Ярослав ІВАШКЕВИЧ (1894–1980) —  видатний польський письменник, поет, громадський діяч. Митця чотири рази номінували на Нобелівську премію з літератури, а сам він не лише народився на теренах сучасної України, а й до кінця життя залишався вірним другом для багатьох тогочасних українських письменників.
   «Це правда, що я люблю Україну, її мову, мистецтво. Правда, що до кінця своїх днів я буду вдячний українській природі, яка сформувала мене і навчила бачити світ», — підкреслював письменник у листі до одного з українських перекладачів його творів.
   Ярослав Івашкевич народився 130 років тому, 20 лютого 1894 року у селі Кальник на Вінничині. У 1918 році він разом із сім’єю виїхав з Києва до Варшави. Письменник повертався до країни свого дитинства кілька разів після 1945 року. Він відвідував місця, в яких народився, де вчився — спочатку в школі, потім — в київській гімназії, і згодом — в Київському університеті та консерваторії.
   Ярослав Івашкевич писав: «Я вдячний Києву та землі, яка мене сформувала», а один із героїв його творів промовив такі слова: «Яка прекрасна земля — Україна!»