Відсутність наміру вчинити злочин не є гарантією того, що особу не втягнуть у протиправну діяльність мимоволі.

Інколи для цього застосовують фізичний примус, тобто тиск на свідомість людини через завдання їй больових відчуттів, тілесних ушкоджень або позбавлення свободи, що дозволяє примусити особу вчинити певні неправомірні дії чи бездіяльність.

Щоб захистити людей, яких силоміць перетворили у «знаряддя» для злочину, у Кримінальному кодексі України існує стаття 40, котра виключає юридичну відповідальність за правопорушення, вчинені під впливом фізичного примусу.

Ця норма може убезпечити особу від покарання за діяння, яке її примусили вчинити. Проте, той, хто примушував, абсолютно точно покарання не уникне.