кіносценарій, короткий метр Париж, кафе поруч з оперним театром Бастіль. Заходять музиканти зі скрипкою, віолончеллю, флейтою. З ними співак Деніс та диригент хору Люсі. Офіціант запрошує компанію за вільний столик. Приймає та приносить замовлення: вино, закуски. Товариші підіймають келихи, пьють, сміються, вітають одне одного з прем'єрою опери Верді "Трубадур". Скрипалька Жульєтт Друзі, як на мене, то сьогодні в театрі відбувалося щось дивовижне, давно такого не бачила. Я помітила, що зал завмер і не шолохнувся, як тільки на сцені з'явився Деніс та заспівав арію графа ді Луна, а коли він скінчив, я-я-як вибухне оплесками та такими гучними, що у мене від несподіванки смичок з руки трохи не вилетів. Артисти сміються та поздоровляють Деніса. Флейтист Луіс Так, це справді неймовірний успіх. У тебе, друже, велике майбутнє, повір! Віолончеліст Паскаль З таким дивовижним баритоном та харизмою, як у тебе, Денісе, впевнений, ти підкориш вже скоро мільйони слухачів. Луіс А парижани, це факт, дуже вимогливі щодо оперних виконавців, і їх здивувати просто гарним співом сьогодні майже неможливо. Жульєтт Боюся, що сценаристам прийдеться переписати фінал вердієвської опери, бо графиня Леонора під час дії так захопиться могутнім баритоном Деніса, що кінець кінцем не встоїть перед пристрасними залицяльннями ді Луна та покине свого сопливого тенора-трубадура. Усі посміхаються. Паскаль В сучасних постановках усе можливо. Якщо навіть в одній продакшн-компанії дію опери Кармен перенесли в африканське село, і Кармен з смуглявої циганки перетворилася на шоколадну бушменку, а її улюблений Тореодор - у власника крокодилячої ферми, то глядачі вже нічому не дивуються. Трохи згодом артисти виходять з кафе, розціловуються на французский манер - в обидві щоки та прощаються. Люсі залишається з Денісом. Молода жінка лагідно дивиться на співака, каже йому, щоб він наступного дня відпочивав. Деніс відповідає що завтра не вийде у нього відпочивати, бо він ведучий загально-європейської маніфестації проти нападу Росії на Україну. Люсі Розумію. Твоя країна в біді. Ти не можеш стояти осторонь. Але, благаю, на маніфестації бережи голос, одягай шарф, щоб не застудити горло. Вони прощаються, по-дружньму цілуються. Люсі ледь стримується, щоб не поцілувати Деніса більш пристрасно. Площа Републік. Маніфестація. Поруч чергують поліцейські машини. Українські прапори, плакати: "Росія, геть з України!", "Путін - військовий злочинець". Люди тримають куклу Путіна, яка сидить на ракеті. На транспорантах гротескні малюнки Путіна у ванні, що наповнена кровью, фотографії вбитих українських жінок, дітей, зруйнованих міст та сел. На маніфестації дорослі та діти в українському квітчастому одязі. Деніс виступає на трибуні з палкою промовою. Закликає керівництво усіх стран допомогти народу України в захисті своєї землі від російських окупантів. Співає народні козачі та ліричні пісні. Люди підхоплюють та співають разом. Розгортають великий, на декілька метрів завдовжки, український прапор. Під'їжджають два молодика на мотоциклі, в масках, кричать по-російські: "Украинцы нацисты!", швидко виривають прапор у людей, кидають у натовп сльозогінну шашку та тікають. Люди задихаються та розбігаються. Поліція вмикає сирени та швидко наздоганяє парубків. Зловмисники матюкаються, кричать: "Да здравствует Россия". Люди на площі приходять до тями. В юрбі стоїть красива сумна дівчина, Олеся. Вона підходить до Деніса, звертається з проханням відвідати її чоловіка, що знаходиться у Парижі в шпиталі, на реабілітації. Він співак одеської опери, доброволець, на фронті отримав поранення. Шпиталь. Разом з Олесю Деніс йде по коридору. Олеся просить Деніса підтримати її чоловіка і разом з пораненим заспівати арію з опери чи романс. В палаті лежать поранені українські бійці. Один парубок з зв'язаними очима. Другий - з трубками, ледь дихає. Третій лежить під простирадлом, радісно посміхається до дружини та Деніса. Співак бачить, що у парубка немає кінцівок. У Деніса перехоплює дихання. Привітались, познайомились. Заходить лікар, пояснює. Євген справжній богатир. Швидко одужує. Завдяки коханій дружині і дивовижній силі волі. І вже стає на протези. Євгену надягають протези на ноги, він стає. Сміється і каже. Ось тепер я готовий заспівати партію Командора! Деніс киває. І з завзятістю співає партію легковажного Дон Жуана, а Євген потужно відповідає за величного Командора. Гарні, гучні, натхненні голоси співаків летять із відкритих вікон по всьому шпиталю. Патетичний, грізний моцартівський дует лунає над Парижем, над усією планетою. Покарання за знущання та безчестя невідворотнє. У палату збігаються лікарі та санітари, усі в захопленні аплодують дуету співаків. Олеся від щастя плаче. На її очах сталося диво - любий чоловік повертається до творчого життя. Репетиція опери "Соломїя" в хоровому залі. Диригент - Люсі. У перерві Деніс говорить їй, що іде на фронт захищати рідну землю. Люсі заперечує Ти співак. Ти не вмієш воювати, вбивати. Деніс Я зможу. Інші змогли. Зможу і я. Люсі Ти потрібен тут. У тебе неймовірний талан. Таких як ти, більше немає. Деніс Є ще й інші таланти. Там, на війні, гинуть найкращі наші люди. Гинуть діти. А я ще повернусь. Люсі дивиться на нього довгим поглядом. Будь ласка, будь на зв'язку. Деніс Обіцяю Бронеавтомобіль, Деніс у касці, бронежилеті, з автоматом. Співає бадьоро, вольовим голосом українську пісню "Ей, там, на горі, наше славне товариство". Бійці радо посміхаються, підспівують, знімають співака на телефони. Деніс махає рукою в камеру. Кінець