якщо провести повноцінну презентацію, визначити коло зацікавлних, підготувати для них пропозиії - це величезна й інтенсивна робота і дуже непогана перспектива. Я про це і кажу - шанс унікальний, треба з нього взяти по-максимуму
Уважаемый Геннадий Михайлович! Спасибо за понимание и адекватную реакцию.
---
По сути отношений «Киев - местные органы» я понимаю Вашу позицию, но, как по мне, Вы не совсем правы. Потому, что, кроме должностных инструкций и нормативной базы есть еще и человеческий фактор.
---
Согласитесь, в рамках одних и тех же распорядительных документов один местный чиновник может работать так, чтобы помочь людям, а другой, с такими же правами и обязанностями – «тупо закошмарить». А третий вообще будет сидеть и тихо ждать пенсии, и все административные услуги и управленческие функции ему – по боку.
---
Да, рыба гниет с головы. Но помните, кто и КОГДА сказал «строгость законов у нас компенсируется необязательностью их выполнения»? Это было 100 лет назад. Не так много изменилось.
---
Поэтому дерегуляцию нужно проводить и снизу, и сверху. Одновременно. В связке центр-регион. И ноша эта, правда, очень тяжелая. Сами прекрасно знаете.
Коли буде найближча прес-конференція - можна у нього самого запитати. Хоч, яка у нього може бути роль - очевидно: роль губернатора області, на базі якої реалізується високотехнологічна державна програма. Роль Чмиря, відповідно, прописана, як мінімум, в його посадовій інструкції держслужбовця.
Програму буде курирувати, швидше за все, Колесніков. По вертикалі виконавчої влади рівнями нижче нього в столиці - профільний міністр, безпосередньо на місці - губернатор.
"...Він мабуть познайомив Єніна і Богуслаєва?". Хтозна...
Слідкуйте за логікою: у жовтні 2006 року за власним бажанням звільняється редактор "Сумщини" Віктор Бойко.
У листопаді-2006 в.о. редактора призначається Володимир Чернов.
У січні-2007 публічно оголошується конкурс на посаду редактора.
У лютому завдяки голосам членів ради співзасновникв від облради (до якої я мав пряме відношення) перемагає кандидатура Тетяни Бабинець, яку висунув трудовий колектив, але проти якої була ОДА. Тетяна Іванівна, з якою ми публічно сперечалися щодо подальшої долі газети, сьогодні продовжує працювати. У нас, до речі, нормальні людські відносини.
А чому ліз? Мене що, хтось не пускав? На партійній конфенції жодного голос не було проти. До речі, я йшов і по партійном списку також. І поцікавтеся, скільком нинішнім дептатам я допомагав робити вибори...
А чому втік? І, головне, від кого? :H Я закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, перша освіта - Київський університет ім. Т.Шевченка, з начальника відділу в області запропонували керівника департаменту в міністерстві. Якщо ви щось розумієте в держслужбі, це третя категорія посад, аналог в області - заступник голови ОДА. Дивна якась "втеча" виходить.
Щодо Бродського. Працював із ним безпосередньо з 1999 року по 2006. Один з небагатьох, кого я щиро поважаю. Людина величезної працездатності, розуму і досвіду. І завжди відвертий, хоч дуже багатьом це не подобається. Працювати з ним важко, але цікаво. Такі речі говорити зараз непопулярно, але скажу все одно - я дуже високо ціную цю людину.
А де бруд, яким полито Тимошенко? #o Я говорю, що має бути ДІАЛОГ, що тут не так? І якби Юлія Володимирвна такий діалог започаткувала в місті - користь була б усім.
Др речі, відповідаю я не вам, а читачам сайту, які можуть прочитати ваші фахові коментарі. Просто, щоб люди вірно оцінюали рівень розумової і емоційної адекватності "гостей".
Дякую за запитання двом, нажаль, анонімним гостям – пости яких у цій гілці є найбільшими. Відверто не погоджуся лише із «проплаченим мозгом», все інше – нормальна розмова, яка, в принципі і має відбуватися у трикутнику «громада – мер – політичні сили». Саме про це і є мій запис у блозі: є питання чи претензії до мера – озвучуйте, пишіть запити, скарги, підключате своїх закріплених депутатів, організовуйте громадські слухання тощо. Це – нормальний демократичний процес. Якщо громада не буде, принаймні, намагатися впливати на ситуацію в місті, причому конкретними пропозиціями, зауваженнями, навіть, протестами – то про що тоді говорити?
Друге. Політичні партії, зокрема, опозиційні, через своїх депутатів, місцеві парторганізації, публічних лідерів також мають впливати на процеси в регіонах. І це також – нормально. Але як впливати? Одна справа, коли кажуть: мер, у тебе в такій-то галузі крадуть, це робить отой і отой, схема – отака, тож – відповідай перед громадою за свої призначення і наводь порядок. Або: пропозиція мера по будівництву – отака, небезпеки і ризики – отакі, ми пропонуємо такий-то альтернативний варіант. По-моєму, має бути саме так. Це – норма для будь-кого міста Європи, до якої ми так хочемо інтегруватися.
А є інша практика. Я не захищаю міського голову, Мінаєв і сам себе добре захистить, але якщо просто кажуть – у вас мер нічого не робить і невідомо, чому знаходиться на своїй посаді... Це звинуваченя навіть не меру, а моїм батькам, бо цей «бєздєльник» знаходиться на посаді тому, що вони (і ще 70 тисяч сумчан) за нього проголосували. І голосували не за невідомого нікому «гострослова», а за людину, яка вже 5 років цим містом керувала, отже було що, і з чим порівнювати.
Трете. От те, що відбувається зараз на блозі, висловлення незгоди з автором, критика, навіть, претензії – це нормально, бо це діалог: я висловив свою думку, свої аргументи, коментатори – свої. Ми можемо сперечатися, доводити кожен свою правоту, і, врешті, з різних точок зору дійдемо до чогось спільного, знайдемо якісь рішення, компроміси. Бо ми намагаємося почути один одного, зрозуміти опонента, ми поважаємо право один идного на власну позицію.
Чи можна це сказати про ситуацію, яка стала темою цього блогу?
Комментарии
Вася, там представлена СУМСКАЯ ОБЛАСТЬ. Для меня, и еще почти для 900 000 человек она - НАША. Поэтому "наши" - это и мои, и твои тоже.
Я понимаю твое партийное невосприятие Ю. Чмыря, но к чему это тотальное "..а баба яга против!" по отношению ко всему происходящему в области?
Понимаешь, это уже очень забавно выглядит, ведь ту же презентацию готовили люди, работавшие в ОГА и с Лавриком, и с Качуром, и с Гаркавой. Это десятки людей. Они тоже - не ВАШИ?
Лично мне всё равно, объективная личность Каримов, или нет. Поверь, до его объективности мне никакого абсолютно дела нет. Меня интерсует то, чем он руководит. Это блеск. Это единственный правильный путь, и для них, и для нас. Но пока мы говорили, критиковали, подставляли и т.д., они - сделали.
---
Насчет продукции "Свемы", как и других "высокотехнологичных" предприятий, типа "Электрона", даже спорить не хочу. "Свема" уже в начале 90-х не выпускала ничего конкурентного. Только с развалом Союза открылись рынки - она стала обречена. Это если говорить о профильном продукте - пленке. А еще несколько лет спустя - пришли цифровые технологии и носители. ЧТО на этом рынке могла производить наша доисторическая "Свема"? Химию? Так там аналогичная ситуация.
---
В процедуре банкротства как раз продаются площади, помещения, оборудование (в нашем случае - реально металлолом, ничего подобного оборудованию Кодака там в помине не было, одни советские "ноу-хау". Опять же, такая же ситуация и на Электроне. "Оборудование"... Хлам это для переплавки, а не оборудование).
---
Вонь по поводу банкротства была, есть и будет всегда. Сашу Сугоняко я давно знаю, так вот, даже такой объект как комвольно-прядильная фабрика в процессе банкротства "воняла" так, что для людей чуть тюрьмой не закончилась. Олег, при банкротстве ВСЕГДА остается много недовольных. И на Тасме, в том числе.
---
Надо жить дальше.
1. Каримов - руководитель не "Тасмы", Олег, а "Химграда". Он менеджер не груды металла, а супер-успешного бизнес-проекта.
---
2. "Ганьба" - тем, кто годами упирался рогом, продолжая считать "Свему" гос.активом, стоимостью в 1 миллиард гривен.
---
3. Россияне банкротили "Тасму" задолго до нас, бо мы ж умнее, мы патриоты, для нас банкротство - это ужас и позор. А для них, глупых, это - см. картинки. Впечатляет.
---
4. Наконец, лучше не персонифицировать, кому конкретно "ганьба", бо неудобно за неньку и шаровары. Арбитражный тогдашний много интресных историй рассказать может.
---
5. Традиционная наша болячка: вместо "Что делать?" ищем "Кто виноват?"
---
Представляю, какие последуют комментарии
Дивлячись, навіщо туди їхати. Якщо потусуватися - так, нічого особливого. Якщо провести повноцінну презентацію, визначити коло зацікавлних, підготувати для них пропозиії - це величезна й інтенсивна робота і дуже непогана перспектива. Я про це і кажу - шанс унікальний, треба з нього взяти по-максимуму
Уважаемый Геннадий Михайлович! Спасибо за понимание и адекватную реакцию.
---
По сути отношений «Киев - местные органы» я понимаю Вашу позицию, но, как по мне, Вы не совсем правы. Потому, что, кроме должностных инструкций и нормативной базы есть еще и человеческий фактор.
---
Согласитесь, в рамках одних и тех же распорядительных документов один местный чиновник может работать так, чтобы помочь людям, а другой, с такими же правами и обязанностями – «тупо закошмарить». А третий вообще будет сидеть и тихо ждать пенсии, и все административные услуги и управленческие функции ему – по боку.
---
Да, рыба гниет с головы. Но помните, кто и КОГДА сказал «строгость законов у нас компенсируется необязательностью их выполнения»? Это было 100 лет назад. Не так много изменилось.
---
Поэтому дерегуляцию нужно проводить и снизу, и сверху. Одновременно. В связке центр-регион. И ноша эта, правда, очень тяжелая. Сами прекрасно знаете.
Коли буде найближча прес-конференція - можна у нього самого запитати. Хоч, яка у нього може бути роль - очевидно: роль губернатора області, на базі якої реалізується високотехнологічна державна програма. Роль Чмиря, відповідно, прописана, як мінімум, в його посадовій інструкції держслужбовця.
Програму буде курирувати, швидше за все, Колесніков. По вертикалі виконавчої влади рівнями нижче нього в столиці - профільний міністр, безпосередньо на місці - губернатор.
"...Він мабуть познайомив Єніна і Богуслаєва?". Хтозна...
Леша, чтобы ответить на этот вопрос - набери в поисковике "Панорамы" слово "кадет". Это ж не секрет...
Слідкуйте за логікою: у жовтні 2006 року за власним бажанням звільняється редактор "Сумщини" Віктор Бойко.
У листопаді-2006 в.о. редактора призначається Володимир Чернов.
У січні-2007 публічно оголошується конкурс на посаду редактора.
У лютому завдяки голосам членів ради співзасновникв від облради (до якої я мав пряме відношення) перемагає кандидатура Тетяни Бабинець, яку висунув трудовий колектив, але проти якої була ОДА. Тетяна Іванівна, з якою ми публічно сперечалися щодо подальшої долі газети, сьогодні продовжує працювати. У нас, до речі, нормальні людські відносини.
Не пишіть про те, чого не знаєте.
А чому ліз? Мене що, хтось не пускав? На партійній конфенції жодного голос не було проти. До речі, я йшов і по партійном списку також. І поцікавтеся, скільком нинішнім дептатам я допомагав робити вибори...
А чому втік? І, головне, від кого? :H Я закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, перша освіта - Київський університет ім. Т.Шевченка, з начальника відділу в області запропонували керівника департаменту в міністерстві. Якщо ви щось розумієте в держслужбі, це третя категорія посад, аналог в області - заступник голови ОДА. Дивна якась "втеча" виходить.
Щодо Бродського. Працював із ним безпосередньо з 1999 року по 2006. Один з небагатьох, кого я щиро поважаю. Людина величезної працездатності, розуму і досвіду. І завжди відвертий, хоч дуже багатьом це не подобається. Працювати з ним важко, але цікаво. Такі речі говорити зараз непопулярно, але скажу все одно - я дуже високо ціную цю людину.
А де бруд, яким полито Тимошенко? #o Я говорю, що має бути ДІАЛОГ, що тут не так? І якби Юлія Володимирвна такий діалог започаткувала в місті - користь була б усім.
Др речі, відповідаю я не вам, а читачам сайту, які можуть прочитати ваші фахові коментарі. Просто, щоб люди вірно оцінюали рівень розумової і емоційної адекватності "гостей".
Дякую за запитання двом, нажаль, анонімним гостям – пости яких у цій гілці є найбільшими. Відверто не погоджуся лише із «проплаченим мозгом», все інше – нормальна розмова, яка, в принципі і має відбуватися у трикутнику «громада – мер – політичні сили». Саме про це і є мій запис у блозі: є питання чи претензії до мера – озвучуйте, пишіть запити, скарги, підключате своїх закріплених депутатів, організовуйте громадські слухання тощо. Це – нормальний демократичний процес. Якщо громада не буде, принаймні, намагатися впливати на ситуацію в місті, причому конкретними пропозиціями, зауваженнями, навіть, протестами – то про що тоді говорити?
Друге. Політичні партії, зокрема, опозиційні, через своїх депутатів, місцеві парторганізації, публічних лідерів також мають впливати на процеси в регіонах. І це також – нормально. Але як впливати? Одна справа, коли кажуть: мер, у тебе в такій-то галузі крадуть, це робить отой і отой, схема – отака, тож – відповідай перед громадою за свої призначення і наводь порядок. Або: пропозиція мера по будівництву – отака, небезпеки і ризики – отакі, ми пропонуємо такий-то альтернативний варіант. По-моєму, має бути саме так. Це – норма для будь-кого міста Європи, до якої ми так хочемо інтегруватися.
А є інша практика. Я не захищаю міського голову, Мінаєв і сам себе добре захистить, але якщо просто кажуть – у вас мер нічого не робить і невідомо, чому знаходиться на своїй посаді... Це звинуваченя навіть не меру, а моїм батькам, бо цей «бєздєльник» знаходиться на посаді тому, що вони (і ще 70 тисяч сумчан) за нього проголосували. І голосували не за невідомого нікому «гострослова», а за людину, яка вже 5 років цим містом керувала, отже було що, і з чим порівнювати.
Трете. От те, що відбувається зараз на блозі, висловлення незгоди з автором, критика, навіть, претензії – це нормально, бо це діалог: я висловив свою думку, свої аргументи, коментатори – свої. Ми можемо сперечатися, доводити кожен свою правоту, і, врешті, з різних точок зору дійдемо до чогось спільного, знайдемо якісь рішення, компроміси. Бо ми намагаємося почути один одного, зрозуміти опонента, ми поважаємо право один идного на власну позицію.
Чи можна це сказати про ситуацію, яка стала темою цього блогу?