В рамках святкування року Тараса  Шевченка в Україні та спільного проекту обласної наукової бібліотеки  і Сумського інституту післядипломної педагогічної освіти «Разом відкриваємо перлини рідного краю» продовжуємо знайомити громаду з темою «Шевченко і Сумщина».
22 травня – в день перепоховання  Тараса Шевченка в Каневі на Чернечій горі, згадаймо нашого земляка  Петра Соколова (Соколенка), який був серед Петербурзьких друзів Кобзаря.

Петро Максимович Соколов – народний поет і художник, у 1836-1866 роках знаходився у Петербурзі, де в три останні роки життя Т. Шевченка спілкувався з ним. Під його впливом написав чимало пісень та віршів і малював з натури, а також допомагав переписувати «Букварь южнорусский».

Тарас  подарував Соколову «Кобзар» 1860 року видання. Після смерті Шевченка він привіз на Україну (в Тростянець) деякі його особисті речі: темно-коричневе пальто, жилет (його бачив у Соколенка Павло Грабовський), олівець і палітру. Ці  речі, а також картини, вірші, фотокартки, малюнки із зображенням Кобзаря та його могили тривалий час зберігали діти й онука  Л. П. Алтухова, та, нажаль, вони до нашого часу не дійшли; їх сліди загубилися у 20-х роках.

Зате збереглася рукописна збірка віршів Соколова, виявлена в Тростянці Петром Ротачем. Серед них виділяються присвячені Шевченку: «Гомін», «Думина», «Розмова з Тарасом Григоровичем в останні дні його життя», «Смерть Шевченка», «Могила Т. Шевченка на Смоленському гробовищі на Сорокауст», «Перенесення покойника із Смоленського кладовища», «Плач на могилі Тараса» тощо. Цінним є те, що майже всі вони супроводжуються відповідними художніми замальовками автора – цінним внеском у Шевченкіану.

Особливу цінність мають його малюнки могили Тараса Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Ці та інші речі в Соколенка бачив і Павло Грабовський під час його зустрічі з художником у Петербурзі і написав про це у своєму нарисі «Невідомі творці».
В Охтирському краєзнавчому музеї, як найцінніша реліквія, зберігається малюнок Петра Соколенка, на якому олівцем зображено Т. Г. Шевченка, котрий ставить свій автограф на книзі.

Тих, хто бажає детальніше ознайомитися  з темою «Шевченко і Сумщина», запрошуємо відвідати відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки або скористатися розділом «Сумська Шевченкіана» на сайті бібліотеки http://www.ounb.sumy.ua

До послуг читачів – і найновіший  альманах літераторів Сумщини «Слобожанщина». Вип.18 – повністю присвячений 200-річчю від дня народження Т. Шевченка.
Вперше за останні роки під однією обкладинкою зібраний багатий і розмаїтий матеріал, що розповідає про зв’язки Тараса Шевченка із сумським краєм.