У садочку, в холодочку
В погоду ласкаву
Дві подруги розмовляли
Й попивали каву

- Я, говорить Катерина,
Добре серце маю,
Бо шкода мені тваринок
Про нещасних дбаю

Як побачу безпритульних
Серце калатає
Всіх забрала б їх додому
Та місця немає

До песика промовляє:
- Так?, моє хлоп’ятко,
Солоденьке та пухкеньке
Краще, ніж дитятко

Де й взялася стара кішка
Хвора, жалюгідна
Катерина з відразою:
- Яка ж ти огидна.

Іди геть, ногою пхнула
Хай сусід годує
Не псуй мені гарний настрій
Чуєш, пес лютує.