Сумщина творческая. Культура и искусствоАльбина Батурина 30 июня 2014 в 16:58
Світ мого дитинства – не ліси, не гори,
Не тайга барвиста, не ланів простори.
Мліє хтось від луків, солов’їних співів,
А я шаленію від міських мотивів.
Пройдуся неспішно вулицями міста,
Зачарує серце красота барвиста.
Не треба ні гаю, ні степних просторів,
Лише б милували куполи соборів.
Лише б гріли душу дитячі усмішки,
Грілися б на сонці паркові доріжки.
Світ мого дитинства десь тут загубився,
Через скільки років знов мені зустрівся.
Я його до серця щиро пригорнула,
Бо життєву мудрість до кінця збагнула.
Хтось життя не мислить без морів і пляжів,
А я не байдужа до міських пейзажів.
Світ мого дитинства – це шматочок неба.
А мені, зізнаюсь, іншого й не треба.